Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

У липні 2010 року Закрите акціонерне товариство "Союз" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом, в якому просило визнати недійсним і скасувати протокол № 1 позачергових загальних зборів Закритого акціонерного товариства "Союз" від 27.05.2004 р. про припинення договору про спільну діяльність від 30.05.1994 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством "Союз" і Закритим акціонерним товариством "Кіровоград Союз", визнати недійсним і скасувати контракт № 17 від 27.05.2004 р., укладений між Закритим акціонерним товариством "Союз" і Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4, а також стягнути з відповідача майно відповідно до додатку № 1 до контракту № 17 від 27.05.2004 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Союз" від 27.05.2004 р., оформлене протоколом № 1, ЗАТ "Союз" не приймалося, контракт № 17 на продаж устаткування, переданого за договором про спільну діяльність, не укладався, а підписи на протоколі і на контракті голові Правління Закритого акціонерного товариства "Союз" ОСОБА_6 не належать.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2010 р. у справі №9/87 в задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказане рішення скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.20011 р. вказані рішення та постанова скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2011 р. у справі №5013/287/11, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р., в частині визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Союз", оформленого протоколом № 1 від 27.05.2004 р., провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись рішенням місцевого суду та з постановою апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не дана належна оцінка висновку експерта від 01.07.2010 р. № 59, зроблено помилковий висновок щодо пропуску позивачем строку позовної давності, неправомірно відмовлено апеляційним судом в залученні до справи висновку експерта від 02.06.2011 р. № 2187/03, а також місцевим господарським судом неправомірно вирішено в одному процесуальному документі - рішенні - питання про припинення провадження у справі стосовно частини позовних вимог та спір по суті.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. В судове засідання 19.12.2011р. представники позивача не з’явились. Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та його представника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили наступне.

Між Акціонерним товариством "Союз", м. Москва, (сторона Б) і Акціонерним товариством "Кіровоград-Союз (сторона А) " в особі директора ОСОБА_4 30.05.1994 р. був укладений договір про спільну діяльність, відповідно до якого учасники зобов'язалися спільно діяти для досягнення загальних господарських цілей, зокрема, доходу.

Статтею 4 вказаного договору визначено обов'язки учасників товариства.

Так, згідно з пунктом 4.2.1 договору позивач зобов'язався здійснити закупівлю, доставку, монтаж і пуско-налагоджувальні роботи устаткування згідно "Специфікації обладнання" (доповнення № 5).

Згідно зі специфікацією обладнання закупівлі, доставці і монтажу підлягало технологічне обладнання для хлібопекарського виробництва на загальну суму 662.697,00 дол. США.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що майно за цим договором складає об'єкт загальної часткової власності учасників.

Згідно пункту 8.4.2 договір може бути припинений в односторонньому порядку у разі відсутності прибутку від діяльності впродовж трьох років.

Пунктом 11.8 договору визначений термін його дії з 30 травня 1994 року строком на 10 років, тобто, по 30 травня 2004 року.

Договір і додатки до нього підписані сторонами, скріплені печатками сторін, а також зареєстровані управлінням зовнішніх економічних зв'язків Кіровоградської області 16.04.1997 р. за № 1335-РК0004 як договір про загальну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора. При цьому загальний розмір інвестиції, внесеної АТ "Союз" м. Москва, зареєстрований в сумі 657.953,00 дол. США, або ж 117.444.610.500,00 крб.

Крім того, вказаний договір був взятий на облік податковою службою м. Кіровограда на підставі пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з протоколом № 1 від 27.05.2004 р. на засіданні позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Союз", у зв'язку з відсутністю прибутків від здійснюваної діяльності, було ухвалено рішення про припинення договору від 30.05.1994 р., а також про укладення з приватним підприємцем ОСОБА_4 контракту на продаж майна, завезеного на територію України, зі сторони ЗАТ "Союз" за даним договором.

Між продавцем - Акціонерним товариством "Союз" (Російська Федерація) і покупцем - Приватним підприємцем ОСОБА_4 (Україна) 27.05.2004 р. був укладений контракт № 17.

Згідно з умовами контракту продавець продав, а покупець придбав технологічне устаткування і інвентар для пекарень згідно зі специфікацією № 1.

