Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 19.12.2011 р. у зв'язку з виходом з відпустки судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий – Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Яценко О.В.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2011 р. (суддя –Радвановська Ю.А.) у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 р. (судді –Воронцова Н.В., Фенько Т.П., Ткаченко М.І.) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2011 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Управління Північно-Кримського каналу звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 16 лютого 2010 року Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" був отриманий від Управління Північно-Кримського каналу проект договору про надання послуг з подачі води на комунальні потреби з Північно - Кримського каналу (а. с. 8-10 том 1).

Відповідачем проект договору був підписаний з протоколом розбіжностей (том 1, а.с. 10-13) та 23 лютого 2010 року направлений на адресу позивача.

10 березня 2010 року Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" не погодилося підписати договір № 1/10-2010 в редакції позивача та надало згоду на врегулювання розбіжностей шляхом звернення до господарського суду.

Судами було встановлено, що Фронтове водосховище відноситься до водних об’єктів загальнодержавного значення та є джерелом водопостачання АР Крим.

Водосховище знаходиться на балансі Управління Північно-Кримського каналу, основними завданнями якого є розроблення та здійснення комплексних заходів з утримання каналу та всіх гідротехнічних споруд на ньому в належному технічному стані, підтримання експлуатаційної надійності каналу, міжгалузевого перерозподілу водних ресурсів з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки Херсонської області та АР Крим у питній, технічній воді та на зрошення (том 1, а.с. 33-34).

Посилаючись на пункт 12 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року № 1379 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами та організаціями, що належать до сфери управління Комітету водного господарства, на замовлення юридичних і фізичних осіб" (1379-99-п) , з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1743 (1743-2002-п) та від 04 червня 2008 року № 513 (513-2008-п) , позивач наполягав на укладенні договору про подачу води відповідачу на платній основі.

Позивач вважає, що оскільки відповідачем здійснюється забір води для передачі її на комунальні потреби, такі послуги підпадають під пункт 13 Переліку, у зв’язку з чим наполягав на укладенні договору про подачу води з відповідачем.

З тексту запропонованого договору вбачається, що позивачем був визначений строк дії договору –з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно зі ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) , з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 7 статті 180 ГК України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Оскільки строк дії господарського договору, визначеного у проекті договору № 1/10-2010 (з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р.), який на момент звернення позивача до суду (квітень 2010 р. (т.1 а.с. 2, 25) закінчився, у суду не було підстав для визнання спірного договору укладеним в редакції позивача, так як на момент звернення до суду по умовам договору (п. 8.1) він припинив би свою дію, а тому рішення про відмову в задоволенні позову про укладення такого договору є вірним.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу Управління Північно-Кримського каналу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду 28.07.2011 року у справі № 5002-33/2217.1-2010 (2-32/2217-2010) залишити без змін.