У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Грандфліт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Таврика" про визнання недійсним договору іпотеки від 21 вересня 2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" та публічним акціонерним товариством "БАНК "ТАВРИКА", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 2386, зобов'язати публічне акціонерне товариство "БАНК "ТАВРИКА" усунути перешкоди в здійсненні права власності товариством з обмеженою відповідальністю "Грандфліт" на спірні приміщення, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, скасувати запис № 5702975 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження спірних приміщень, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі договору іпотеки від 21 вересня 2007 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" та публічним акціонерним товариством "БАНК "ТАВРИКА" та зобов'язати Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 5702975 про заборону відчуження спірних приміщень, скасувати запис № 570585 в Державному реєстрі іпотек про обтяження нежитлових приміщень підвалу № 1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, З загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-ого поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51 (з урахуванням прийнятої ухвалою господарського суду Харківської області від "05" жовтня 2011 р. заяви про уточнення позовних вимог).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25 травня 2011 року матеріали справи №51/116 у порядку статей 16, 17 Господарського процесуального кодексу України направлено до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2011 року (суддя Буракова А.М.) у справі №51/116-5023/7147/11 позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір іпотеки від 21 вересня 2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" та публічним акціонерним товариством "БАНК "ТАВРИКА", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим №2386.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство "БАНК "ТАВРИКА" усунути перешкоди у здійсненні права власності товариства з обмеженою відповідальності "Грандфліт" на нежитлові приміщення (підвал № 1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м, № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м, № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м, 1-й поверх №1, II, 1-8 загальною 111,4 кв. м в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м та 3-го поверху №1-16 загальною площею 327, 9 кв. м в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м.Харків, вул. Сумська, буд. 51).

Скасовано запис № 5702975 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження нежитлових приміщень: підвалу № 1, І, II загальною площею 49, 4 кв. м, № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м, № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м, 1-ого поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111,4 кв. м в нежитловій будівлі літ. "А-2" та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1 -14 загальною площею 284, 4 кв. м та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, що 21.09.2007р. був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі договору іпотеки від 21.09.2007 р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" та публічним акціонерним товариством "БАНК "ТАВРИКА".

Скасовано запис № 570585 в Державному реєстрі іпотек про обтяження нежитлових приміщень підвалу №1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м, № 2а, З загальною площею 35, 7 кв. м, № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м, 1-ого поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51 та стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Сінклер" та публічного акціонерного товариства "БАНК "ТАВРИКА" на користь товариства з обмеженою відповідальності "Грандфліт" державне мито в розмірі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2011 року (судді Шевель О.В., Лазікова В.В., Пуль О.А.) у справі №5023/7147/11 рішення господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2011 року зі справи №51/116-5023/7147/11 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Грандфліт" в позові повністю.

Не погоджуючись з вище зазначеною постановою Харківського апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Грандфліт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2011 року у справі №51/116-5023/7147/11, а рішення господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2011 року залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що при винесенні постанови судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 21 вересня 2007 року між публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" та дочірнім підприємством "Авіоніка-Харків" було укладено кредитний договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №56-07К, за умовами якого дочірньому підприємству "Авіоніка-Харків" видано кредит у сумі 5 170 00,00 грн. строком користування з 21 вересня 2007 року до 17 вересня 2010 року включно.

Згідно п.1 додаткової угоди № 4 від 23 жовтня 2009 року до кредитного договору дію кредитного договору подовжено до 17 лютого 2012 року.

Згідно п.5.1 зазначеного вище договору забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки, що витікає з цього договору, є іпотека нерухомості майнового поручителя товариства з обмеженою відповідальністю "Сінклер", загальною площею 877,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська,51, в літ."А-2"та в літ."А-3".

21 вересня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов’язань дочірнього підприємства "Авіоніка-Харків" за кредитним договором, між товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" (відповідач-2) та публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" (відповідач-1) було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідач-2 є іпотекодавцем, майновим поручителем за кредитним договором № 56-07-К від 21 вересня 2007 року, укладеним між ДП "Авіоніка-Харків" та публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика", що зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за № 2386.

Пунктом 3.1 договору іпотеки передбачено що предметом іпотеки є нежитлові приміщення підвалу № 1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-й поверх №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху №1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, які належать іпотекодавцю на підставі свідоцтва права власності САВ № 360879, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.06.2007 р.

21 вересня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис №5702975 про заборону відчуження вище переліченого предмета іпотеки.

21 вересня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - реєстратором Реєстру іпотек внесено до Державного реєстру іпотек запис за № 5705985 про обтяження вище зазначеного предмету іпотеки.

Іпотечним договором передбачено, що основний договір –це кредитний договір №56-07-К від 21 вересня 2007 року, укладений між ДП "Авіоніка-Харків" та публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" з усіма змінами та доповненнями до нього, в забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань за яким укладається цей договір.

Згідно застереження 1 ст.1 іпотечного договору сторони підтверджують, що вони вичерпно ознайомлені зі змістом Кредитного договору, та будь-яке посилання в тексті цього договору на окремі положення Кредитного договору та на нього в цілому є достатнім для виконання відповідних положень Кредитного договору в іпотечний договір шляхом посилання.

23 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" та товариством з обмеженою відповідальністю "Грандфліт" укладено договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2011р. у справі №6/46С, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, визнано дійсним та укладеним договір купівлі-продажу (сторонами якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Сінклер" та товариство з обмеженою відповідальністю "Грандфліт") нежитлових приміщень: підвалу № 1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-й поверх №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху №1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, відповідно до умов якого, новим власником зазначених приміщень є товариство з обмеженою відповідальністю "Грандфліт". У зв'язку з чим 15 грудня 2010 року комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" проведено державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Грандфліт" на зазначені вище приміщення. Законом України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 р. № 898-ІV (898-15) визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавецем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Таким чином, іпотека є видом інституту поруки, у зв'язку з чим правовідносини за нею регулюються також параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України (435-15) . Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3, абз. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку").

Тому колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Грандфліт" отримало всі права та обов'язки іпотекодавця –товариства з обмеженою відповідальністю "Сінклер" (відповідача-2) за договором іпотеки від 21 вересня 2007 року.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки від 21 вересня 2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" та публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика". При цьому заявник касаційної скарги вказує на те, що даний договір не відповідає п.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" та статутним цілям діяльності позивача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, однак вважає за необхідне зазначити.

Іпотечним договором передбачено, що основний договір –це договір про надання відновлюваної відкличної кредитної лінії №56-07К від 21 вересня 2007 року .

Згідно з 2.1. іпотечного договору іпотекодавець та іпотекодержатель ознайомлені з усіма умовами основного договору, що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим Договором. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру таких зобов'язань у більшу, або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках передбачених умовами договору, що обумовлюють основне зобов'язання.

На момент укладання іпотечного договору основне зобов'язання позичальника перед відповідачем було визначено основним договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №56-07К від 21 вересня 2007 року.

Додатковою угодою № 4 від 23 жовтня 2009 року до кредитного договору основне зобов'язання позичальника перед відповідачем було змінено, а саме –продовжено дію кредитного договору до 17 лютого 2012 року та збільшено одноразову комісію на 22100,00 грн. Законом України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 р. № 898-ІУ (898-15) визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (898-15) .

Таким чином, іпотека є видом інституту поруки, у зв'язку з чим правовідносини за нею регулюються також параграфом 3 глави 49 ЦК України (435-15) .

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Іпотечний договір повинен містити зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання (п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку").

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3, абз. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про іпотеку", будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Таким чином, додатковою угодою № 4 від 23 жовтня 2009 року до кредитного договору дію кредитного договору подовжено до 17 лютого 2012 року основне зобов'язання позичальника перед відповідачем було змінено, а саме - збільшено строки повернення отриманих кредитних коштів, що потребувало внесення відповідних змін до договору іпотеки нерухомого майна від 21 вересня 2007 року.

Враховуючи те, що за іпотечним договором позивач зобов'язався відповідати в повному обсязі за виконання зобов'язань за кредитними договором, збільшився обсяг відповідальності позивача за іпотечним договором. Дане збільшення мало місце без згоди позивача.

Таким чином правовідносини за договором іпотеки від 21 вересня 2007 року припинились з моменту укладення додаткової угоди №4 до кредитного договору, тобто з 23.10.2009р.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 21 вересня 2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" та публічним акціонерним товариством "БАНК "ТАВРИКА", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 2386 не вірно зазначив підстави відмови в позові, оскільки на момент звернення до суду договір іпотеки від 21 вересня 2007 року припинив свою дію, а тому у суду відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог.