Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

За участю представників:

- позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 24.05.2011р.; ОСОБА_2, дов. б/н від 21.11.2011р.; ОСОБА_3, дов. б/н від 11.04.2011р.; Чаруха Р.Л., директор;

- відповідача: ОСОБА_4, дов. б/н від 10.03.2011р.; Биков С.А., директор;

- третьої особи: не з'явилися;

У лютому 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго-БЛП" про стягнення збитків на суму 18860097,62грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2011р. у справі №9/036-11 (суддя Сокуренко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. (колегія суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів Алданової С.О., Вербицької О.В.), у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненням до неї, в якій, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та рішення а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржений судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу з уточненням до неї, відзив на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга з уточненням до нього підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, 12.02.2008р. між орендодавцем –Відкритим акціонерним товариством "Київхімременерго" (надалі - відповідачем) та орендарем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" (надалі - позивачем) був укладений договір про оренду приміщення №0002/05/02/2008, за умовами п.п.1.1 якого відповідач передає, а позивач приймає в тимчасове платне користування наступні приміщення: частину цеху ЗБІ площею 1354кв.м., склад заповнювачів площею 609,3кв.м., офісне приміщення в адміністративному-побутовому корпусі цеху ЗБІ площею 49,6кв.м., приміщення загальною площею 2012,9кв.м., яке знаходиться за адресою: 08623, с. Багрин Васильківського району Київської області, вул. Київська,1-Б. З договірних умов визначених сторонами у п.3.1-3.4 договору, судами попередніх інстанцій встановлено, що приймання-передача об’єкта здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Комісія перевіряє стан об’єкта та всі його невідповідності розділу 1 цього договору. Акт прийому-передачі підписується членами двосторонньої комісії протягом 3-х днів з дня початку дії даного договору. Об’єкт вважається переданим позивачу з моменту підписання акту прийому-передачі. Сума орендної плати за користування орендованими приміщеннями становить 51562,2грн. (п.5.2 договору).

Попередніми судовими інстанціями також зазначено, що відповідачем в якості доказу передачі спірних приміщень за договором надано підписаний та скріплений печатками сторін Акт прийому-передачі спірних приміщень (додаток №1 до спірного договору), в якому сторони погодили, що орендована площа переданих приміщень становить: виробниче приміщення 1963,3кв.м. та офісне приміщення 49,6кв.м., які знаходиться за адресою: 08623, с. Багрин Васильківського району Київської області, вул. Київська,1-Б; строк оренди починається 01.03.2008 р. та закінчується 31.01.2011р. Разом з цим, суди попередніх інстанцій вказали, що 01.06.2008р. сторони підписали доповнення до договору про збільшення площі орендованих приміщень та підвищення орендної плати до 62927,5грн. з підписанням акту прийому-передачі спірних приміщень. 01.07.2009р. сторони підписали доповнення до договору про збільшення площі орендованих приміщень та підвищення орендної плати до 95060грн. з підписанням акту прийому-передачі спірних приміщень.

З пояснень представника третьої особи та матеріалів справи, судами попередніх інстанцій зазначено про зайняття третьою особою приміщення цього ж цеху площею 1354кв.м., але його іншої частини за договором про оренду приміщення від 01.07.2007р. №0001/05/07/2007, укладеним з відповідачем, за умовами п.4.2 якого строк оренди становить 11-ть місяців з моменту передачі об’єкта третій особі за актом прийому-передачі, тобто до 31.05.2008р. При цьому, суди попередніх інстанцій вказали, що 01.06.2008р. частина зазначених приміщень, які третя особа повернула відповідачу після закінчення договору про оренду приміщення від 01.07.2007р. №0001/05/07/2007, була передана позивачу відповідно до доповнень до договору.

При цьому, як зазначено попередніми судовими інстанціями, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 15090465грн. збитків, пов’язаних з упущеною вигодою та недоотриманим прибутком виробництва, 745387,62грн. збитків, пов’язаних з ремонтом приміщень, а також 223198грн. збитків, пов’язаних з придбанням необхідного для розвантаження цементу обладнання, та 958200грн. збитків, пов’язаних з втратою строку дії пароутворювача, придбаного в Росії та розмитненого на Україні, 1842847,62грн. збитків, пов’язаних з відсотками та пенею за користування кредитними коштами за кредитним договором позивача №56-2008 від 20.03.2008р., послався на можливість приступити до реальної експлуатації приміщення лише у липні 2008р. через зайняття більшої частини орендованих приміщень іншими орендарями, які демонтували своє обладнання, несвоєчасне виселення третьої особи з орендованих приміщень, на непридатність вказаних приміщень для розміщення обладнання та обумовлену цим необхідність проведення позивачем ремонтних робіт на суму 650000грн. та сплатою буріння свердловини вартістю 95387,62грн.

Розглянув вказані позовні вимоги, наявні у матеріалах справи документи, пославшись на приписи ч.1 ст. 22, ст. 611, ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України, вказав про недоведення позивачем наявності усіх елементів цивільного правопорушення в діях відповідача, недоведення наявності збитків, як таких, що спричинені неналежним виконанням зобов'язання відповідачем, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідача збитків.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з наступних підстав.

Місцевий та апеляційний господарські суди вказали, що 12.02.2008р. між орендодавцем –Відкритим акціонерним товариством "Київхімременерго" (із зазначенням його надалі як відповідач) та орендарем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" (надалі - позивачем) був укладений договір про оренду приміщення №0002/05/02/2008.

Тоді як відповідачем у даній справі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго-БЛП", а не Відкрите акціонерне товариство "Київхімременерго". Однак місцевий господарський суд всупереч приписів ст. 43 ГПК України не дослідив на підставі належних та допустимих доказів, чи є відповідач у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго-БЛП" - правонаступником прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Київхімременерго", з яким позивач уклав договір оренди, що свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність порушених прав позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго-БЛП". На зазначене не звернув уваги й суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд рішення суду в апеляційному порядку всупереч ст. 101 ГПК України.

Водночас суди попередніх інстанцій вказали, що позивач стверджував про зайняття на момент підписання договору спірних орендних приміщень третьою особою.

З посиланням на наявні в матеріалах справи документи (Поверховий план на приміщення цеху ЗБІ, розташованого за адресою: 08623, с.Багрин Васильківського району Київської області, вул. Київська,1-Б, Інвентаризаційну справу Васильківського бюро технічної інвентаризації №319), місцевий господарський суд вказав, що відповідач є власником цеху загальної площі 2893кв.м. Зважаючи на зазначене, враховуючи значну площу цеху, суди попередніх інстанцій вказали, що ТОВ "Киїхімременерго-БЛП" здало відповідні приміщення цеху у платне користування одночасно декільком орендарям. При цьому, з пояснень представника третьої особи, суд першої інстанції вказав, що третьою особою були зайняті приміщення цього ж цеху площею 1354кв.м., але його іншу частину, яку третя особа отримала в оренду за договором про оренду приміщення від 01.07.2007р. №0001/05/07/2007.

Проте наведені висновки судів є передчасними, з огляду на те, що суди попередніх інстанцій всупереч приписів ст. 43 ГПК України не встановили технічних характеристик спірного приміщення, переданого в оренду позивачу, третій особі, його поверховість, не з'ясували, які частини приміщення були передані в оренду позивачу та третій особі, на якому поверсі вони розташовані та чи є вони ідентичними, зі з'ясуванням строків передачі їх в оренду, та не перевірили, чи не перебували спірні приміщення, орендовані позивачем, одночасно в оренді третьої особи.

Н еповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у даній справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Згідно ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. та рішення господарського суду Київської області від 28.04.2011р. у справі №9/036-11 скасувати.

Справу №9/036-11 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.