Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

розглянувши

За участю представників сторін:

Від позивача- не з'явились

Від відповідача- не з'явились

Клопотання КП "Кафе "Кафа" про відкладення слухання справи відхилено в зв'язку з необгрунтованістю.

Колективне підприємство "Кафе "Кафа" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом про стягнення з відповідача суми вартості зроблених поліпшень будівлі "Кафе "Кафа", розташованого у місті Феодосія, вул. К. Лібкнехта, 3 у сумі 937291,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2010 року провадження у справі зупинялось у зв'язку з призначенням комплексної судової будівельно - технічної та економічної експертиз.

03 лютого 2011 року, у зв'язку з висновком проведених експертиз, позивачем було заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого він просив стягнути суму вартості зроблених поліпшень будівлі колективним підприємством "Кафе "Кафа" у сумі 1892942,10 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року (суддя Л.О. Ковтун) позов колективного підприємства "Кафе "Кафа" задоволено. З Феодосійської міської ради на користь КП "Кафе "Кафа" стягнуто суму вартості зроблених поліпшень будівлі кафе "Кафа", що розташоване у місті Феодосія по вулиці К. Лібкнехта, 3, у сумі 1892942,10 грн.

Постановою колегії суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 у складі: Гонтаря В.І., Дмитрієва В.Є., Плута В.М. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

КП "Кафе "Кафа" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, ст.ст. 376, 786, 267, 159, 778 Цивільного кодексу України, ст.ст. 23, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також не взяттям до уваги, що поліпшення орендованого майна здійснені за згодою наймодавця.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 05.03.1997 між виконавчим комітетом Феодосійської міської ради та КП "Кафе "Кафа" укладений договір оренди державного майна.

Згідно пункту 1.1 договору від 05.03.1997 Виконком передав, а позивач прийняв у тимчасове платне користування будівлю кафе "Кафа", розташовану у м. Феодосія по вул. К. Лібкнехта, 3, оціночною вартістю 43 314 грн. Строк дії договору - з 18.04.1997 до 18.04.2006.

Актом прийому-передачі від 29.03.1996 нерухоме майно загальною площею 238 кв.м., розташоване по вул. К.Лібкнехта, 3 в м. Феодосія передано позивачу.

Також, 17.08.1999 між Феодосійською міською радою та КП "Кафе "Кафа"" укладений договір на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди, загальною площею 0,038га, з цільовим призначенням - для експлуатації кафе за адресою: м. Феодосія, вул. К. Лібкнехта, 3.

Рішенням Феодосійської міської ради № 293 від 22 березня 2005 року "Про продовження строку і завершення будівництва" позивачу продовжено строк завершення реконструкції кафе "Кафа" на земельній ділянці, відведеній на умовах оренди колективному підприємству кафе "Кафа" по вул. К.Лібкнехта, 3 в місті Феодосія до 01 квітня 2006 року.

У 2004 році позивачем отримані відповідні погодження, щодо реконструкції приміщення кафе "Кафа", що розташоване по вул. К. Лібкнехта, 3 у місті Феодосія, а саме: погодження Феодосійської міської СЕС від 07 жовтня 2004 року № 76 та ГУ МНС України в Автономній Республіці Крим від 11 листопада 2004 року № 1137. Також, підприємством отримане архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 188, затверджене УАтаМ міста Феодосії від 17 грудня 2004 року, технічні умови Феодосійського РЕС на електропостачання від 24 лютого 2004 року № 7, 12 вересня 2005 року позивачем отриманий позитивний комплексний висновок державної експертизи № 265-02-2005 (вих. № 2130) за робочим проектом "Реконструкція кафе "Кафа" по вул. К. Лібкнехта, у місті Феодосія".

11 січня 2005 року між замовником колективного підприємства "Кафе "Кафа" та підрядником товариством з обмеженою відповідальністю "Вікадо" був укладений договір № 7 про виконання робіт по капітальному ремонту та реконструкції "Кафе "Кафа", у відповідності до погоджених проектів, кошторисів та робочими кресленнями на об'єкти. Вартість робіт встановлювалась у відповідності до довідки про вартість робіт.

Господарськими судами встановлено, що позивачем за власні кошти здійснено реконструкцію спірної будівлі по вул. К. Лібкнехта, 3 в місті Феодосія.

02 березня 2010 року за вихідним № 77/1 колективне підприємство кафе "Кафа" звернулось до голови феодосійської міської ради із заявою про приватизацію приміщення кафе "Кафа" та з проханням Феодосійської міської ради укласти договір на приватизацію з Фондом комунального майна Феодосійської міської ради на будівлю кафе "Кафа".

Вищевикладене питання вирішено не було, що і стало підставою для звернення колективного підприємства "Кафе "Кафа" до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 965 від 15 грудня 2000 року позивачу було надано дозвіл на проведення капітального ремонту будівлі кафе "Кафа". Відповідно пункту 2.1 цього рішення, відповідача зобов'язано замовити проектно - кошторисну документацію та погодити її у встановленому законом порядку з усіма інстанціями. У пункті 2.2 вищезазначеного рішення, відповідача зобов'язано будівельні роботи проводити після отримання дозволу в інспекції Держархбудконтролю.

Відповідно чистині 1 статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій", дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Згідно з пунктом 2 зазначеного Закону, дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Севастопольським апеляційним господарським судом встановлено, що у колективного підприємства "Кафе "Кафа" відсутній дозвіл на проведення будівельних робіт у встановленому законом порядку.

Відповідно частині 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Тобто, ознаками самочинного будівництва є відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва.

Частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність реконструкції будівлі кафе "Кафа" та стягнення з Феодосійської міської ради суми вартості зроблених поліпшень будівлі кафе "Кафа".

Крім того, судом встановлено, що договір оренди державного майна від 05 березня 1997 року припинив свою дію 18 квітня 2006 року.

Відповідно пункту 1 статті 786 Цивільного кодексу України, до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Пунктом 2 вищезазначеної статті передбачено, перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач заявляв клопотання про застосування судом позовної давності, однак, суд першої інстанції дану вимогу не виконав.

Відповідно пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з пунктом 5 статті 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Апеляційним господарським судом встановлено, що позивач не заявляв клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності, крім того, колективне підприємство "Кафе "Кафа" не надало суду належних доказів поважних причин пропущеного строку.

З урахуванням викладеного, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позову відповідає нормам чинного законодавства, а тому має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

Касаційну скаргу Колективного підприємства "Кафе "Кафа" залишити без задоволення.

Постанову від 20.06.2011 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №5002-1/3283-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити в силі.