за участю представників сторін: від ТОВ "Арма Факторінг" –Гаєвський С.Ю.; від ТОВ "Авалон Консалтінг" та від ТОВ "Авалон-Груп" –Варга О.М, від ПАТ "Сведбанк" –Залеський Ю.О.; від ПАТ "Альфа-Банк" –Стасюк А.В.;від Компанії Тікон Бізнес ЛТД –Костенко М.І.

. Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2011 року у справі № 50/311-б ( суддя Головатюк Л.Д.) відсторонено керівника публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів", в особі Голови правління - Левицького Ростислава Григоровича від посади та покладено виконання обов'язків керівника публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Гартенка Віталія Федоровича

Зобов'язано державного реєстратора Голосіївської РДА внести до ЄДР відповідний запис про призначення нового керівника публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів"

Відкладено розгляд справи на 21.12.2011 о 16:00 в засіданні господарського суду за адресою: вул. Б.Хмельницького, 44-в, зал № 35. Викликано для участі у засіданні уповноважених представників сторін (заявника, боржника), розпорядника майна та кредиторів:

- ТОВ "ФК Факторинг";

- Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва;

- ДПІ в Голосіївському районі м. Києва;

- ВАТ "Борекс";

- ТОВ "Багатопрофільна фірма "Луганськпромстрой";

- ТОВ "ХІМТЕХПЛАСТ";

- ТОВ "Виробниче об"єднання "Будфонд";

- ТОВ "Ласка Лізинг";

- ТОВ "Стахановський завод технічного вуглецю";

- ТОВ "Лізингова компанія - Гарант";

- ПАТ "Автоелектроапаратура";

- ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів"

- ТОВ "Арма Факторинг", явку яких визнати обов'язковою.

Зобов'язано вищезазначених кредиторів подати суду належні докази виникнення у боржника перед ними заборгованості.

Зобов'язано керівника боржника у відповідності до ч. 17 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом трьох днів з дня винесення даної ухвали передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Зобов'язано ТОВ "ФК Факторинг" подати суду:

- акт звірки розрахунків з боржником;

- платіжні документи, первинні фінансові документи, які підтверджують наявність заборгованості боржника перед ТОВ "ФК Факторинг".

Зобов'язано ДПІ в Голосіївському районі м. Києва подати суду:

- копію податкової декларації боржника;

- детальний розрахунок суми заборгованості.

Зобов'язано ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" провести звірку взаєморозрахунків з ДПІ в Голосіївському районі м. Києва, докази чого подати суду.

Зобов'язано ТОВ "Ласка Лізинг" подати суду довідку з ВДВС та постанову державного виконавця.

Зобов'язано ТОВ "Арма Факторинг" подати суду детальний розрахунок суми заборгованості боржника перед ТОВ "Арма Факторинг".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 року у справі № 50/311-б (колегія суддів: Кошіль В.В.; Моторний О.А.; Шапран В.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.11.2011 у справі № 50/311-б - без змін.

Не погоджуючись із прийнятими процесуальними актами судів першої та апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Київський завод гумових та латексних виробів" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.11.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, - положень ст. ст. 42,43,20, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та ст. 11, ст. 13, ч. 2 ст. 12, ст. 14, ст. "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заявник касаційної скарги вважає, що суди не звернули уваги на те, що розпорядник майна незаконно втручається в оперативно-господарську діяльність боржника, у матеріалах справи відсутні докази перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також, докази вчинення дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2010 порушено справу № 50/311-6 про банкрутство Публічного акціонерного товариство "Київський завод гумових та латексних виробів", введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2011 призначено розпорядником майна ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражного керуючого Гартенка Віталія Федоровича, якого зобов’язано ознайомитися з матеріалами справи № 50/311-б про банкрутство ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" та скласти і подати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника, у якому повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов’язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені). Зобов'язано внести в реєстр окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав та подати суду обґрунтовані відмови у включенні до реєстру вимог кредиторів, у разі наявності таких.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2011 через відділ документального забезпечення господарського суду першої інстанції розпорядником майна подано клопотання про відсторонення керівника боржника від займаної посади, у зв’язку з перешкоджанням діяльності розпорядника майна боржника, в обґрунтування якого, розпорядником майна зазначено про неодноразове звернення до керівництва публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" з вимогами щодо спільного розгляду заяв з кредиторськими вимогами до підприємства-боржника та надання відомостей та документації, стосовно стану виконання кожного з зобов’язань перед іншими підприємствами, що наявні у документообігу та бухгалтерському обліку підприємства-боржника, однак, вказані звернення розпорядника майна керівником публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" проігноровані, вимоги не виконані, необхідна документація в достатньому обсязі не надана.

Суд першої інстанції встановив, що на думку розпорядника майна такі дії керівника публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" свідчать про його бездіяльність у співпраці з розпорядником майна, що ускладнює подальше виконання розпорядником майна своїх обов’язків, унеможливлює повний та об’єктивний розгляд заяв з кредиторськими вимогами до підприємства-боржника, надання відзивів за результатами їх розгляду, складання реєстру вимог кредиторів та його подальше надання на затвердження до господарського суду міста Києва, дані обставини зумовлюють необґрунтоване подовження здійснення процедури банкрутства у цій справі.

Отже, на думку розпорядника майна, ненадання керівником ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" необхідної документації підприємства-боржника унеможливлює ведення контролю розпорядником майна за правомірністю використання активів підприємства, показниками фінансово-господарської діяльності, що може призвести до негативних наслідків та порушень прав та інтересів кредиторів в межах справи № 50/311-б про банкрутство ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів".

Поряд з наведеним суд першої інстанції встановив, що згідно з платіжними дорученнями № 1162 від 22.07.2010 та № 1221 від 13.08.2010, які містяться в матеріалах справи, підприємством-боржником під час дії мораторію були задоволені вимоги конкурсного кредитора, в особі Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, згідно з платіжним дорученням № 1217 від 13.08.2010 задоволені вимоги конкурсного кредитора - ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", згідно з платіжними дорученнями № 487 від 28.08.2010 та № 488 від 28.08.2010 задоволені вимоги конкурсного кредитора, в особі Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва.

Крім того, господарським судом першої інстанції встановлено, що згідно з наданим ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" відзивом № 384 від 17.10.2011 на заяву ТОВ "Стахановський завод технічного вуглецю", що також міститься у матеріалах даної справи, боржником надано платіжне доручення № 2789 від 07.09.2011 про проведення оплати за поставлений товар. Сума оплати, яка зазначена у вказаному платіжному доручені, є конкурсними кредиторськими вимогами ТОВ "Стахановський завод технічного вуглецю", заявленими в межах справи № 50/311-6 про банкрутство ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів".

У зв'язку з наведеним, суд першої інстанції із висновками якого погодився в постанові суд другої інстанції, визнав обґрунтованим і доведеним факт того, що боржником - ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" були погашені вимоги деяких кредиторів під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, встановленого ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010, що порушує права та інтереси інших кредиторів та безпосередньо підприємства-боржника.

Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до Витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що був наданий до суду розпорядником майна на виконання Ухвали Господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2011 року, керівником підприємства та особою, що має право першого підпису від імені Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів", є Голова правління, в особі Левицького Ростислава Григоровича.

Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи підтверджено звернення розпорядника майна до керівника боржника для отримання відомостей та документації, необхідних для проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та підтверджується отримання боржником запиту розпорядника про витребування необхідних для виконання своїх функцій документів, яке отримано 29.06.2011.

За таких обставин, суд першої інстанції із висновками якого погодився суд другої інстанції, дійшов висновку про те, що обставини справи та документи свідчать про фактичне перешкоджання керівником ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" діям розпорядника майна і порушення прав та законних інтересів підприємства-боржника й кредиторів, що є достатніми підставами для відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обов'язків на розпорядника майна, на підставі ч. 2 ст. 12 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій щодо наявності законних підстав для відсторонення керівника Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів", з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно з ст. 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

У процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також, про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника у встановленому порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядник майна звернувся до господарського суду з клопотанням про відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обов’язків на розпорядника майна.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов’язаний розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство.

У разі наявності будь-яких обставин, що свідчать про неправомірність дій керівника боржника, наслідком яких є порушення прав та законних інтересів боржника і кредиторів, господарський суд за відповідною заявою має перевірити дотримання керівником боржника норм чинного законодавства, в тому числі законодавства про банкрутство.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до приписів ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Судом першої інстанції в ухвалі від 30.11.2011 року на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, підприємством боржника, в порушення черговості задоволення вимог кредиторів, за межами процедури банкрутства здійснено вибіркове погашення грошових вимог кредиторів на які поширюється дія мораторію .

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що після порушення провадження у справі та введення мораторію в справі про банкрутство, задоволення вимог кредиторів можливе лише відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Крім того Київським апеляційним господарським судом в постанові встановлено, що розпорядник майна, в межах наданої йому спеціальним Законом компетенції, звертався до керівника боржника для отримання відомостей та документації, необхідних для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, що підтверджується матеріалами справи, проте керівник боржника ухилився від співпраці з розпорядником майна, відомостей та документів боржника не представив, що за твердженням розпорядника майна, ускладнює виконання ним своїх обов'язків.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про необхідність застосування заходів забезпечення вимог кредиторів, що передбачені ст. 12 спеціального Закону, в зв'язку з тим, що вказані дії керівника боржника порушують майнові інтереси кредиторів та боржника, а також перешкоджають діям розпорядника майна щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника.

Оскільки, право господарського суду відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна передбачено ч.2 ст.12 Закону, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано дійшов висновку стосовно задоволення клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання обов’язків керівника на розпорядника майна.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наявними у матеріалах справи доказами і не відповідають вимогам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відтак, правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.