Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Бондар С.В., Грека Б.М.,

за участю представників: позивача –

відповідача –Чебана В.В.

розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "Енергія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства ремонтно-будівельної фірми "Інтер'єр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія" про стягнення заборгованості,

Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення 134092,16 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, з яких 145400,40 грн. становить суму основної заборгованості, 8287,68 грн. штрафних санкцій за період прострочення, 3046,08 грн. інфляційних, 14 540 грн. оплата послуг адвоката.

Заявою про уточнення позовних вимог від 31 березня 2009 року, поданою до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача 111598,40 грн. основного боргу, 42400,98 грн. інфляційних, 26374,90 грн. штрафних санкцій, 11160 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

24 червня 2011 року позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд встановити, що ціна робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007 року, укладеного між сторонами у справі, є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 року - 159075,60 грн. та в червні 2007 року - 82522,80 грн., а також стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 111 598,40 грн., 66841,05 грн. індексу інфляції за весь час прострочення та штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт в сумі 26274, 90 грн. та відшкодувати вартість послуг адвоката в сумі 11 160 грн., вартість проведеної експертизи КНДІСЕ в сумі 3 441,60 грн. і вартість судових витрат.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду м.Києва від 12 липня 2011 року (суддя Станік С.Р.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 29075,60 грн. основного боргу, 23841,99 грн. інфляційних, 4942,85 грн. штрафу, судові витрати, витрати на послуги адвоката в сумі 3154,26 грн., витрати по оплаті судової експертизи в сумі 972,73 грн. В іншій частині позову відмовлено. Провадження у справі в частині вимоги щодо встановлення того, що ціна робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007 року, укладеного між сторонами у справі, є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 року - 159075,60 грн. та в червні 2007 року- 82522,80 грн. припинено на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір в цій частині не підвідомчій господарському суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2011 року рішення суду змінене. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 111598,40 грн., інфляційні в розмірі 66841,05 грн., штраф в розмірі 26274,90 грн., адвокатські послуги в розмірі 11160 грн., 3441,60 грн. витрат по оплаті судової експертизи, судові витрати". В іншій частині рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, скаржник просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та передати справу на новий розгляд.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 2 квітня 2007 року між сторонами у справі було укладено договір підряду №5, згідно з умовами якого підрядник зобов’язується своїми силами і засобами, на свій ризик виконати на замовлення замовника, власними чи залученими силами всі передбачені замовленням роботи по будівництву житлового будинку в м.Житомирі в межах вул.Родонової-ЛЕП, пров.Шумського (діл.№28), а замовник зобов’язується своєчасно сплачувати за виконані роботи згідно п.5.2 цього договору.

Вартість робіт по даному договору є договірною. Договірна ціна вартості робіт є динамічною та невід'ємною частиною договору. Зміна вартості робіт погоджується сторонами і оформляється окремими доповненнями до договору (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2 укладеного договору, виконані підрядником роботи приймаються шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання –передачі (Кб-2в). Обсяг виконаних робіт приймається по факту їх виконання.

Пунктом 2.3 договору сторонами встановлено, що початок виконання робіт - 2 квітня 2007 року, закінчення робіт –31 липня 2007 року.

Відповідно до п.5.2 вказаного договору, замовник перераховує підряднику вартість виконаних робіт протягом 10 днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів форми №КБ 2-в, форми № КБ-3в.

На підставі ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч.4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов"язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як правильно було встановлено апеляційним господарським судом, на виконання умов укладеного договору підряду в квітні 2007 року позивач виконав роботи загальною вартістю 159075,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт №5 (ф.КБ-2в) за квітень 2007 року та довідкою про вартість виконаних робіт (ф.КБ-3в) в квітні 2007 року.

Відповідач, в порушення умов укладеного договору, частково розрахувався за виконані роботи, сплативши 130000 грн. за період квітень-травень 2007 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Тому, сума боргу за квітень місяць 2007 року становить 29075,60 грн.

З матеріалів справи, також, вбачається, що на виконання умов укладеного договору підряду в червні 2007 року позивачем були виконані підряді роботи на суму 82522, 80 грн., що підтверджується довідкою від 26.07.2007 року про вартість виконаних підрядних робіт у червні 2007 року та актом здачі-прийняття робіт від 26.07.2007 року.

Факт виконання позивачем підрядних робіт згідно умов укладеного договору, про які йдеться в актах приймання виконаних підрядних робіт за квітень, червень місяць 2007 року та акті здачі-прийняття робіт підтверджується, також, і висновком судової будівельно-технічної експертизи №1795/10-15 від 21 квітня 2011 року, складеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (т.3, а.с.40).

Разом з тим, у вказаному висновку експертизи зазначено про те, що визначити вартість фактично виконаних позивачем робіт при будівництві житлового будинку №28 у м.Житомирі в межах вул.Радонова-ЛЕП-пров.Шумського в квітні та червні 2007 року не вбачається можливим.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що апеляційний господарський суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що загальну вартість виконаних Приватним акціонерним товариством ремонтно-будівельної фірми "Інтер'єр" робіт за квітень та червень місяць 2007 року за укладеним договором необхідно визначати на підставі актів виконаних робіт за вказаний період, складених відповідно до державних будівельних норм, яка за квітень місяць 2007 року складає 159075, 60 грн. і червень місяць 2007 року –82552,80 грн.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов"язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Виходячи з викладеного, апеляційний господарський суд при розгляді справи правильно встановив той факт, що відповідач взяті на себе зобов’язання за укладеним договором не виконав, повністю за роботи, що були прийняті на підставі вказаних актів приймання виконаних підрядних робіт не розрахувався.

Тому, суд апеляційної інстанції оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 111598,40 грн. основного боргу за виконані ним роботи, змінивши рішення місцевого господарського суду в цій частині.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд вважає, що згідно розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, втрата від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період прострочення з серпня 2007 року по травень 2011 року складає суму 66 841, 05 грн. та є такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем на підставі п.6.3 укладеного договору підряду №5 від 02.04.2007 року за порушення строків оплати виконаних робіт нараховано відповідачу штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт, що становить 26274,90 грн.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 укладеного договору підряду №5 передбачено, що за порушення строків проведення розрахунків замовник сплачує підряднику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт.

При прийнятті оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 26274,90 грн., змінивши рішення місцевого господарського суду і в цій частині.

Крім того, згідно ч.1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем, згідно договору №14/1-ЮП від 01.06.2007 року про надання юридичних послуг, були понесені витрати на адвокатські послуги в розмірі 11160 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Також, суд апеляційної інстанції, правильно встановив, що понесені позивачем витрати за проведення судової експертизи в сумі 3 441,60 грн., сплачені за платіжним дорученням №109 від 11.05.2010 року, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача та обгрунтовано стягнув з відповідача на користь 3 441,60 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється в установленому порядку судом шляхом встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд встановити, що ціна робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007 року, укладеного між сторонами у справі, є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 року - 159075,60 грн. та в червні 2007 року- 82522,80 грн.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам, зокрема, підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Згідно п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Приймаючи оскаржувану постанову апеляційний господарський суд, зважаючи на те, що ст. 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого способу захисту права, як встановлення того факту, що ціна робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007 року, укладеного між сторонами у справі, є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 року - 159075,60 грн. та в червні 2007 року - 82522,80 грн., правильно погодився з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з непідвідомчістю такого спору господарським судам та залишив без змін рішення місцевого господарського суду в цій частині.

Суд вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам і прийняв законну постанову, яку необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2011 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.