Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Плюшка І.А.,

суддів:Кочерової Н.О.,

Саранюка В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Єва"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від 18.01.2012 року

у справі№ 41/343

господарського суду міста Києва

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю парфюмерно-виробничий комбінат "Авалон"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Єва"

простягнення 628 649,16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. від 26.07.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 01.02.2012 року

У серпні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю парфюмерно-виробничий комбінат "Авалон" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Єва" про стягнення 628 649,16 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що пред'явлена до стягнення сума боргу виникла внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку з оплати товару, який він отримав від позивача за видатковими накладними.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року (суддя Спичак О.М.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Єва" 628 649,16 грн. основного боргу та судові витрати.

Рішення мотивоване обгрунтованістю позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року (судді: О.В.Тищенко, Л.В.Чорна, Л.Г.Смірнова) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Єва" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, на підставі видаткових накладних № РН-0000701 від 25.09.2008 року, № РН 0000715 від 06.10.2008 року, № РН-0000728, № РН- 0000733 від 13.10.2008 року, № РН- 0000747 від 27.10.2008 року, № РН- 0000822 від 21.12.2008 року позивач поставив відповідачу парфумерні товари на загальну суму 628 649,16 грн.

Відповідач у свою чергу товар прийняв, однак зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у сумі 628 649,16 грн.

Суди встановили, що поставка товарів відбулась на підставі видаткових накладних за усною домовленістю.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне визначення міститься і в ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, непов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судами, 12.07.2011 року позивач направляв відповідачу вимогу про погашення заборгованості, яка останнім була отримана 03.08.2011 року та залишена без задоволення.

З огляду на це, апеляційним господарським судом правильно зазначено, що обовязок оплати боргу у відповідача виник в 7-ми денний строк з дня предявлення вимоги.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товар у повному обсязі, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, з висновком якого погодився і апеляційний, обґрунтовано стягнув з нього суму боргу.

Твердження скаржника про часткові погашення суми боргу є безпідставними, оскільки, як правильно враховано судом апеляційної інстанції, з довідки АТ "Сведбанк" №2640-02/07-2757 від 04.11.2011 року вбачається, що оплата за товар здійснювалась відповідачем згідно договору №01-8 від 01.08.2009 року, тоді як поставка товару відповідачу за видатковими накладними відбувалась у період з 25.09.2008 року по 21.12.2008року.

Доводи скаржника про відсутність на деяких видаткових накладних печаток та прізвищ посадових осіб, що підписали їх, спростовуються наданим відповідачем актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 136-137). В даному акті скаржником враховано спірні накладні, що свідчить про факт поставки товару за ними.

Інші доводи скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не знайшли свого підтвердження, висновків господарських судів не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Єва" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року у справі № 41/343 без змін.