Заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області в особі Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою(з урахуванням письмових доповнень до позовних вимог від 15.08.2011 року № 05/1-5052-11) до Державного підприємства "Каховське лісове господарство" (далі за текстом –ДП "Каховське лісове господарство") та до фірми "SALETEAM INC" про визнання недійсним контракту №11-2010-С від 10.03.10р. та додаткових угод до нього, укладених між відповідачами; спонукання відповідача-2 повернути відповідачу-1 211, 65 тон необробленої деревини, спонукання відповідача-1 повернути відповідачу-2 вартість 211, 65 тон необробленої деревини у розмірі 47 011, 30 грн.

Позовні вимоги заступника прокурора обґрунтовані тим, що вказаний контракт не відповідає Положенню "Про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 року № 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 року за № 164/13431 (z0164-07) , у зв’язку із укладанням відповідачами спірного контракту без аукціону.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.08.2011 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року у справі № 5024/1045/2011 у задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що спірний контракт відповідає вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, заступник прокурора Херсонської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 16.08.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року по справі № 5024/1045/2011та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, аргументуючи свої вимоги порушенням норм права, зокрема ст. ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.03.2010 року між ДП "Каховське лісомисливське господарство" (продавець) та фірмою "Saleteam Inc." (Британські Віргінські Острови) (покупець) було укладено контракт № 11-2010 - С щодо купівлі деревини для технологічних потреб (сосна) в кількості 500 куб. м.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. контракту ціна одного кубічного метра деревини складає 23 долари США і загальна вартість орієнтовно складає 11 500 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було укладено додаткові угоди до зазначеного вище Контракту: від 10.03.2010 року про встановлення коефіцієнту для встановлення об'єму деревини не менш ніж 0,85 мт./ куб. м, від 25.05.2010 року про збільшення вартості 1 куб. м. деревини з 23 доларів до 24 доларів, від 10.06.2010 року щодо продажу деревини у кількості 1 500 куб. м. та про збільшення загальної вартості контракту на 36 000 доларів, від 29.09.2010 року щодо продажу деревини у кількості 500 куб. м. та про збільшення загальної вартості контракту на 12 000 доларів, від 01.11.2011 року щодо продажу деревини у кількості 1 000 куб. м. та про збільшення загальної вартості контракту на 24 000 доларів.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний контракт цілком відповідає вимогам Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) , а дія Положення "Про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 року № 42 (z0164-07) не розповсюджується на зовнішньоекономічну діяльність ДП "Каховське лісове господарство" та фірми "Saleteam Inc".

Проте з вказаними висновками погодитись не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ст. 377 Господарського кодексу України зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб’єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами господарювання визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на захист економічних інтересів України (ч.1 ст. 380 ГК України).

Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 6 до загальних принципів господарювання в Україні віднесено, зокрема принципи забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання та захисту національного товаровиробника.

Колегія суддів, Вищого господарського суду України наголошує, що захист необхідно розуміти не як можливість звернення до суду чи інших компетентних органів, а як результат задоволення законних прав і інтересів суб'єктів господарювання, у тому числі без участі таких суб'єктів, зокрема забезпечення економічної конкуренції, користування природними ресурсами.

Крім того ч. 5 вказаної статті Господарського кодексу України (436-15) пов'язує діяльність держави із протекціоністським забезпеченням конкурентоспроможності українських суб'єктів господарювання у конкурентній боротьбі з іноземними фірмами.

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність –це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" одним з принципів зовнішньоекономічної діяльності є принцип верховенства закону, що полягає у: регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" під недобросовісною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності віднесено здійснення інших дій, що законами України визнаються недобросовісною конкуренцією.

Наказом Державного комітету лісового господарства України щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини від 19.02.2007 року № 42 затверджено Положення (z0164-07) "Про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", метою якого є вдосконалення організації роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад у торгівлі деревиною, для забезпечення нею зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств, установ, організацій та населення.

Згідно п.1.1 це Положення (z0164-07) регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють заготівлю деревини як постійні користувачі лісових ресурсів, за винятком дров паливних, деревини, яка використовується для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) постійних лісокористувачів відповідно до затверджених кошторисів, деревини, використання якої передбачено колективними договорами, деревини для індивідуального ремонту та будівництва згідно з поданими заявами, деревини для забезпечення потреб соціальної сфери, а також деревини для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів.

Відповідно до п. 1.2. Реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі.

Пунктом 1.6 зазначено, що покупцем є суб'єкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент України, який бажає придбати необроблену деревину для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва відповідно до умов аукціону від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство;

За таких обставин, Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з висновками господарських суддів попередніх інстанцій з огляду на те, що приписами вищезазначених норм чинного законодавства, які містять основні принципи зовнішньоекономічної діяльності вбачається, що держава в особі уповноважених органів здійснює, зокрема забезпечення економічної конкуренції, забезпеченням конкурентоспроможності українських суб'єктів господарювання у конкурентній боротьбі з іноземними фірмами та запобігає випадкам виникнення недобросовісної конкуренції, а тому застосування підзаконних актів має відповідати Законам України та загальним принципам господарювання в Україні.

Колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що попередніми судовими інстанціями не було надано належної правової оцінки контракту № 11-2010 - С щодо купівлі деревини для технологічних потреб (сосна), який укладений між ДП "Каховське лісомисливське господарство" (продавець) та фірмою "Saleteam Inc." (Британські Віргінські Острови), з урахуванням положень "Про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 року № 42 (z0164-07) та Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) .

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (v_366600-02) від 24.10.2011 року № 11, зокрема в п. 11 закріплено, що згідно зі статтею 1117 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати обставини справи, дійсні права та обов’язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З урахуванням вищенаведеного, колегія приходить до висновку, що судові рішення по справі підлягають скасуванню на підставі ч. 1 ст. 11110 ГПК України (1798-12) у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані і вирішити спір відповідно до вимог законодавства.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року у справі № 5024/1045/2011 задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року та рішення господарського суду Херсонської області від 16.08.2011 року скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.