розглянувши матеріали касаційної скарги Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

на постанову

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 року

Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2011 року

у справі № 5002-3/2577-2011

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

Відкритого акціонерного товариства "Красноперекопський завод залізобетонних виробів"

про банкрутство

В судовому засіданні взяли участь представники:

від боржника: Харьков Н. П.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2011 року (суддя Соколова І. О.) за заявою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Красноперекопський завод залізобетонних виробів".

14.07.2011 року за результатами підготовчого судового засідання визнано безспірні грошові вимоги Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, застосовано відносно боржника судову процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника Захарченка П. Ю.

31.10.2011 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим затверджено реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Красноперекопський завод залізобетонних виробів" на суму 1085948,94 грн., до якого включені вимоги Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим в сумі 1056289,45 грн. (третя черга) та 29659,49 грн. (шоста черга) та вимоги Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності а АРК у розмірі 11739,58 грн. (шоста черга).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 року (головуючий Фенько Т. П., Заплава Л. М., Проценко О. І.) ухвалу ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеними судовими актами Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, постанову.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає часткову задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.

Згідно ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно з вимогами частини четвертої статті 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Отже, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), який ініціював порушення справи про банкрутство, та безспірність цих вимог.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в зясуванні ознак неплатоспроможності боржника, передбачених ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наданні правової оцінки безспірності заявлених до боржника вимог, строку незадоволення цих вимог боржником та питання щодо обґрунтованості порушення провадження по справі про банкрутство згідно ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розглядаються в підготовчому засіданні господарського суду.

Тому, про результати перевірки судом наявності всіх ознак неплатоспроможності боржника має бути зазначено в резолютивній частині ухвали підготовчого засідання суду. В подальшому господарський суд визнає лише вимоги конкурсних кредиторів, що звернулися до суду в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підставі ухвали за результатами підготовчого засідання суду розпорядник майна вносить відомості про грошові вимоги ініціюючого кредитора до реєстру вимог кредиторів, згідно якого здійснюється задоволення вимог кредиторів боржника.

Визнаний судом розмір кредиторських вимог ініціюючого кредитора до боржника стосується не лише стадії порушення справи про банкрутство, а має безпосереднє правове значення в інших судових процедурах банкрутства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що із заявою про визнання боржника банкрутом ініціюючий кредитор - Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до господарського суду, оскільки за боржником рахується непогашена заборгованість в сумі 1 099 582,46 грн., яка підтверджена розрахунком суми заборгованості, довідкою про суми податкового боргу від 03.06.2011 року, податковими деклараціями з 29.06.2006 року по 16.03.2011 року, повідомленнями-рішеннями від 05.07.2010 року №0000331520, актами від 08.06.2011 року.

У той же час положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство (2343-12) трьохмісячний строк починає свій відлік після предявлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство (2343-12) , процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності, оскільки неможливо встановити строк невиконання грошових зобов'язань перед кредиторами.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. Отже, про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.

Отже, в будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози.

Однак, у даному випадку до заяви боржника не додані документи в підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону про банкрутство (рішення суду про стягнення заборгованості, судові накази, постанови про відкриття виконавчого провадження тощо).

Недотримання судами вимог чинного законодавства при здійсненні провадження у даній справі про банкрутства призвело до того, що безпідставно порушена справа про банкрутство боржника.

Суд апеляційної інстанції на допущені судом першої інстанції порушення уваги не звернув та їх не виправив.

Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та припинити провадження у справі.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у даній справі припиненню, як безпідставно порушене.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим у справі № 5002-3/2577-2011 задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 року та ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2011 року у справі № 5002-3/2577-2011 скасувати. Провадження у справі № 5002-3/2577-2011 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Красноперекопський завод залізобетонних виробів", м. Армянськ припинити.