ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" березня 2012 р.
Справа № 5023/7653/11
( Додатково див. рішення господарського суду Харківської області (rs19902358) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Заріцької А.О.,
суддів
Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.
розглянувши касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК- Харківське будівельне управління"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 18 січня 2012 року
у справі господарського суду
№ 5023/7653/11 Харківської області
за позовом
до
товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК- Харківське будівельне управління" акціонерної компанії "Харківобленерго"
про
зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
ТОВ "ЛІК- Харківське будівельне управління" Жукової Н.Д.,
АК "Харківобленерго" Квіцінської А.І.,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Харківської області від 8 листопада 2011 року (суддя Смирнова О.В.) скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 13 вересня 2011 року (скасовано заборону АК "Харківобленерго" припиняти подачу електроенергії до житлового будинку № 36 по вул. Луганській, м. Харкова до розгляду справи по суті), в позові ТОВ "ЛІК - Харківське будівельне управління" до АК "Харківобленерго" про зобов’язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 січня 2012 року (колегія суддів: Пуль О.А, –головуючий, Білоусова Я.О., Хачатрян В.С.) залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 8 листопада 2011 року.
Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 січня 2012 року ТОВ "ЛІК - Харківське будівельне управління" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ЛІК - Харківське будівельне управління" задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. ст. 3, 8 Конституції України, ст. ст. 6, 13, ч. 4 ст. 652 ЦК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами, та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ЛІК - Харківське будівельне управління" та АК "Харківобленерго" 30 січня 2004 року укладено договір № 6-9247 на постачання електроенергії для будівництва об’єктів житлового призначення, у тому числі будинку за адресою: м. Харків, вул. Луганська, 36.
12 липня 2011 року постановою господарського суду Харківської області підприємство ТОВ "ЛІК - Харківське будівельне управління" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
12 вересня 2011 року ТОВ "ЛІК - Харківське будівельне управління" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до АК "Харківобленерго" в якому просило призупинити дію договору № 6-9247 від 30 січня 2004 року, в частині нарахування споживаної електроенергії за тарифом 1, 08 грн. за 1 кВт/год., та зобов’язання відповідача провести перерахунок вартості споживаної електроенергії мешканцями житлового будинку по вул. Луганській, 36 у м. Харкові за тарифом для громадян-споживачів –0, 2802 грн. за 1 кВт/год. з 12 липня 2011 року. Також позивач просив про переведення жителів будинку на прямі розрахунки з відповідачем за тарифом для громадян.
17 жовтня 2011 року ТОВ "ЛІК - Харківське будівельне управління" надало суду заяву про уточнення та доповнення до позовної заяви, в яких просить суд припинити дію договору № 6-9247С від 30 січня 2004 року та додаткової угоди в частині нарахування споживаної електроенергії за тарифом 1, 08 грн. за 1кВт/год.
Відмовляючи в позові суд першої інстанцій виходив з того, що вимога про призупинення дії договору на постачання електричної енергії не відповідає способам захисту порушеного права, визначеним у ст. 16 ЦК України та у ст. 20 ГК України, яка передбачає способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
Що стосується доводів позивача, щодо зобов’язання АК "Харківобленерго" провести з 12 липня 2011 року перерахунок електроенергії, споживаної житловим будинком № 36 за тарифом для громадян-споживачів по 0, 2802 грн. за 1 кВт/г, судом першої інстанції встановлено, що згідно додатку 3.1 до договору, електропостачання здійснюється саме для будівництва житлового будинку по вул. Луганська, 36. Договором та додатком до нього не передбачено зобов'язання відповідача здійснити перерахунок електроенергії, споживаної мешканцями житлового будинку за тарифом для споживачів громадян.
Переглядаючи в апеляційному порядку судове рішення господарського суду першої інстанції суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок із зміною тарифу.
Стосовно вимоги позивача щодо переведення мешканців житлового будинку № 36 на прямі розрахунки з відповідачем та нарахування за споживану електроенергію здійснити за тарифом для громадян, суди обох інстанцій виходили з того, що ця вимога по суті є вимогою про внесенням змін до договору.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною першою ст. 652 ЦК України, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки спірний договір сторонами не змінювався та не визнавався недійсним, а відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, тому особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і посилань на обставини, які б свідчили про незаконність оскаржуваного судового рішення, не містять.
Оскільки, постанова Харківського апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для її скасування колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК- Харківське будівельне управління" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 січня 2012 року у справі № 5023/7653/11 залишити без змін.
Головуючий
Судді
А. Заріцька
П. Міщенко
В. Поліщук