Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І.- головуючого (доповідача), Бондар С.В., Грека Б.М., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3

за участю представників сторін: позивача – Довганюка Р.М., Ігнатенко С.В.

відповідача –ОСОБА_6

на рішення господарського суду Сумської області від 3 листопада 2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача про стягнення 83342,76 грн. збитків, нарахованих відповідачеві за порушення нею ПКЕЕ (z0417-96) та умов укладеного договору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 3 листопада 2011 року (суддя Коваленко О.В.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 83342,76 грн. збитків, судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2011 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові рішення посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16 вересня 2007 року між сторонами у справі було укладено договір на постачання електричної енергії №570, згідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та Додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до умов Додатку №4 до укладеного договору сума коштів, яку повинен сплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі зняття показів засобів обліку.

Згідно пунктів 3.2-3.3 Правил користування електричною енергією (z0417-96) відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка володіє цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування, згідно з відповідним договором.

Відповідно до Додатків №3.1 та №6 до укладеного договору відповідач відповідає за технічний стан та збереження засобу обліку електроенергії.

На підставі п.4.2.3 укладеного договору сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику вартість неврахованої електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії недорахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ (z0782-06) ) за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільно внесення змін у схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, споживання електроенергії поза засобами обліку, інших умов, визначених методичними рекомендаціями ПКЕЕ (z0417-96) .

Відповідно до п.6.40 ПКЕЕ (z0417-96) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, встановлених у місцях, вказаних в акті про пломбування або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показників, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 (z0782-06) .

На підставі п.6.41 ПКЕЕ (z0417-96) та п.4.1 вказаної Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (z0782-06) , факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ (z0417-96) оформлюється актом порушення.

Як правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій, 16 серпня 2011 року представниками позивача під час перевірки відповідача було виявлено порушення ним Правил користування електричною енергією (z0417-96) , а саме те, що споживач з метою зміни показників приладу обліку застосовував постійний магніт, вплив якого призвів до зміни показів приладу (прилад не обраховував спожиту електричну енергію).

Тобто, прилад обліку був приведений у стан, який виключав його повноцінне використання за цільовим призначенням, і при цьому забезпечувалося не контрольоване таким приладом використання (споживання) електричної енергії.

Відповідно до п.4.4 укладеного договору № 570, у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною (крім прострочення споживачем сплати платежів), за яке законодавством передбачено застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, сторона яка виявила порушення своїх прав, зобов’язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона без поважних причин не може відмовитись від складання та підписання акту. Акт складається у присутності уповноважених представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження.

У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше двох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до виявленого факту порушення відповідачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) працівниками позивача був складений відповідний Акт про порушення №008583 від 16.08.2011 року (а.с.20).

Відповідно до вказаного акту 23.08.2011 року згідно протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ (z0417-96) було нараховано вартість електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ФОП ОСОБА_3 ПКЕЕ (z0417-96) , яка становить 83342,77 грн.

Приймаючи рішення у справі про задоволення позову, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що відповідно до п.3.1.4 Договору постачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору і такий розмір збитків визначений рішенням комісії від 23.08.2011 року в сумі 83342,77 грн.

Проте, з вказаними висновками господарських судів попередніх судових інстанцій погодитись не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором, а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Розглядаючи даний спір та приймаючи рішення у справі, господарські суди зазначених положень ст. 22 ЦК України не врахували.

При цьому, суди не звернули уваги на ті обставини, що відповідальність сторін за договором визначена розділом 4 Договору, відповідно до якого споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струймоприймачів та кількості годин їх використання згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем –юридичною особою ПКЕЕ (z0782-06) , затвердженою Постановою НКРЕ за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача як, зокрема, пошкодження засобів обліку електроенергії та втручання в їх роботу (п.4.2.3 договору).

Рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої енергії є оперативно-господарською санкцією, яка не може бути збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

За вказаних обставин, суд вважає, що висновки господарських судів в тому, що порушення відповідачем ПКЕЕ (z0417-96) , зафіксоване в акті про порушення та нарахування суми 83342,76 грн. є збитками, визнати законними і обгрунтованими не можна, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами та не відповідають вимогам закону, що встановлює відповідальність за порушення ПКЕЕ (z0417-96) .

Враховуючи зазначене, суд вважає, що рішення господарського суду та постанова апеляційної інстанції, як прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Сумської області від 3 листопада 2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2011 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області в іншому складі суду.