ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2011 р.
Справа № 7/37/5022-806/2011
( Додатково див. рішення господарського суду Тернопільської області (rs17856490) ) ( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs18685506) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.,
судді
Полянський А.Г.,
Яценко О.В.,
розглянувши касаційну скаргу
Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство"
на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року
у справі
№ 7/37/5022-806/2011 Господарського суду Тернопільської області
за позовом
ТОВ "Укрпродінвест"
до
Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство"
про
стягнення суми
за участю представників сторін:
позивача – не з'явились, відповідача – не з'явились.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 19.12.2011 р. у зв'язку з виходом з відпустки судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий – Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Яценко О.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.08.2011 р. (суддя –Стадник М.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" 20 216 грн. боргу, 99,56 грн. річних, 203,16 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2 000 грн. послуги адвоката. В частині стягнення 2376,33 грн. суми боргу та 168,5 грн. річних, в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 р. (судді –Орищин Г.В., Галушко Н.А., Краєвська М.В.) рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.08.2011 р. скасовано в частині відмови в позові.
Позов задоволено повністю. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" 22 592,33 грн. боргу, 268,06 грн. річних, 228,60 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2000грн. послуги адвоката". Стягнуто з державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" 114,35 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2010 року між ТОВ "Укрпродінвест" та ДП "Кременецьке лісове господарство" було укладено договір установлення сервітуту.
Згідно умов договору, ТОВ "Укрпродінвест" надав ДП "Кременецьке лісове господарство" право користування належним власнику на праві власності стрілочним переводом № Р65 1/11 № 207, розгорнута довжина стрілочного переводу 64 м.п., на під’їзній колії та під’їзною колією, що примикає до ВАТ "Кременецький міжрайпостач", для здійснення операцій з подачі, прибирання та інших операцій, пов’язаних з експлуатацією під’їзної колії № 25, яка належить власнику на праві власності.
Підпунктами 1.4.-1.5. договору було визначено, що вартість сервітуту становить 4 000 грн. щомісячно і підлягає щомісячній індексації, виходячи із індексу інфляції; оплата вартості сервітуту проводиться не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем або за домовленістю сторін як попередня оплата.
Термін дії сервітуту становить 5 років, з 15.06.2010 р. до 14.06.2015 р. (п.1.6. договору).
Згідно ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлялись відповідачу рахунки на оплату вартості сервітуту за період грудень 2010 року по травень 2011 року, які відповідачем були не оплачені.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.03.2011 р. у справі № 12/110-2000 за позовом ТОВ "Укрпродінвест" до ДП "Кременецьке лісове господарство" було встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору установлення сервітуту від 15.06.2010 р. за період з 06.07.2010 р. по 05.12.2010 р., в сумі 22 973,81 грн., а також відмовлено у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору установлення сервітуту від 15.06.2010 р.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що порядок нарахування та правильність такого нарахування плати за користування сервітутом встановлено рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.03.2011 р. у справі № 12/110-2000, яке набрало законної сили.
Предметом позовних вимог у даній справі є заборгованість по оплаті вартості сервітуту в розмірі 22 592,33 грн. основної заборгованості з врахуванням індексу інфляції, а також 268,06 грн. 3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України, за період грудня 2010 року по травень 2011 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач не оплатив вказану заборгованість, апеляційний господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги ТОВ "Укрпродінвест" у повному обсязі.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.
Згідно вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права
при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року у справі № 7/37/5022-806/2011 Господарського суду Тернопільської області залишити без змін.
Поновити виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року у справі № 7/37/5022-806/2011.
Головуючий суддя
Судді
Муравйов О.В.
Полянський А.Г.
Яценко О.В.