за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Харківської районної ради та Харківської районної державної адміністрації

до Комунального підприємства "Водтехконтроль Харківського району"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АСС"

про визнання недійсним договору,

Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Харківської районної ради та Харківської районної державної адміністрації до Господарського суду Харківської області з позовом до комунального підприємства "Водтехконтроль Харківського району" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АСС" про визнання недійсним договору оренди майна № 1 від 21.09.2010 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. (суддя Добрелля Н.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. (судді: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.), в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АСС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх змінити, шляхом виключення з мотивувальної частини зазначених рішень тверджень відносно того, що договір оренди майна №1 (гідротехнічної споруди –земляної греблі) від 22 вересня 2010 року є неукладеним та що за договором оренди майна №1 (гідротехнічної споруди –земляної греблі) від 22 вересня 2010 року товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"АСС" передано земельну ділянку під водним об'єктом площею 7,8га.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Господарськими судами встановлено:

22 вересня 2010р. між відповідачем-1 (орендодавець) та відповідачем-2 (орендар) укладений договір оренди майна №1 (гідротехнічної споруди-земляної греблі), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування гідротехнічну споруду водного об'єкту (земляну греблю), площа ділянки під водою 7,8га (майно), яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківського району, з метою використання, обслуговування та експлуатації. Об'єктом оренди є гідротехнічна споруда водного об'єкту (земляна гребля), площа ділянки під водою 7,8га.

Відповідно до п 11.1 договору, передбачено, що цей договір діє з 22 вересня 2010р. до 22 вересня 2059р.

Також відповідно до акту приймання-передачі від 22.09.2010р. до договору №1 від 22.09.2010р. об'єктом передачі є гідротехнічна споруда (Земляна-гребля), площа ділянки під водою 7,8га.

Відповідно до ст.ст. 209, 210 Цивільного кодексу України правочин, у випадках встановлених законом підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч.2 ст. 793 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на день укладення спірного договору, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Як зазначено в матеріалах справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, до складу об'єкту оренди за спірним договором входить капітальна споруда, тобто нерухоме майно.

Відповідно до ст.ст. 17, Закону України "Про оренду землі" (161-14) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у відповідності до "Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" затвердженого постановою Кабінету міністрів України №2073 від 25.12.1998р. (2073-98-п)

Також відповідно до ч.3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що об'єктами оренди за спірним договором є нерухоме майно –гідроспоруда та земельна ділянка під водою площею 7,8 га. Всупереч нормам наведеного законодавства договір не зареєстрований (державна реєстрація відсутня) та нотаріально не посвідчений, тобто договір не є укладеним. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, а саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний правочин недійсним, який не вчинено.

Зокрема не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації та нотаріальному посвідченню.

А відтак, встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскарженій постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АСС" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. у справі № 5023/7143/11 - без змін.