Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У жовтні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відповідача 1 –Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод" та відповідача 2 –Закритого акціонерного товариства "Обухівський вентиляційний завод" про стягнення солідарно з відповідачів 80 523 064,24грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.07.2011р. (суддя Щоткін О.В.) у справі № 4/180-10 позовні вимоги були задоволені, стягнуто з солідарно з відповідачів на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" 65 876 040,84грн. заборгованості за кредитом, 14 644 023,40грн. відсотків за користування кредитом, 3000,00грн. комісії, 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок заставленого майна та предмета іпотеки в межах їх вартості, а саме на комплекс, розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Обухів, вул. Промислова, 9 шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, що складеться на початок проведення оцінки майна та на рухоме майно, згідно додатку № 1 до договору застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. (у складі головуючого Сітайло Л.Г., суддів Алданової С.О., Дикунської С.Я.) рішення господарського суду Київської області від 22.07.2011р. у даній справі змінено, резолютивну частину вказаного рішення викладено в новій редакції з урахуванням вимог ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Дані судові рішення мотивовані невиконанням кредитних зобов'язань боржником в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за їх користування та комісії і передбаченим правом кредитора задовольнити свої вимоги шляхом стягнення кредитної заборгованості з боржника та майнового поручителя.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, закрите акціонерне товариство "Обухівський вентиляційний завод", яке є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод ЛТД", звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. та рішення господарського суду Київської області від 22.07.2011р. у справі № 4/180-10 з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

З урахуванням доповнень до касаційної скарги, скаржник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 11.01.2012р. у справі № 4/105-10, якою скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р., задоволено заяву ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. у справі №4/105-10 за нововиявленими обставинами, скасовано постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010р., залишено без змін рішення господарського суду Київської області від 19.07.2010р. у справі № 4/105-10.

Крім того, скаржник просив зупинити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. по справі № 4/180-10 до закінчення її перегляду в касаційній інстанції.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання в зв'язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2012р. за клопотанням ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД" продовжено строк розгляду касаційної скарги на п'ятнадцять днів.

Розпорядженням секретаря судової палати Вищого господарського суду України від 16.03.2012р. склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого Кот О.В., суддів Шевчук С.Р. та Кролевець О.А. для розгляду касаційної скарги у справі № 4/180-10 господарського суду Київської області.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. –без змін.

Відповідач 1 не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення – скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 12.03.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод" (позичальником) був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764/08.

Протягом строку дії договору, позичальник отримав від банку з 14.03.2008 року по 21.05.2008 року кредитні кошти в розмірі 57 951 040, 84 грн. та 23.04.2008року - 1 000 000,00 доларів США, що підтверджується платіжними документами, наявними в матеріалах справи, про перерахування відповідних сум позичальнику.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 07.03.2013 року або не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання позичальником письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п.3.3.4 договору.

Крім того, відповідно до п. 2.2, п. 2.3. кредитного договору з урахуванням договору про внесення змін до кредитного договору від 23.04.2008 року позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом у порядку передбаченому договором, а також відсотки з розрахунку з 12% до 14% річних за кредитом, наданим у доларах США, та у випадку порушення строку повернення сум кредиту - збільшення відсоткової ставки з 18% до 20% річних за кредитом, наданим у доларах США.

Згідно з п. 2.4. кредитного договору позичальник сплачує кредитору комісійну винагороду у розмірі 500 грн. за управління фінансовим кредитом, що нараховується щомісячно 26 числа за повний календарний місяць, а також в день остаточного повернення кредиту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у порушення умов кредитного договору з урахуванням змін, внесених договорами від 27.11.2008 року та від 30.12.2008 року, позичальник порушив свої зобов’язання зі сплати відсотків.

Пунктом 3.3.4 кредитного договору встановлено, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди за управління кредитом, та/або комісії, та/або неустойки, передбачень. Договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 10 днів, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом та/або інших обов'язків, у тому числі по сплаті грошових коштів, передбачених договором.

Банк в порядку п. 3.3.4 кредитного договору листом вих. № 17-30/206 від 02.03.2009 р. направив позичальнику вимогу про сплату простроченої заборгованості (отримана 12.03.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1070442) та листом вих. № 17-30/354 від 16.04.2009р. –вимогу про сплату всієї суми заборгованості (отримана 28.04.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №1106536), які залишились без відповіді та задоволення.

З урахуванням вищевикладеного та на підставі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суди дійшли висновку, що боржник прострочив виконання зобов’язання за кредитним договором № 15-93/17-764/08 від 12.03.2008 р. і у кредитора виникло право стягнути всю суму заборгованості достроково.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 15-93/17-764/08 від 12.03.2008 р., між банком та Закритим акціонерним товариством "Обухівський вентиляційний завод", були укладені договір застави майна №15-94/17-1381/08 від 12.03.08 року (предметом застави є рухоме майно в кількості 379 одиниць згідно з додатком № 1 до договору, заставною вартістю 3 397 057,00 грн.) та іпотечний договір № 15-94/17-1344/08 від 12.03.08 року (предметом іпотеки є нерухоме майно - комплекс розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9, реєстраційний номер за РПВН 16572596, що належить відповідачу 2 на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.10.2006 p.).

В порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" банк 16.12.2009 року направив на адресу відповідача 2 повідомлення про порушення позичальником умов кредитного договору з вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором заставодавцем (отримане 25.12.2009 р.).

30.03.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (новим кредитором) був укладений договір відступлення права вимоги № 20-0535/2-1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17- 764/08 від 12.03.2008 р. Згідно з п. 1.4 цього договору до нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором. В день укладення цього договору здійснюється відступлення прав за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором (п. 1.8).

Згідно з п. 1.3. договору відступлення права вимоги № 20-0535/2-1 від 30.03.2010 р. до нового кредитора переходить право вимагати замість первісного кредитора від ТОВ "Обухівський вентиляційний завод" (боржника) виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 57 951 040,84 грн. отриманих згідно кредитного договору; повернення грошових коштів в розмірі 7 925 000,00 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 1 000 000,00 доларів США, отриманої згідно кредитного договору; повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 13 076 047,88 грн.; повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в розмірі 1 567 975,52, що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 197 851,80 доларів США; повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 3 000,00 грн.

За договором відступлення права вимоги № 20-0551/3-1 від 30.03.2010р. та договором відступлення права вимоги № 20-0550/3-1 від 30.03.2010 р., посвідченим нотаріально, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступив ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" право вимоги за договором застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008р. з урахуванням змін, внесених договором від 23.04.2008р., та за іпотечним договором № 15-94/17-1344/08 від 12.03.2008р., з урахуванням змін, внесених договором від 20.05.2008р.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення солідарно з ТОВ "Обухівський вентиляційний завод" та в межах вартості предмета іпотеки та застави –з ЗАТ "Обухівський вентиляційний завод" на користь ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" 65 876 040,84грн. заборгованості за кредитом, 14 644 023,40грн. відсотків за користування кредитом та 3000,00грн. комісії (в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р.).

ЗАТ "Обухівський вентиляційний завод", правонаступником якого є ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД", в касаційній скарзі посилається на відсутність правових підстав для звернення стягнення на заставне майно, яке є його власністю, за договором застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008р. та іпотечним договором № 15-94/17-1344/08 від 12.03.2008р.

Так, ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД" зверталось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинам постанови Київського міжобласного господарського суду від 23.09.2010р. у справі № 4/105-10, якою було скасовано рішення господарського суду Київської області від 19.07.2010р. та прийняте нове рішення про відмову ЗАТ "Обухівський вентиляційний завод" в задоволенні позову до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсними договору застави № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008р. та іпотечного договору № 15-94/17-1344/08 від 12.03.2008р., з урахуванням змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. заяву ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. за нововиявленими обставинами було залишено без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. у справі № 4/105-10 –без змін.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. та постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. та залишення без змін рішення господарського суду Київської області від 19.07.2010р. у справі № 4/105-10.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2011р. у справі № 4/105-10 касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 29.11.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді апеляційною інстанцією справи № 4/180-10 ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД", заявляв клопотання про зупинення провадження у справі № 4/180-10 в зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи № 4/105-10, що знаходиться в провадженні Вищого господарського суду України.

Згідно з протоколом судового засідання від 26.12.2011р. колегія суддів Київського апеляційного господарського суду відмовила в задоволенні заявленого клопотання без зазначення відповідних правових підстав для відмови у зупиненні провадження у даній справі та оголосила постанову про залишення без задоволення апеляційної скарги ЗАТ "Обухівський апеляційний завод", правонаступником якого є ТОВ "Обухівський апеляційний завод ЛТД".

Скаржник в обґрунтування касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. та рішення господарського суду Київської області від 22.07.2011р. у справі № 4/180-10 надав постанову Вищого господарського суду України від 11.01.2012р. у справі № 4/105-10, якою скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р., задоволено заяву ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. у справі №4/105-10 за нововиявленими обставинами, скасовано постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010р., залишено без змін рішення господарського суду Київської області від 19.07.2010р. у справі № 4/105-10, яким визнані недійсними договір застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008р., іпотечний договір № 15-94/17-1344/08 від 12.03.2008р., договір від 20.05.2008р. про внесення змін до іпотечного договору № 15-94/17-1344/08 від 12.03.2008р., договір від 23.04.2008р. про внесення змін до договору застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008р.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не зазначено підстав, на яких був встановлений солідарний обов'язок відповідачів за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764/08 від 12.03.2008р.

Так, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом (ст. 541 Цивільного кодекс у України).

З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій мали перевірити обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідачів солідарно, з метою уникнення неправомірного одночасного звернення стягнення на предмет застави, що належить майновому поручителю, та стягнення заборгованості з позичальника за кредитним договором, яке фактично є стягненням в подвійному розмірі.

Також судами попередніх інстанцій не був перевірений належними доказами факт правонаступництва між закритим акціонерним товариством "Обухівський вентиляційний завод" та товариством з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод ЛТД".

З огляду на вищезазначене, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Обухівський вентиляційний завод" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 22.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 року у справі №4/180-10 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.