ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2012 р.
Справа № 11/157-09
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs17019846) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14358152) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs9513813) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Київської області (rs25503765) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Київської області (rs8539054) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs17674152) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs19180602) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs28229712) ) ( Додатково див. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду (rs8272232) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Прокопанич Г.К.
суддів
Новікової Р.Г. (доповідач по справі), Попікової О.В.
за участю представників
від позивача:
ОСОБА_1. –за дов. №01-01 від 03.01.2012р.
від відповідача:
ОСОБА_2. –за дов. №12-27-5407 від 26.10.2011р.
від третьої особи:
Струков К.А. –голова правління
ОСОБА_2. –за дов. №3/460 від 01.08.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Бориспільського районного споживчого товариства та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради
на постанову
Київського апеляційного господарського суду
від
25.10.2011р.
у справі
№11/157-09
господарського суду
Київської області
за позовом
Київської обласної спілки споживчих товариств
до
Виконавчого комітету Бориспільської міської ради
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Бориспільське районне споживче товариство
про
визнання рішення частково недійсним.
ВСТАНОВИВ:
Київська обласна спілка споживчих товариств звернулася до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради з позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради №508 від 18.05.2004р. в частині підпунктів 1, 3, 4, 5, 6 пункту 1.
Рішенням господарського суду Київської області від 25.11.2009р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.02.-03.03.2010р., в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2010р. вказані судові рішення залишено без змін.
Київська обласна спілка споживчих товариств звернулася до господарського суду Київської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009р., в якій заявник просив зазначене рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2010р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р., заяву Київської обласної спілки споживчих товариств про перегляд рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009р. –без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. та ухвалу господарського суду Київської області від 24.11.2010р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Під час нового розгляду заяви Київської обласної спілки споживчих товариств про перегляд рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009р. за нововиявленими обставинами, ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2011р. провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням комісійної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено експертній установі – Приватному підприємству "Експерт-Рівне-Консалт".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. ухвалу господарського суду Київської області від 10.08.2011р. про зупинення провадження у зв'язку з призначенням комісійної судової будівельно-технічної експертизи у справі скасовано, справу передано до господарського суду Київської області.
Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційної інстанції, Бориспільське районне споживче товариство та Виконавчий комітет Бориспільської міської ради звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять її скасувати, а ухвалу господарського суду Київської області від 10.08.2011р. залишити в силі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує порушенням апеляційним господарським судом норм процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.01.2012р. касаційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду.
Вказана ухвала суду направлена учасниками провадження у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.
В судовому засіданні 18.01.2012р. представники відповідача та третьої особи підтримали доводи та вимоги, наведені у касаційних скаргах. Представник позивача заперечив проти вимог скаржників.
Розглянувши касаційні скарги, перевіривши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2011р. провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням комісійної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено експертній установі –Приватному підприємству "Експерт-Рівне-Консалт" (м. Рівне).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, суд повинен в обов'язковому порядку дотримуватись вимог чинного законодавства щодо призначення судової експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Проведення судової експертизи за приписами ч. 3 ст. 41 ГПК України доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" (4038-12) .
Разом з цим, судом першої інстанції проведення судової експертизи було доручено приватному підприємству, а не конкретній особі, яка би відповідала вимогам Закону України "Про судову експертизу" (4038-12) .
У відповідності до ст.ст. 7, 9, 10 Закону України "Про судову експертизу" проведення судової експертизи здійснюється державними спеціалізованими установами, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судовими експертами, які не є працівниками зазначених установ за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом, та відомості щодо них внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.
На момент винесення ухвали господарського суду Київської області від 10.08.2011р. особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, було врегульовано відповідною інструкцією, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №170/5 від 24.12.2003р. (z1209-03)
В пункті 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р. (z0705-98) , визначено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
Таким чином, з урахуванням викладеного суд, призначаючи судову експертизу недержавній спеціалізованій експертній установі або судовому експерту, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, зобов'язаний перевірити наявність відповідної ліцензії у такої установи на проведення судових експертиз, зону її обслуговування, наявність достатньої кількості судових експертів для проведення комісійної експертизи, повноваження експерта, наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною спеціалізацією у безпосереднього виконавця експертизи.
На вказане суд першої інстанції, доручаючи проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи недержавній спеціалізованій експертній установі –Приватному підприємству "Експерт-Рівне-Консалт" (м. Рівне), уваги не звернув.
Крім того, місцевий господарський суд, призначивши у даній справі судову експертизу, не навів достатніх мотивів щодо наявності обставин, що обумовлюють неможливість та недоцільність проведення експертизи в установі за зоною регіонального обслуговування.
За таких обставин, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи відбулося з порушення чинного законодавства, а тому ухвала господарського суду Київської області від 10.08.2011р. правомірно скасована апеляційним судом.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Бориспільського районного споживчого товариства та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. у справі №11/157-09 залишити без змін.
Головуючий
Судді
Г.К. Прокопанич
Р.Г. Новікова
О.В. Попікова