ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" квітня 2012 р. Справа № 5013/1689/11
( Додатково див. рішення господарського суду Кіровоградської області (rs25302952) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Елегант" на рішення від 07.11.2011 р. господарського суду Кіровоградської області та постанову від 16.01.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №5013/1689/11 господарського суду Кіровоградської областіза позовом комунального підприємства "Елегант", м. Кіровоград до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс", м. Новоукраїнка Кіровоградської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Кіровоградська міська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння в судовому засіданні взяв участь представник
позивача ОСОБА_4, довір.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2011 року комунальне підприємство "Елегант" (далі -позивач) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (далі -відповідач) про витребування із незаконного володіння відповідача 13/200 частин нерухомого комплексу будівель по вул. Мурманській, 3 в м. Кіровограді та зобов'язання останнього повернути спірне майно позивачу.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2011 р. у справі № 5013/1689/11 (суддя Кабакова В.Г.) в позові відмовлено повністю з підстав не доведення позивачем належності йому спірного майна на праві повного господарського відання та, відповідно, порушення його прав з боку відповідача.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 р. (судді: Тищик І.В. -головуючий, Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.) вказане рішення залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 78, 136 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), ст.ст. 27, 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). Скаржник зазначає, що спірне майно знаходилось у комунальній власності та належало позивачу на праві повного господарського відання, а отже він має право на звернення до суду з даним позовом.
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається, предметом позовних вимог у справі є витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна - 13/200 частин комплексу будівель по вул. Мурманській, 3 в м. Кіровограді (приміщення їдальні (літ. Е), приміщення гаражів (літ. Г, Д), частина огорожі (літ. NN1). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно належало позивачу на праві повного господарського відання та вибуло з володіння позивача поза його волею на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.04.2004 р. про визнання дійсним договору купівлі-продажу вказаного майна, яке у подальшому було скасовано рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16.03.2011 р. Проте, після винесення рішення від 07.04.2004 р. вказане майно було відчужено його первісним набувачем на користь відповідача.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірне майно є комунальною власністю, а позивачу було передано лише на баланс, а не у господарське відання. Отже, позивач не наділений правомочностями власника спірного майна та, відповідно, не має правових підстав для звернення з даним позовом.
Проте з такими висновками судів погодитись не можна у зв'язку з таким.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п.п. 1.1, 5.1 Статуту позивача він заснований на комунальній власності територіальної громади м. Кіровограда та є правонаступником державного торговельного підприємства "Елегант". Майно підприємства складають закріплені за ним фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у його самостійному балансі і належить йому на праві повного господарського відання. При цьому метою діяльності позивача є, зокрема, отримання прибутку (п. 2.1 Статуту).
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12.12.2001 р. №1668 оформлено право власності на цілий комплекс будівель комунального підприємства "Елегант" по вул. Мурманській, 3 за територіальною громадою м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради. На підставі цього рішення будо видано відповідне свідоцтво про право власності на вказане майно від 21.12.2001 р. № 736.
Відповідно до частини 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Статтею 78 ГК України передбачено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство).
Вказані норми чинного законодавства та положення Статуту позивача передбачають, що майно позивача є комунальною власністю, однак закріплюється за ним саме на праві повного господарського відання, що має наслідком відображення цього майна у тому числі і у документах фінансової звітності останнього.
У свою чергу ч. 3 ст. 136 ГК України визначає, що щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Проте суди попередніх інстанцій викладеного не врахували, не з'ясувавши належним чином правовий статус спірного майна, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків про відсутність у позивача права на спірне майно, з метою захисту якого він звернувся з даним позовом.
Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення прийняті без дотримання вимог ст. 43 ГПК України, тому підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, належним чином з'ясувати правовий статус спірного майна та розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 78 Господарського кодексу України, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 43, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Елегант" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2011 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 р. у справі №5013/1689/11 скасувати.
3. Справу №5013/1689/11 передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
Головуючий
Судді
Б.М. Поляков
В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич