Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Карабаня В.Я., суддів: Ковтонюк Л.В., Жаботиної Г.В.

за участю представника прокуратури – Савицька О.В.

07 червня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ексіменерго" Паливно-енергетична компанія звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Шахтарської районної державної адміністрації (з урахуванням заяви № 199/юр від 16.06.2010 про зміну позовних вимог) про визнання за ним права власності на наступні об'єкти нерухомості самочинного будівництва, які розташовані по вул. Степова, 5 у с. Розівка Шахтарського району Донецької області,: будівлю гаражу з прибудовою загальною площею 469,7 кв.м, будівлю внутрішнього КПП загальною площею 15,1 кв.м, будівлю породовідведення загальною площею 95,6 кв.м, будівлю калориферної головного стовбуру загальною площею 33,3 кв.м, будівлю промивочної ділянки ВШТ загальною площею 48,3 кв.м, будівлю підйомної машини 1 східного вентиляційного стовбуру загальною площею 246,4 кв.м, надшахтну будівлю 3 східного вентиляційного стовбуру загальною площею 36,7 кв.м, будівлю КПП внутрішньої автостоянки загальною площею 3,4 кв.м, будівлю складу ПММ загальною площею 153,9 кв.м. В обґрунтування вимог послалось на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ексіменерго" Паливно-енергетична компанія на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 30.03.2007 є власником цілісного майнового комплексу, придбаного з метою видобування та переробки корисних копалин. В подальшому в ході господарської діяльності у позивача виникла необхідність у будівництві додаткових об'єктів нерухомості, ці об'єкти, які є предметом позовних вимог, було збудовано підрядником приватним підприємством "Будівельно-консалтингова компанія" за умовами укладеного із позивачем договору підряду № 01/1 від 02.01.2007. Посилаючись на те, що відповідач листом № 01-0303-26/01 від 24.02.2010 відмовив у задоволенні заяви позивача щодо оформлення права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2010 позовні вимоги задоволено. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Ексіменерго" Паливно-енергетична компанія право власності на об'єкти нерухомості самочинного будівництва, які розташовані по вул. Степова, 5 у с. Розівка Шахтарського району Донецької області, а саме на: будівлю гаражу з прибудовою загальною площею 469,7 кв.м, будівлю внутрішнього КПП загальною площею 15,1 кв.м, будівлю породовідведення загальною площею 95,6 кв.м, будівлю калориферної головного стовбуру загальною площею 33,3 кв.м, будівлю промивочної ділянки ВШТ загальною площею 48,3 кв.м, будівлю підйомної машини 1 східного вентиляційного стовбуру загальною площею 246,4 кв.м, надшахтну будівлю 3 східного вентиляційного стовбуру загальною площею 36,7 кв.м, будівлю КПП внутрішньої автостоянки загальною площею 3,4 кв.м, будівлю складу ПММ загальною площею 153,9 кв.м.

28.09.2011 заступник прокурора Донецької області звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 22.06.2010. Також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказав про те, що про існування оскаржуваного ним рішення Донецької області від 22.06.2010 у справі № 32/111пн прокуратурі стало відомо під час перевірки за зверненням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області та ознайомлення 14.09.2011 з матеріалами справи, до апеляційної скарги заступником прокурора Донецької області додано лист № 7/5-03-0553 від 17.08.2011 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2011 (колегія у складі суддів: Малашкевича С.А., Азарової З.П., Богатиря К.В.) відмовлено заступнику прокурора Донецької області у відновленні строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 22.06.2010, апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Донецького апеляційного господарського суду, заступник прокурора Донецької області звернувся із касаційною скаргою, в якій ставиться питання про її скасування як такої, що прийнято з порушенням норм процесуального права, і направлення справи до Донецького апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги. В касаційній скарзі заступник прокурора Донецької області вказав про те, що прокуратура Донецької області участі у судовому розгляді даної справи у першій інстанції не приймала, про прийняте судом рішення та обставини справи прокурору стало відомо під час перевірки за зверненням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області після ознайомлення з матеріалами справи 14.09.2011, судом апеляційної інстанції не враховано, що прокурор, здійснюючи свої повноваження, проводить перевірки за зверненнями громадян, підприємств, установ, організацій, державних органів та за власною ініціативою. У ході перевірки за зверненням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, копія якого долучена до апеляційної скарги, прокурору стало відомо про існування оскаржуваного рішення від 22.06.2010 та про факт порушення будівельних норм при будівництві спірних об'єктів нерухомості. Будівлі, право власності на які місцевим господарським судом визнано за позивачем, є об'єктами виробничого призначення, оскільки вони пов'язані із видобуванням корисних копалин, можуть становити підвищену небезпеку для людей під час проведення відповідних робіт.

Перевіривши матеріали справи, наведені у касаційній скарзі доводи, Вищий господарський суд України вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

У відповідності з ст. 37 Закону України "Про прокуратуру" право внесення апеляційної, касаційної скарги на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Заступник прокурора Донецької області в апеляційній скарзі вказав про те, що тільки після відповідного звернення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області йому стало відомо про наявність рішення Донецької області від 22.06.2010 у справі № 32/111пн, при розгляді клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку Донецький апеляційний господарський суд зазначеного не врахував, доводів, що наводилися на обґрунтування клопотання, не перевірив та виніс ухвалу, яку не можна визнати законною та обґрунтованою.

З урахуванням викладеного ухвала апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа –передачі на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2011 у справі № 32/111пн скасувати, матеріали апеляційної скарги заступника прокурора Донецької області від 27.09.2011 № 05/1-2317вих-11 на рішення господарського суду Донецької області від 22.06.2010 передати до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття її до провадження.