розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 року

у справі № 18/5005/7274/2011 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС"

до Дніпропетровської міської ради

про розірвання договору оренди землі

У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАС" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради, просило розірвати договір оренди землі від 15.04.2005 року, укладений між сторонами, зазначило, що прийняття Податкового кодексу України (2755-17) та трикратне збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011 року (суддя Петрова В.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 року (головуючий Бахмат Р.М., судді Лотоцька Л.О., Євстигнєєв О.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Оскаржені судові акти мотивовані тим, що законодавча зміна граничного розміру орендної плати не є підставою для розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за рішенням господарського суду, крім того, суд не має права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів місцевого самоврядування.

Не погодившись з оскарженими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАС" звернулось з касаційною скаргою, просило скасувати судові рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки прийняття Податкового кодексу України та намагання міської ради втричі збільшити розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, все ж таки, на думку позивача, є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 Цивільного кодексу України, а тому, відповідно до зазначеної статті договір оренди землі може бути розірваний за рішенням суду.

У судове засідання 21.12.2011 року представники сторін не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 16.02.2005 року № 146/25.

15.04.2005 року між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАС" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Криворізьке шосе, 21 (Красногвардійський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:07:202:0035.

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 4,1315 га.

На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна, інші об’єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання –передачі земельної ділянки від 15.04.2005 р., а саме: адміністративно-складські будівлі.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання цього договору становить 16 301 186,91 грн.

Договір оренди землі укладено на п’ятнадцять років (п.3.1. договору).

Відповідно до умов пункту 4.1. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (в гривнях) у розмірі 1 % відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку, що на підставі даних про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, виданих управлінням Держкомзему у м.Дніпропетровськ № 4306 від 21.03.2011 р. на 2011 р. становить 761 532 грн. 36 коп.

Згідно з пунктом 4.7 договору, розмір орендної плати переглядається щорічно або в разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

У квітні 2011 року позивач отримав від Дніпропетровської міської ради телеграму № 17 від 06.04.2011 р. (а.с. 13), в якій йому було запропоновано прийняти участь у нараді з питань укладання додаткового договору до діючого договору оренди земельної ділянки з метою внесення змін до розділу "Орендна плата" у зв’язку із зміною законодавства.

За результатами наради Дніпропетровська міська рада вимагала від позивача укласти додатковий договір до договору оренди землі, в якому встановити орендну плату за користування земельною ділянкою відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , яка не може бути меншою ніж трикратний розмір земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України (2755-17) та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.01.2011 р. № 216/87 мінімального розміру орендної плати, визначеному Податковим кодексом України (2755-17) .

Статтею 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

288.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Відповідно до статті 31 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно статті 32 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Згідно пункту 12.6 договору оренди розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається. Пунктами 12.7 та 12.8 договору наведено підстави розірвання договору оренди в односторонньому порядку, які є вичерпними.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, відповідно до якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивач, мотивуючи позовну заяву, зазначив, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків та порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

У зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України було збільшено розмір орендної плати, яка склала не менш трикратного розміру земельного податку, що, на думку позивача, є істотною зміною обставин в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України.

Однак, договір оренди землі від 15.04.2005 року встановив підстави перегляду розміру орендної плати, а саме: у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, крім того, пункти 12.6; 12,7; 12,8 договору містять вичерпний перелік підстав розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, однак, позивачем не було наведено підстав, передбачених умовами договору або законом, які дали б можливість розірвання договору у разі збільшення розміру орендної плати.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, тому підстави для скасування оскаржених рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 – 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 року у справі № 18/5005/7274/2011 залишити без змін.