Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Масюк О.В.,

ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" Штури Д.П.,

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13 жовтня 2011 року у справі № 6/250 (суддя Мальцев М.Ю.) задоволено скаргу відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" (далі - ВАТ "Макіївський металургійний комбінат") на дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (далі - ВДВС); визнано недійсною постанову ВДВС від 15 грудня 2010 року ВП 9372974 про арешт коштів боржника.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27 грудня 2011 року (колегія суддів: Манжура В.В. –головуючий, Богатиря К.В., Дучала Н.М.) ухвалу господарського суду Донецької області залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги на дії ВДВС щодо винесення постанови від 15 грудня 2010 року про арешт коштів ВАТ "Макіївський металургійний комбінат.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), ст. ст. 6, 11, 32, п. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 4, ст. 42 ГПК.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку ухвалу господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Донецької області від 6 листопада 2007 року стягнуто з ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на користь ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" інфляційні у сумі 1 687 438, 64 грн., 3% річних у сумі 423 540, 22 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 21 109, 78 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

19 листопада 2007 року місцевим господарським судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду, який звернуто до виконання.

15 грудня 2010 року заступником начальника ВДВС винесено п'ять постанов ВП № 9372974 про арешт грошових коштів боржника на п’яти різних банківських рахунках боржника.

27 грудня 2010 року в межах процедури санації ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" звернулося до господарського суду Донецької області зі скаргами на дії ВДВС, в якій просило визнати вказані постанови ВДВС від 15 грудня 2010 року про арешт грошових коштів, недійсними .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10 січня 2011 року всі скарги ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" об'єднано у одне провадження (а.с. 21 том копій 1).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26 січня 2010 року ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" було відмовлено у задоволенні скарг від 27 грудня 2010 року № № 0109/479, 0109/480, 0109/481, 0109/482, 0109/483 на дії ВДВС.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27 квітня 2011 року ухвалу господарського суду Донецької області залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 7 липня 2011 року вказані судові рішення скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Донецької області. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з того, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення скарг відповідача на постанови ВДВС про арешт коштів, оскільки накладення ВДВС арештів на кошти боржника може унеможливлювати здійснення заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачених планом санації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника.

За результатами нового розгляду скарг на дії ВДВС ухвалою господарського суду Донецької області від 13 жовтня 2011 року задоволено лише одну скаргу ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" і визнано недійсною одну постанову ВДВС від 15 грудня 2010 року ВП 9372974 про арешт коштів боржника. При цьому в ухвалі не зазначено яка із скарг задоволена і яка із оскаржуваних постав визнана недійсною, а також відсутні будь-які посилання на те, чому не прийнято рішення за іншими скаргами щодо решти постанов.

Здійснюючи апеляційний перегляд апеляційна інстанція на вказане уваги не звернула і припустилась аналогічних порушень норм процесуального права, залишивши оскаржувану ухвалу без змін.

Задовольняючи скаргу на дії ВДВС суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що товариство до теперішнього часу знаходиться у процедурі санації, боржника ще не визнано банкрутом, тому постанова ВДВС про арешт коштів боржника ставить під загрозу виконання передбачених заходів плану санації. За таких обставин постанова про арешт коштів боржника ВДВС прийнята у порушення накладеної судом у справі про банкрутство заборони будь-яким особам, окрім керуючого санацією, вчиняти дії щодо майнових активів боржника.

Наведене свідчить, що при новому розгляді справи судами обох інстанцій, відповідно до ст. 11112 ГПК України (1798-12) , вказівки Вищого господарського суду України було в цілому враховано, проте при прийнятті оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищий господарський суд України не може прийняти нове рішення у справі, оскільки судом першої інстанції не було досліджено всіх обставин справи та не було розглянуто всіх скарг і, відповідно, не було розглянуто всіх вимог ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", заявлених у скаргах на дії ВДВС.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевірити їх.

За таких обставин, оскаржувані ухвала та постанова не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід врахувати наведене, належно з’ясувати обставини справи і обсяг заявлених вимог та винести законну і обґрунтовану ухвалу.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 грудня 2011 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 13 жовтня 2011 року у справі № 6/250 скасувати.

Справу передати до господарського суду Донецької області на новий розгляд скарг ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції.