Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

Згідно з розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Мирошниченка С.В. від 28.03.2012 № 03.07-05/206 розгляд справи № 5019/1464/11 господарського суду Рівненської області здійснюється у складі колегії суддів: головуючий –Губенко Н.М., судді Євсіков О.О., Іванова Л.Б.

11.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю –торгове підприємство "Гастроном-78" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління про стягнення 294 374, 85 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.09.2011 у справі № 5019/1464/11 (суддя Войтюк В.Р.) стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління на користь Товариства з обмеженою відповідальністю –торгового підприємства "Гастроном-78" безпідставно списані кошти у розмірі 294 374, 85 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 у справі № 5019/1464/11 (колегія суддів у складі: Савченко Г.І. –головуючий суддя, судді Мельник О.В., Грязнов В.В.) скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 12.09.2011 у справі № 5019/1464/11; в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю –торгове підприємство "Гастроном-78" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 у справі № 5019/1464/11, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління 294 374, 85 грн. на підставі ст. 1073 ЦК України.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що відповідач здійснюючи розрахунково-касове обслуговування відповідно до договору від 23.10.1997 за період з 21.03.2007 по 15.07.2008 безпідставно списав вказану суму з його рахунку, оскільки загальними зборами учасників товариства ТОВ-ТП "Гастроном-78" 17.10.2006 прийнято рішення про відкликання з посади директора товариства ОСОБА_1.; загальними зборами учасників товариства 19.03.2007 прийнято рішення про обрання директором товариства ОСОБА_4.; ОСОБА_4. у період з 21.03.2007 по 15.07.2008 відповідних доручень банку на перерахування та зняття коштів не давала.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що платіжні документи підписувались ОСОБА_1. яка не була в період з 21.03.2007 по 15.07.2008 директором позивача; ухвала господарського суду Рівненської області від 03.08.2007 у справі № 19/293 про забезпечення позову не наділяла ОСОБА_1. повноваженнями про розпорядження коштами; у внутрішньому корпоративному спорі товариства банк надав перевагу одній із сторін, пов`язавши це із володінням печаткою, не звернувши увагу, що печатка є похідною і зовнішнім атрибутом повноважень які мають ґрунтуватись на рішенні вищого органу товариства (загальних зборах).

Разом з тим, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, прийшов до протилежного висновку –про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Здійснивши перегляд справи, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що 23.10.1997 сторони уклали договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування відповідно до якого банк (відповідач) відкрив клієнту (позивачу) розрахунковий рахунок на здійснення розрахунково-касового обслуговування; відповідно до п. 3 договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог законодавства, за винятком безспірного списання та безакцептного списання коштів, вимогами своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених договором послуг; згідно з п. 4 договору банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України; відповідно до п. 6 договору банк несе відповідальність за несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини банку суми з рахунку клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить власнику рахунку, банк сплачує клієнту штраф в розмірі 0,5% несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення; відповідно до поданої картки із зразками підписів посадових осіб ТОВ - ТП "Гастроном -78" станом на 23.10.1997, право першого підпису надано директору ОСОБА_1., а право другого підпису - головному бухгалтеру ОСОБА_3, на місці зразка відбитку печатки, містився зразок відбитки печатки ТОВ-ТП "Гастроном-78"; відповідач при обслуговуванні позивача виконував розпорядження клієнта, що були оформлені належним чином, а саме директор ОСОБА_1., надала до банку пакет документів: копію наказу про призначення, копії установчих документів, нотаріально засвідчені картки із зразками підписів осіб, що мають право першого та другого підписів та відбитком печатки ТОВ ТП "Гастроном-78"; на момент звернення з даним позовом до суду визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю –торгового підприємства "Гастроном-78" від 17.10.2006 та 19.03.2007, якими відкликалась з посади директор товариства ОСОБА_1. та призначалась директором товариства ОСОБА_4 (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 у справі № 20/90, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2011); спірні кошти перераховані за період з 23.03.2007 по 15.07.2008 на виконання зобов`язань позивача.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з правовою позицією апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч. 3 ст. 1066 ЦК України).

Згідно з ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (ч. 1 ст. 1068 ЦК України). Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).

Ч. 1 ст. 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Згідно з ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції встановивши, що на момент звернення з даним позовом до суду визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю –торгового підприємства "Гастроном-78" від 17.10.2006 та 19.03.2007, якими відкликалась з посади директор товариства ОСОБА_1. та призначалась директором товариства ОСОБА_4 (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 у справі № 20/90, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2011); відповідач при обслуговуванні позивача виконував розпорядження клієнта, що були оформлені належним чином, а саме директор ОСОБА_1., надала до банку пакет документів: копію наказу про призначення, копії установчих документів, нотаріально засвідчені картки із зразками підписів осіб, що мають право першого та другого підписів та відбитком печатки ТОВ ТП "Гастроном-78"; спірні кошти перераховані за період з 23.03.2007 по 15.07.2008 на виконання зобов`язань позивача; дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів; висновки апеляційного господарського суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі постанови.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю –торгового підприємства "Гастроном-78" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 у справі № 5019/1464/11 залишити без змін.