Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення штрафу за прострочення доставлення вантажів у розмірі 1 225,40 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2011 року (суддя Коваленко О.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 року (головуючий суддя Прудніков В.В., судді Кузнецова І.Л., Сизько І.А.), в задоволені позову відмовлено.

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2011 року і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

На думку заявника, суди першої та апеляційної інстанції порушили статті 23, 41, 116, 127 Доповідач Волковицька Н.О.

Статуту залізниць України (457-98-п) , статтю 8 Цивільного кодексу України, в зв’язку з чим необгрутовано відмовили в позові Відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю –доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даному випадку є стягнення штрафу за несвоєчасну доставку Державним підприємством "Придніпровська залізниця" вантажу у вагонах № № 53420477, 65732760 за залізничними накладними № № 41665076, 41659020 на адресу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь".

Згідно з статті 41 Статуту залізниць України (457-98-п) , залізниці зобов’язані доставити вантаж до місця призначення у встановлений термін.

Строки доставки вантажів і правила обчислення строків доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної й дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.

Відповідно до п.п. 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України), затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 року (z0793-01) , у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах залізниці, надається термін доставки одна доба на кожні повні та неповні 200 км.

Пунктом 2.4. Правил передбачено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються: на одну добу - на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу; у разі переадресування вантажів; на 2 доби - у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи; у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

За несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, відповідно до статті 116 Статуту залізниць України (457-98-п) залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вантаж по залізничні накладній № 41665076 прийнято до перевезення 10.06.2011 року. Відстань від станції призначення складає 318 км., в зв’язку з чим термін доставки вантажу з урахуванням пункту 24 Правил обчислення термінів доставки вантажів складає 3 доби. Фактично вантаж видано 15.06.2011 року.

По залізничній накладній № 41659020 вантаж прийнято до перевезення 09.06.2011 року. Строк доставки з урахуванням пункту 24 Правил обчислення термінів доставки вантажів складає 5 діб. Фактично вантаж видано 16.06.2011 року.

Відмовляючи у задоволені решти позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що термін доставки вантажу по вказаним залізничним накладним порушено менше ніж на 2 доби, в зв’язку з чим відсутні штрафні санкції за несвоєчасну доставку вантажу, оскільки стаття 116 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачає відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків провізної плати за прострочення на 2 доби.

Застережень щодо застосування у розрахунку неповної доби дана норма не містить.

За таких, встановлених попередніми судовими інстанціями, обставин, враховуючи, що Статутом залізниці України (457-98-п) розміру штрафу за прострочення доставки вантажу менше ніж на 2 доби не передбачено, касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни чи скасування прийнятих у даній справі судових рішень.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 року у справі № 6/5005/13868/2011 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишити без задоволення.