розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 року

у справі № 62/126 господарського суду міста Києва

за заявою заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року у справі № 62/126

за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

до Міністерства промислової політики України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1) Фонду державного майна України

2) публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"

про визнання недійсними наказів

У жовтні 2011 року заступник Генерального прокурора України, виступаючи в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства промислової політики України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1) Фонду державного майна України 2) публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", просив визнати недійсними накази Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України від 25.02.1994 року №285 та №226 у частині включення до акту інвентаризації майна та акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Сумського машинобудівного науково-виробничого об'єднання ім. М.В. Фрунзе високовольтних ліній ВЛ-330 кВ від ПС "Півнично-Українська" до ПС "Суми-Півнична", ячейок №№ 5,6 ОРУ-330 кВ та їх внесення до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року провадження у справі припинено.

15.11.2011 року заступник Генерального прокурора звернувся з заявою про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на встановлення факту підвідомчості справи господарським судам.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року (суддя Гулевець О.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 року (головуючий Корсакова Г.В., судді Рєпіна Л.О., Жук Г.А.) заяву заступника Генерального прокурора про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року за нововиявленими обставинами задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року про припинення провадження скасовано.

Оскаржені судові рішення мотивовані тим, що з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 року вбачається, що справа про визнання недійсними наказів Міністерства не належить до адміністративної юрисдикції, а це спростовує обставини, викладені в ухвалі господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 року, прийняти нове рішення, яким відмовити Генеральній прокуратурі України у задоволенні заяви про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на неправильне застосування статті 112 Господарського процесуального кодексу України. Заявник касаційної скарги вважає, що отримання прокурором листа з інформацією щодо підвідомчості спорів про оскарження наказів не є нововиявленою обставиною.

У судове засідання 25.04.2012 року представники позивача та відповідача не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, вислухавши прокурора та представників третіх осіб, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 (v0017600-11) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення прокурора з заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами стала наявність ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 року у справі №7/466-А, зі змісту якої вбачається, що скасування наказів про затвердження акту інвентаризації майна і акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу та створення відкритого акціонерного об'єднання не може бути предметом розгляду в адміністративному суді, оскільки такий спір відноситься до підвідомчості господарських судів. При цьому не важливо, чи є хоча б одна із сторін суб'єктом владних повноважень, чи ні. Сторони виступають в таких правовідносинах суб'єктами господарювання. Отже, правовідносини, що склалися між сторонами, є лише господарсько-правовими, а тому жодним чином наявний спір не може бути віднесений до категорії публічно-правових.

Місцевим господарським судом встановлено, що в основу ухвали господарського суду м. Києва від 02.11.2011р. покладено, зокрема, те, що спір, який виник між сторонами, є публічно-правовим. Також суд виходив з того, що оскільки предметом розгляду справи є законність наказів Міністерства як суб'єкта владних повноважень, то справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 8.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 (v0017600-11) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" за змістом приписів розділу XIII ГПК (1798-12) ухвала господарського суду може бути переглянута за нововиявленими обставинами за одночасної наявності двох умов: вона, по-перше, підлягає оскарженню в апеляційному та в касаційному порядку і, по-друге, перешкоджає подальшому розглядові справи господарським судом.

Судова колегія зазначає, що встановлення факту щодо підвідомчості розгляду справи про оскарження наказів Міністерства, на якому ґрунтуються ухвала господарського суду про припинення провадження у справі є саме тим матеріально-правовим фактом, який є нововиявленою обставиною, яка має суттєве значення при вирішенні питання підвідомчості справи №62/126.

Згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Ці обмеження поширюються і на права касаційної інстанції під час перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Отже, згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України та у відповідності з пунктом 9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року (v0017600-11) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", Вищий господарський суд України може переглядати судове рішення за нововиявленими обставинами лише у випадках, коли цей перегляд не пов'язаний з дослідженням фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність нововиявлених обставин.

За таких обставин судова колегія вважає, що зазначені у заяві Генеральної прокуратури України обставини підпадають під ознаки нововиявлених у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, тому підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 року відсутні.