Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Деркач Ю.Б.) від 10.08.2011 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Скрипчук О.С., судді –Дубник О.П., Данко Л.С.) від 25.10.2011 року, у справі № 5015/2805/11 у задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.3 ст. 43, ст.ст. 33, 38, 43, 104, 111-10 ГПК України, ст. 129 Конституції України, ст.129 Статуту залізниць (457-98-п) .

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 повністю заперечує викладені в ній доводи.

Позивач та відповідач-2 не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника відповідача-1, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Укр-Петроль" звернулося до Господарського суду Львівської області з остаточними позовними вимогами до Державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта" про стягнення з відповідача-1 33 868,63 грн. вартості нестачі вантажу та судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нестача вантажу виникла з вини перевізника через втрату останнього під час транспортування.

Судами встановлено, що 30.09.2010 року між ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (постачальник) та ПП "Укр-Петроль" (покупець) було укладено договір № 3555/2/218. Згідно умов договору постачальник зобов’язався поставляти нафтопродукти (товар), а покупець - прийняти та оплатити товар.

Пізніше, 12.11.2010 року ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта" (транзитний постачальник) відвантажив у вагоно-цистерні № 74030164 на адресу позивачу бензин моторний (автомобільний не етильований (А-95 Епегgу)) (далі вантаж): маса нетто становила 53850 кг, з яких 74050 кг брутто та 20200 кг тара, що підтверджується залізничною накладною № 43207219. Даний вантаж завантажувався засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що вказано в накладній і підтверджено підписом представника, без участі залізниці.

18.11.2010 року з прибуттям вагоно-цистерни № 74030164 на станцію Володимир-Волинський Львівської залізниці та поданні на під’їзду колію нафтобази ПП "Укр-Петроль" позивачем виявлено нестачу вантажу у кількості 5235 кг.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності, суди виходили із того, що позивачем не надано комерційного акта, який може бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці; 18.11 2010 року відпоідач-1 видав вантаж позивачу, останній прийняв його без зауважень, на комісійному прийманні не наполягав; доказів, які б доводили протилежне позивачем надано не було; згідно наданої позивачем копії постанови про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження старшим слідчим СВ В.В. Наглій вбачається, що 18.11.2010 року саме позивач отримавши від відповідача-1 вантаж на свою під’їзду колію не забезпечив його схоронності (а.с.121, т.1).

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ст.113 Статуту залізниць (457-98-п) ).

Відповідно до ст.52 Статуту залізниць (457-98-п) , на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

У підпункті 5.2 пункту 5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року" 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496 (z0805-08) , унормовано порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження залізничним транспортом. Так, у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт. Комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства-вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами. Комісійне приймання нафти і нафтопродуктів відбувається за участі представників охоронної організації, що супроводжували нафту або нафтопродукти (у разі, якщо згідно з відповідним договором вантаж супроводжується охоронною організацією). За потреби до приймання нафти або нафтопродуктів можуть залучатись представники незалежної експертної організації, якщо її визначено у відповідному договорі. Особи, які беруть участь у комісійному прийманні нафти і нафтопродуктів, повинні проходити відповідну підготовку з цих питань та періодичну перевірку знань згідно з порядком, установленим керівником підприємства. Результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

Розглянувши спір, суди зазначені вимоги законодавства не врахували та усупереч вимогам ст.ст. 43, 38, 43 ГПК України, не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, не дали оцінки наданим позивачем матеріалам, які свідчать про складання на попутній станції "Дарниця" акта 8190П про виявлену різницю у масі вантажу порівняно з даними провізних документів (т.1 а.с.32); задовольнивши клопотання позивача про витребування у відповідача-1 акта 8190П від 14.11.2010 року (т.1 а.с.99-101, 111-112), суд не з’ясував причини невиконання вимог суду, оскільки в матеріалах справи відсутні письмові пояснення залізниці з цього приводу; не дали оцінки акту за формою № 5-НП, який є належним і допустимим доказом у справі, та акту експертизи №В-1768 від 22.11.2010 року на предмет його відповідності приписам вищенаведеної Інструкції; не встановили дати фактичного вивантаження нафти із вагонів-цистерн, враховуючи ненадання оцінки матеріалам, які засвідчують той факт, що 22.11.2010 року вагони з нафтою були оглянуті уповноваженими органами УМВС, отже не могли бути повернені залізниці 18.11.2010 року (т.1 а.с.122-124); не звернули уваги на те, що в графі 6 накладної №43207219 відсутні відмітки про видачу вантажоодержувачу вантажу без перевірки в порядку ст.52 Статуту залізниць (457-98-п) (т.1 а.с.11), а також на те, що позивач листом від 19.11.2010 вих. №482 (т.1 а.с.131) запрошував представника залізниці на комісійне прийняття вантажу (бензину моторного А-95) у зв’язки з виявленням недостачі, проте залізниця повідомила про те, що нею було видано вантаж без перевірки маси, а вирішення спірних питань між одержувачем і відправником проводиться без участі залізниці (т.1 а.с.134).

Касаційна інстанція також звертає увагу суду, що обставини, викладені у постанові про порушення кримінальної справи (т.1 а.с.121): по-перше, не мають преюдиціального значення в силу приписів ст. 35 ГПК України; по-друге, не підтверджують того, що саме позивач, отримавши від відповідача-1 вантаж на свою під’їзду колію, не забезпечив його схоронності, оскільки про такі обставини у постанові не йдеться.

Обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскільки зазначеним вимогам постановлені судові рішення не відповідають, вони не можуть залишатись в силі та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об’єктивної оцінки наявних у ній доказів, з’ясувати дійсні права та обов’язки сторін, і залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укр-Петроль" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року у справі №5015/2805/11 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року та рішення Господарського суду Львівської області від 10.08.2011 року у справі №5015/2805/11 –скасувати.

Справу № 5015/2805/11 направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.