розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України " в особі філії публічного акціонерного товариства " Державний експертно-імпортний банк України " в Автономній Республіці Крим

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 0 8 .12.2011 р. та ухвалу господарського суду м. Севастополя від 15.11.2011 р. по справі № 5020-1687/2011 за заявою ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України " в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України "Автономній Республіці Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ ЮГ" про визнання банкрутом, -

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 27.10.2011 р. порушено провадження по справі №5020-1687/2011 про банкрутство ТОВ "Гарант-СВ ЮГ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 15.11.2011 р. /суддя Єфременко О.О./ провадження по справі №5020-1687/2011 припинено на підставі ч.1 п.1 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 р. по справі №5020-1687/2011 / колегія суддів у складі : Градова О.Г., Латинін О.А., Маслова З.Д./ ухвалу господарського суду м. Севастополя від 15.11.2011 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу кредитора без задоволення.

В касаційній скарзі кредитор –ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 0 8 .12.2011 р. та ухвалу господарського суду м. Севастополя від 15.11.2011 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права та направити справу до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, загальна сума грошових вимог АТ "Укрексімбанк" в особі філії банку в Автономній Республіці Крим до боржника складає 29 892 435,21 грн., а саме : 29 835 259,81 –заборгованість за кредитним договором; 25 500,00 грн. –заборгованість по відшкодуванню судових витрат на оплату державного мита і 236,00 грн. –вимоги по відшкодуванню витрат на ІТЗ судового процесу; 14 090,40 грн. –вимоги по стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, сплату процентів; 85 грн. –вимоги по відшкодуванню судових витрат на оплату державного мита і 236,00 грн. –вимоги по відшкодуванню витрат на ІТЗ судового процесу, що виникли у зв ' язку зі звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, основна сума заборгованості боржника перед кредитором в розмірі 29 892 435,21 грн. виникла на підставі кредитного договору №151309К36/1969 від 28.04.2006 р., відповідно до умов якого, боржник отримав у АКБ "Трансбанк" поновлювану кредитну лінію з загальним лімітом 8 700 000,00 грн., строком до 27.04.2007 р. Відповідно до пунктів 3.1-3.3 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти в розмірі 23 % річних за використану частину кредитних коштів та 0,1% річних за невикористану частину. Сплата процентів проводиться позичальником щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту у строк не пізніше п’ятого банківського дня місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти. Проценти нараховуються кредитором щомісяця, починаючи з дня надання кредиту, і до остаточного погашення кредиту на залишок суми заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та фактичної кількості днів у році.

Згідно з п.4 даного договору виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується : 4.1.2. заставою цінних паперів, акції прості іменні емітента ВАТ "Телеканал Тоніс", що належать майновому поручителю ТОВ "Дрєвадельпроект-747" в кількості 645 000 штук заставною вартістю 54 825 000 грн.; 4.1.3. заставою цінних паперів, акції прості іменні емітента ВАТ "Аріал", що належать майновому поручителю ОСОБА_1 в кількості 104 000 штук заставною вартістю 5 200 000 грн.; 4.1.4. заставою нерухомості, а саме: АЗС за адресою : Київська обл., м.Біла Церква, Сквирське шосе, 29, яка належить майновому поручителю ТОВ "Київ-Нафта", узгодженою вартістю 2 700 000 грн., яка буде передана в забезпечення за цим договором в строк, не пізніше 11.05.2006 р.; 4.1.5. Заставою нерухомості, що знаходиться за адресою м.Алупка, вул. Першого Травня, 2 корпус №4-літ Г, яка належить позичальнику, узгодженою вартістю 3 457 500 грн., яка буде передана за цим договором в строк, не пізніше 15.05.2006 р. (т.1, а.с.24, 25).

На забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "Гарант-СВ ЮГ" за кредитним договором № 151309К36/1969 від 28.04.2006 р. Банком прийняті в іпотеку нежитлові приміщення за договорами іпотеки від 22.06.2006 р., 24.12.2007 р., 29.02.2008 р. (т.1, а.с.48-59).

08.05.2009 р. АКБ "Трансбанк" та ВАТ Державний експертно-імпортний банк України " в особі філії в Автономній Республіці Крим уклали договори про відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №151309К36/1969 від 28.04.2006 р., укладеним між АКБ "Трансбанк" та ТОВ "Гарант СВ-ЮГ".

Крім цього, як було встановлено судом, між АКБ "Трансбанк" та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" укладені договори відступлення права вимоги від 08.07.2009 р., за договорами іпотеки від 22.06.2006р., 24.12.2007 р., 29.02.2008 р., відповідно до умов яких ВАТ "Укрексімбанк" прийняв право вимоги за цими Договорами іпотеки.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2010 р. по справі № 2-22/319-2010 частково задоволено позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "Гарант СВ-ЮГ" про стягнення заборгованості за кредитним договором №151309К36/1969 від 28.04.2006 р., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2011 р. по справі №2-22/319-2010, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2010 р. змінено - звернено стягнення у погашення заборгованості у сумі 29 835 259,81 грн. на майно боржника, визначено спосіб реалізації предметів іпотеки –шляхом проведення прилюдних торгів (т.1, а.с.66-75).

Як вбачається із матеріалів справи, 08.07.2011 р. та 11.07.2011 р. ВДВС винесені постанови про відкриття виконавчого провадження за примусовим виконанням наказів №2-22/319-2010 від 23.05.2011 р. господарського суду Автономної Республіки Крим, а саме: про звернення стягнення на майно боржника шляхом продажу на прилюдних торгах майна у погашення боргу у сумі 29 835 259,81 грн. (а.с. 82-83 т. 1), про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (а.с. 84 т. 1), про стягнення державного мита в сумі 25 500,00 грн. (а.с. 85 т. 1).

Ухвала господарського суду першої інстанції від 15.11.2011 р., якою припинено провадження по справі, мотивована тим, що усі зобов’язання боржника за кредитним договором забезпечені заставою (іпотекою) нерухомого майна позичальника та майна майнових поручителів, а інші вимоги кредитора – Банку (проценти та пеня за наступний період) не є безспірними вимогами, оскільки по цим зобов’язанням боржника судове рішення не приймалось і відсутнє відповідне виконавче провадження, а розмір стягнутих за судовими рішеннями судових витрат відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не достатній для порушення справи про банкрутство, так як є меншим, ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Севастопольський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду м.Севастополя від 15.11.2011 р. без змін.

Згідно ст. 4 -1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Кредитор, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Стосовно кредиторів, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, то вимоги цієї категорії задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство, але не можуть бути підставою для порушення такої справи, оскільки відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"в особі Філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим, як ініціюючого кредитора, які повністю забезпечені заставою, не можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство ТОВ "Гарант-СВ ЮГ".

Крім того, як було встановлено судом та підтверджено представником АТ "Укрексімбанк" виконавчі дії за наказом суду № 2-22/319-2010 від 23.05.2011 р. не закінчені, заставлене майно боржника, яке знаходиться у іпотеці Банку не реалізовано, а отже, посилання кредитора на те, що заявлені кредиторські вимоги значно перевищують вартість заставного майна, є передчасним.

Стосовно заборгованості ТОВ "Гарант-СВ ЮГ" перед Банком в розмірі 14 090,40 грн. (пеня за несвоєчасне повернення кредиту, несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, несвоєчасну сплату плати за управління кредитом та плати за зобов’язання), яка нарахована станом на 11.10.2011 р. та в розмірі 17500,00 грн. (заборгованість за відсотками, яка нарахована за період з 01.12.2010 р. по 11.10.2011р.), які нараховані ініціюючим кредитором самостійно, то вони не підтверджується виконавчими документами, в порушення вимог ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і не є вимоги не є безспірними.

Стосовно кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" про відшкодування судових витрат на оплату державного мита в розмірі 25500,00 грн. та вимог щодо відшкодування витрат на ІТЗ судового процесу в розмірі 236,00 грн. на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2010 р. по справі № 2-22/319-2010, то зазначені вимоги є безспірними, оскільки підтверджуються відповідним наказом суду та постановами про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2011 р. та від 11.07.2011 р., проте сукупно складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а отже, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство.

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 (v0015700-09) Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанції перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, прийшли до обґрунтованого висновку, що так як відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) заставний кредитор не може ініціювати провадження по справі про банкрутство, то провадження по справі про банкрутство ТОВ "Гарант-СВ ЮГ" підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанов а Севастопольського апеляційного господарського суду від 0 8 .12.2011 р. та ухвал а господарського суду м. Севастополя від 15.11.2011 р. по справі про банкрутство ТОВ "Гарант-СВ ЮГ" постановлені у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5, 111 7 –111 13, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ПАТ " Державний експертно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства " Державний експертно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.