Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: ОСОБА_5 (дов. від 02.12.11р.);

відповідачів:1) не з’явився;

2) ОСОБА_6 (дов. від 11.05.10р.);

заявника апеляційної скарги: Ступак Д.В. (прокурор відділу ГПУ, посвідчення №307), ОСОБА_5 (дов. від 02.12.11р.);

Рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2011 року (суддя: Наріжний С.Ю.) у справі №13/132-11 відмовлено прокурору Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Брилівської сільської ради Ставищенського району у задоволенні позову до Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, ФОП ОСОБА_4 про скасування розпорядження та визнання договору недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року (головуючий суддя: Рєпіна Л.О., судді: Корсакова Г.В., Сулім В.В.), апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 10.11.2011 року у справі № 13/132-11 скасовано. Прийнято нове рішення: "Позов прокурора Ставищенського району Київської області задоволено частково. Розпорядження в.о голови Ставищенської районної державної адміністрації №63 від 04.02.2005 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_4О" в частині передачі в оренду ОСОБА_4 земельних ділянок прибережних захисних смуг площею 14,222 г. Визнано недійсним договір оренди від 01.11.2006 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та Ставищенською РДА, зареєстрований у Ставищенському райвідділі № 23 Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040634905413.".

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі №13/132-11 залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарським судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Заступник прокурора Київської області в касаційній скарзі просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року у справі №13/132-11 в частині скасування розпорядження в.о. голови Ставищенської роайонної державної адміністрації №63 від 04.02.2005 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_4О." в частині передачі в оренду ОСОБА_4 земельних ділянок прибережних захисних смуг площею 14,222 га скасувати і в цій частині прийняти нове рішення про скасування розпорядження в.о. голови Ставищенської районної державної адміністрації №63 від 04.02.2005 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_4О." повністю. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року у справі №13/132-11 залишити без змін.

Заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної у червні 2011 року прокуратурою перевірки законності передачі у користування відповідачу 2 земельної ділянки водного фонду площею 124,2246 га встановлено порушення норм чинного законодавства щодо оренди землі.

Прокурор Ставищенського району звернувся до господарського суду з позовом про скасування розпорядження в.о. голови Ставищенської РДА Паламарчука В.М. від 04.02.2005 року №63, яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду СПД ОСОБА_4 земельну ділянку водного фонду на території с.Брилівка площею 124,2246 га.; визнання недійсним договорів оренди, укладений між Ставищенською РДА та ОСОБА_4 на водний об’єкт та земельну ділянку водного фонду в межах с. Брилівка загальною площею 124,4466 га, який 01.11.2006 року зареєстрований у Ставищенському районному відділі №23 Київського регіональної філії центру державного земельного кадастру №040634905413; зобов’язання ОСОБА_4 повернути у володіння Брилівської сільської ради земельну ділянку водного фонду площею 124,2246 га на території с.Брилівка Ставищенського району.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідачі уклавши договір оренди, вийшли за межі своєї компетенції, оскільки право розпорядження цією землею має лише Брилівська сільрада. Крім того, лист РДА про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки водного фонду не є розпорядженням, тому не має юридичної сили; при цьому проект відведення ділянки розроблений не був, а була виготовлена лише технічна документація, що також є порушенням.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що позивачу у 2005 році, а прокуратурі у 2007 році стало відомо про розпорядження Ставищенської РДА та договір оренди земельної ділянки про що свідчить рішення суду за позовом ОСОБА_4 щодо оскарження рішення Брилівської сільради про відмову у затвердженні технічної документації та висновки КРУ, що передавалися до прокуратури. Таким чином, зі спливом строку позовної давності, заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Київський апеляційний господарський суд скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у даній справі, послався на те, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Порядок надання земельних ділянок в оренду на момент виникнення спірних відносин врегульовано ст. 124 ЗК України, якою, зокрема, передбачено наступне: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до земельного законодавства розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування залежно від наданих їм повноважень. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності, здійснюється відповідними сільськими, селищними, міськими радами. При цьому п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу (2768-14) встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Лише рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування є підставою набуття фізичними і юридичними особами права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або у комунальній власності. Рішення компетентного органу та відповідний договір є пов'язаними юридичними фактами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року, апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 11.10.2011 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов прокурора задоволено частково.

Відповідно до ст. 84 ГПК України, якою передбачено, що резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо всіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Однак, як вбачається з резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року у справі №13/132-11 питання стосовно зобов’язання ОСОБА_4 повернути у володіння Брилівської сільської ради земельну ділянку водного фонду площею 124,2246 га на території с.Брилівка Ставищенського району не вирішувалося. Також не вирішено питання стосовно розпорядження в.о. голови Ставищенської районної державної адміністрації від 04.02.2005 року №63.

Крім того, слід зауважити, що в протоколі судового засідання Київського апеляційного суду від 19.12.2011 року взагалі зазначено, що "рішення господарського суду Київської області від 11.10.2011 року скасувати частково", а в резолютивній частині постанови, рішення скасовано повністю та прийнято нове.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції ( п.3 ст. 111-9 ГПК України).

Допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права є істотним та унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають істотне значення для справи.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 р. у справі № 13/132-11 скасувати. Справу №13/132-11 направити до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд.