ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2012 р.
Справа № 5010/1885/2011-13/57
( Додатково див. рішення господарського суду Івано-Франківської області (rs18716020) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Капацин Н.В. –головуючий
Дерепа В.І.
Кривда Д.С.
за участю представників:
позивача
не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідача
не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року
у справі
№ 5010/1885/2011-13/57 господарського суду Івано-Франківської
області
за позовом
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі
до
Відкритого акціонерного товариства Івано-Франківський завод "Промприлад"
про
стягнення моральної шкоди в порядку регресу в сумі 12 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року, відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 07.12.2011 № 95-р, призначено колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Капацин Н.В. - головуючий, судді Дерепа В.І., Кривда Д.С. (доповідач) для перегляду у касаційному порядку постанови Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року у справі № 5010/1885/2011-13/57 господарського суду Івано-Франківської області.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення 12000 грн. моральної шкоди в порядку регресу.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2011 року по справі № 5010/1885/2011-13/57 (суддя Шкіндер П.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року (судді: Бонк Т.Б. –головуючий, Бойко С.М., Марко Р.І.) у позові відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, громадянин ОСОБА_1 працюючи термістом 4-го розряду інструментального цеху ВАТ "Івано-Франківський "Промприлад", 29.03.1990 року, зазнав виробничу травму, про що свідчить Акт форми Н-1 №3 від 02.04.1990 року.
Висновком Івано-Франківської МСЕК від 31.05.2000 року ОСОБА_1. визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 15%.
Висновком Івано-Франківської МСЕК від 20.11.2002 року ОСОБА_1. визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 25%.
Висновком Івано-Франківської МСЕК від 07.04.2004 року ОСОБА_1. визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 40%.
На даний час Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі виплачуються страхові виплати.
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14.03.2007 року по справі №2-182/2007 року задоволено частково позов ОСОБА_1. та стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі 12000 грн. моральної шкоди.
На виконання рішення Надвірнянського районного суду від 14.03.2007 року позивачем сплачено громадянину ОСОБА_1. 12000 грн.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2010 року у справі 2-182/2007, рішення Надвірнянського районного суду від 14.03.2007 року про стягнення моральної шкоди переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.07.2010 року Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі відмовлено в задоволенні заяви про поворот виконання рішення Надвірнянського районного суду від 14.03.2007 року.
Враховуючи положення розділу ХІ Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , позивач вважає, що він набув права регресу на підставі статті 1191 Цивільного кодексу України до відповідача як до особи, що мала відшкодувати моральну шкоду потерпілому.
Таким чином, у даному випадку повинно бути застосовано законодавство, що регулювало правовідносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування на час встановлення втрати професійної працездатності (2000 рік), тобто Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 № 472 (472-93-п) (далі –Правила).
Згідно з абзацом першим пункту 1 Правил (472-93-п) саме власник підприємства, установи і організації або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.
Доказом вини власника можуть бути, зокрема, акт про нещасний випадок на виробництві або акт про професійне захворювання, вирок або рішення суду (пункт 2 Правил (472-93-п) ).
Відшкодування потерпілому власником моральної шкоди, у зв’язку з отриманням позивачем ушкодження здоров’я під час роботи повинно було здійснюватися в порядку та на підставі пунктів 11, 34 та 40 Правил (472-93-п) .
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2010 року у справі 2-182/2007, рішення Надвірнянського районного суду від 14.03.2007 року про стягнення моральної шкоди переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано, з позовом до Товариства про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1. не звертався.
Таким чином, перерахування відділенням виконавчої дирекції Фонду грошових коштів в сумі 12 000 грн. відбулося без належних на це правових підстав, а відповідно, в даному випадку, не може бути застосовано законодавчий припис щодо відшкодування грошових коштів в порядку регресу.
Тому посилання скаржника на приписи статті 1191 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом є необґрунтованим.
Колегія зауважує, що згідно імперативних вимог ст.ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року у справі № 5010/1885/2011-13/57 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.
Головуючий
Судді
Н. Капацин
В. Дерепа
Д. Кривда