Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судове засідання представники:

Від скаржника: ОСОБА_1. дов. від 15.09.2010 року

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.09.2011 року у справі №21/106б визнано грошові вимоги ДПІ в Слов’яносербському районі Луганської області в сумі 2 680 810 грн. 35 коп., в тому числі 2 438 614, 15 грн. основного боргу та 242 196,20 грн. пені та зобов’язано розпорядника майна включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року (головуючий: М'ясищев А. М., судді: Будко Н. В., Москальова І. В.) ухвалу господарського суду Луганської області від 12.09.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк", м. Луганськ звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просив скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 12.09.2011 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року у справі № 21/106б. З посиланням на несвоєчасне звернення ДПІ в Слов’яносербському районі Луганської області з вимогами в сумі 2 680 810 грн. 35 коп. до боржника в порядку передбаченому ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку постанову Донецького апеляційного господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

В розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; грошовим зобов’язанням є зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; до складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч.5 ст. 35 ГПК України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростоване в загальному порядку.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.12.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Родаківський трубний завод", смт. Родакове.

Оголошення про порушення провадження по справі № 21/106б Товариства з обмеженою відповідальністю "Родаківський трубний завод", смт. Родакове опубліковано в газеті "Голос України"від 23.01.2010 року № 11 (4761).

ДПІ в Слов’яносербському районі Луганської області в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулась до господарського суду з заявою про визнання її кредитором боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю "Родаківський трубний завод" на суму 2 680 810 грн. 35 коп., з яких 2 438 614, 15 грн. сума основного боргу та 242 196,20 грн. пені.

ДПІ в Слов’яносербському районі Луганської області в заяві зазначає, що має у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, що підтверджуються постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.06.2009 року у справі №2а-22733/09/1270, згідно якої на користь державного бюджету стягнено податковий борг з податку на прибуток в розмірі 2 191 183, 24 грн., з орендної плати за землю у розмірі 3 472,71 грн., з комунального податку в розмірі 113,32 грн., з податку на землю в розмірі 118 190, 64 грн., разом 2 312 959, 91 грн.

Судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що ДПІ в Слов’яносербському районі Луганської області звернулась до суду першої інстанції 16.02.2010 року, тобто в установлений вимогами закону строк, що підтверджується описом вкладення та конвертом в якому надійшла заява податкового органу з вимогами до боржника.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вимоги заявлені скаржником є обґрунтованими та заявленими відповідно до вимог закону.

Таким чином, доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", м. Луганськ не спростовують висновків судів.

Відтак, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали суд першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", м. Луганськ у справі № 21/106б залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року та ухвалу господарського суду Луганської області від 12.09.2011 року у справі №21/106б залишити без змін.