Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 р. (судді –Вербицька О.В., Андрієнко В.В., Буравльов С.І.) рішення Господарського суду м. Києва від 31.08.2011 р. скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким позов Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" до Приватного акціонерного товариства "Метробуд" про стягнення 229 951,43 грн. –задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Метробуд" на користь Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" 130 088 грн. 57 коп. - пені, 1 300 грн.,88 коп. - державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 650 грн. 45 коп. - державного мита за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Метробуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу доводами про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

16.03.2009 р., ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 17/36 затверджено мирову угоду, укладену між Дніпровським закритим акціонерним товариством "Гідроспецбуд" та ЗАТ "Метробуд" про стягнення 1 428 513 грн., та припинено провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України.

Згідно п. 7 затвердженої судом мирової угоди, у разі порушення ПАТ "Метробуд" строків проведення розрахунків відповідно до графіку погашення заборгованості, визначеного умовами мирової угоди, ПАТ "Метробуд" зобов’язується сплатити Дніпровському ПАТ "Гідроспецбуд" пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення до повного погашення.

Статтею 78 ГПК України, зокрема ч. ч. 3 та 4 передбачено, що мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно банківських виписок та платіжних доручень, ПАТ "Метробуд" були несвоєчасно виконані умови мирової угоди, в частині строків оплати (п.3), а саме:

перший платіж, який повинен бути сплачений до 20 квітня 2009 р. було сплачено 20.05.2009 р. в сумі 100 000 грн., 02.06.2009 р. в сумі 100 000 грн., 23.06.2009 р. в сумі 50 000 грн.; другий платіж сплачено 14.08.2009 р. в сумі 100 000 грн., 08.09.2009 р. в сумі 50 000 грн., 13.05.2010 в сумі 100 000 грн.; третій платіж сплачено 13.05.2010 р. в сумі 20 000 грн., 01.07.2010 р. в сумі 33 343 грн. 39 коп.; четвертий платіж сплачено 01.07.2010 р. в сумі 6 656 грн. 61 коп., 06.08.2010 р. в сумі 65 843 грн. 39 коп.; п’ятий платіж сплачено 06.08.2010 р. в сумі 54 156 грн. 61 коп., 20.08.2010 р. в сумі 18 343 грн. 39 коп., шостий платіж сплачено 20.08.2010 р. в сумі 61 656 грн. 61 коп., 24.09.2010 р. в сумі 10 843 грн. 39 коп.; сьомий платіж сплачено 24.09.2010 р. в сумі 72 500 грн.; восьмий платіж сплачено 24.09.2010 р. в сумі 16 656 грн. 61 коп., 19.10.2010 р. в сумі 50 000 грн., 08.11.2010 р. в сумі 5 843 грн. 39 коп.; дев’ятий платіж сплачено 08.11.2010 р. в сумі 44 156 грн. 61 коп., 01.06.2011 р. в сумі 28 343 грн. 39 коп.

Оскільки відповідач не виконав у строки, передбачені умовами мирової угоди свої зобов’язання передбачені п. 3, відповідно до п. 7 мирової угоди позивачем була нарахована пеня (з урахуванням уточнених позовних вимог) в сумі 130 088, 57 грн. за період з 03.08.2010 року до 02.06.2011 року.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) .

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року № 5002-2/5109-2010.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку по зміну постанови апеляційного господарського суду, з урахуванням вказаної позиції Верховного Суду України та з огляду на ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою визначено, що пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За розрахунком Вищого господарського суду України стягненню підлягає сума пені в розмірі 10 271,37 грн. за період 03.08.2010 року до 02.06.2011 року.

Судові витрати стягуються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 5 ст. 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Метробуд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року у справі № 61/379 змінити. Викласти резолютивну частину у наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Метробуд" (вул. Прорізна, 8, м. Київ, 01001, р/р № 2600200019272 у ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670, код ЄДРПОУ 32961977) на користь Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" (Проммайданчик, м. Вишгород, Київська обл., 07300, р/р № 26009301262925 у Філії "Подільське відділення ПАТ Промінвестбанк", м. Київ, МФО 322197, код ЄДРПОУ 04630494) 10 271,37 грн. пені, 102,71 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 18,64 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51,36 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" 51,36 грн. судових витрат за подачу касаційної скарги на користь Приватного акціонерного товариства "Метробуд".