Вказане майно було прийняте покупцем згідно з актом прийому-передачі від 27.05.2004 р.

Протокол від 27.05.2004 р. № 1, контракт від 27.05.2004 р. № 17 і доповнення до нього (специфікація і акт прийому-передачі) підписані і скріплені печатками.

Правовідносини сторін виникли на підставі договору про спільну діяльність від 30.05.1994 р., сторонами якого є Закрите акціонерне товариство "Союз" і Акціонерне товариство "Кіровоград-Союз".

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) відповідачем усправах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство. Пунктом 9 даної постанови передбачено, що діяльність акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні як юридичної особи, відносини між товариством і акціонерами, між акціонерами акціонерного товариства щодо його діяльності, а також корпоративного управління регулюються виключно законами і іншими нормативно-правовими актами України.

Колегія суддів вважає, що господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що спір про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерного товариства, зареєстрованого в іншій державі, непідвідомчий господарським судам України.

Згідно з випискою з реєстру акціонерів Закритого акціонерного товариства "Союз" станом на 23.10.2010 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_4 не є акціонером Закритого акціонерного товариства "Союз".

Позивачем не надано доказів визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Союз", оформленого протоколом № 1 від 25.07.2004 р., судом Російської Федерації.

Таким чином, суд першої інстанції, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовано припинив провадження у справі в частині визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Союз", оформленого протоколом від 27.05.2004 р. № 1.

При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що згідно з п. 31 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. N 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів в 2007 році" (v_164600-08) питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог в певній частині без розгляду можуть бути вирішені господарським судом в єдиному процесуальному документі, яким закінчується розгляд справи, - рішенні суду.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним і скасування контракту № 17 від 27.05.2004 р., а також стягнення з відповідача майна відповідно до додатку № 1 до контракту № 17 від 27.05.2004 р. колегія суддів враховує наступне.

Як встановлено судами, згідно з умовами п. 3.1 контракту від 27.04.2004 р. № 17 покупець купує майно в кількості вказаному в додатку № 1 до цього контракту.

Продавець поставляє покупцеві майно, яке знаходиться в місті Кіровограді, Україна впродовж 3-х днів з моменту підписання контракту. Прийом-передача майна по кількості здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України, шляхом складання відповідних документів (актів прийому-передачі).

Право власності і всі ризики на майно переходять від продавця до покупця у момент прийому-передачі майна (п. 4 контракту від 27.05.2004 р. № 17).

Пунктом 5.1 контракту від 27.05.2004 р. № 17 сторони визначили ціну майна, яка становить 174.107,00 грн.

Покупець здійснює розрахунки за даним контрактом протягом 60 днів з моменту переходу права власності на майно.

Контракт від 27.05.2004 р. № 17 набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

У специфікації від 27.05.2004 р. до контракту від 27.05.2004 р. № 17 сторони погодили найменування майна, одиницю виміру, кількість і загальну вартість.

Згідно з актом прийому-передачі від 27.05.2004 р. продавець передав, а покупець прийняв у власність вказане в ньому майно.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільні кодекси України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). (ч. 3 ст. 215 ГК України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звертаючись з позовом, не довів суду наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним навіть з урахуванням порушеної проти відповідача кримінальної справи, слідство в якій не закінчено та відповідного судового акта не прийнято.

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальну позовну давність встановлено тривалістю в три роки.

Судами попередніх інстанцій було також встановлено, що контракт № 17 був укладений 27.05.2004 р. Таким чином строк позовної давності сплинув 27.05.2007 р.

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування позовної давності, а позивачем не надано належних доказів поважності пропуску цього строку, господарські суди правомірно застосували до спірних правовідносин строк позовної давності.

Позивачем в ході розгляду справи апеляційним судом також було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи висновку № 2187/03 технічної експертизи документів за матеріалами кримінальної справи № 147, складений 02.06.2011 р.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд обґрунтовано залишив вказане клопотання без задоволення, оскільки висновок експерта був складений лише 02.06.2011 р., тобто після прийняття рішення місцевим господарським судом.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на вищевикладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Союз" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2011 р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р. у справі №5013/287/11 –без змін.