Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року, відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 07.12.2011 № 95-р, призначено колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Капацин Н.В. - головуючий, судді Дерепа В.І., Кривда Д.С. (доповідач) для перегляду у касаційному порядку постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року у справі № 23/115-11 господарського суду Київської області.

Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської міської ради Київської області з позовною заявою до ТОВ "Іст Гейт Логістик" про внесення змін до договору оренди.

Позивач уточнив позові вимоги та просив суд внести зміни до пунктів 6 та 8 договору оренди, виклавши їх в редакції, запропонованій позивачем, а також стягнути з відповідача 810108 грн. втрат місцевого бюджету у зв'язку з ненадходженням коштів від оренди земельної ділянки у встановленому розмірі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2011 року по справі № 23/115-11 (суддя Заєць Д.Г.) уточнені позовні вимоги задоволено частково, внесено зміни до пунктів 6, 8 договору оренди землі від 12.04.2005 року, укладеного між Бориспільською міською радою Київської області та ТОВ "Іст Гейт Логістик", в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року (судді: Чорногуз М.Г. –головуючий, Агрикова О.В., Суховий В.Г.) рішення господарського суду Київської області від 09.11.2011 року скасовано частково, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 654, 641 та 642 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України "Про оренду землі".

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 12 квітня 2005 року між Бориспільською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ревіко Логістик Україна" укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 квітня 2005 року за №040538700043, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка належить до земель несільськогосподарського призначення під розміщення виробничо-складського комплексу (землі промисловості) в районі північної промислової зони в м. Бориспіль Київської області (кадастровий номер земельної ділянки –3210500000:03:001:0001).

Пунктом 6 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір річної орендної плати становить 43513,34 грн. Орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 3626,11 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 7 договору).

Відповідно до пункту 8 договору орендна плата вноситься орендарем до 15 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця.

13 грудня 2005 року, відповідно до рішення засновника, товариство з обмеженою відповідальністю "Ревіко Логістик Україна" перейменоване в товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Гейт Логістик".

Також судами встановлено, що рішенням Бориспільської міської ради від 5 липня 2007 року за №1467-19-V в укладеному сторонами договорі оренди землі слова "Ревіко Логістик Україна" читати "Іст Гейт Логістик", а слова "цифра 4" читати "цифра 1".

Рішенням Бориспільської міської ради від 6 березня 2008 року за №3370-30-V "Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Бориспіль" затверджено відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Бориспіль / зокрема для промисловості – 3%/.

Рішенням Бориспільської міської ради від 12 червня 2008 року за №4102-35-V для товариства з обмеженою відповідальністю "Ревіко Логістик Україна" встановлено відсоток орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 3 (трьох) відсотків.

Рішенням Бориспільської міської ради від 11 серпня 2009 року за №6252-54-V "Про внесення змін до договору оренди землі від 12 квітня 2005 року, укладеного між міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ревіко Логістик Україна" внесено зміни до договору оренди землі від 12 квітня 2005 року, а саме: у пункті 6 слова "1 (одного) відсотку" читати як "10 (десять) відсотків".

З метою приведення умов договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства позивач звертався до відповідача з листами №12-31-8284 від 24 листопада 2008 року, №12-31-4189 від 24 червня 2008 року, №42/12-31 від 4 січня 2007 року, №12-31-380 від 19 січня 2010 року, №12-31-385 від 23 січня 2009 року, №12-31-5547 від 28 серпня 2009 року, проте, відповіді від відповідача не отримував.

Таким чином, позовні вимоги в частині внесення змін до договору, обґрунтовано тим, що у зв’язку із внесенням змін до Закону України "Про плату за землю" (2535-12) та набранням законної сили Податковим кодексом України (2755-17) , виникла необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12 квітня 2005 року, укладеного між Бориспільською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ревіко Логістик Україна", та приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 ЦК України).

Згідно статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року № 309-УІ (309-17) внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) .

У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу (2755-17) з 01.01.2011 року Закон України "Про плату за землю" (2535-12) втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу (2755-17) .

Згідно з частиною 4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У відповідності до частини 5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Однак, оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України (436-15) .

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Таким чином, твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.