Приватне сільськогосподарське підприємство "Чапаєвське" (далі: ПСП "Чапаєвське") звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з селянського фермерського господарства "Артеміда" (далі: СФГ "Артеміда") 1516224, 84 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.08.2011р. (суддя: Гончаров С.А..) на підставі п. 2 ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі №41/78 до отримання господарським судом Донецької області відповіді прокурора Донецької області на повідомлення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. (судді: Геза Т.Д. - головуючий, Бойко І.А., Манжур В.В.) ухвалу господарського суду Донецької області від 30.08.2011р. скасовано, а справу №41/78 передано на розгляд господарського суду Донецької області, з тих підстав що суд першої інстанції, мотивував необхідність зупинення вимогами ч. 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України, що не є підставою для зупинення провадження у справі в розумінні приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі СФГ "Артеміда" просить скасувати постанову і залишити в силі ухвалу місцевого суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права –п. 2ч. 2 статті 79, ч. 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, позивач наголошує на тому, що направлення повідомлення до правоохоронних органів в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України не виключає можливості застосування п. 2 ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є наслідком з’ясування необхідних обставин справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.08.2011р. зупинено провадження у справі №41/78 до отримання господарським судом Донецької області відповіді прокурора Донецької області на повідомлення

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з того, що в ході розгляду справи були з’ясовані обставини, які свідчать про порушення законності, що містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку, що обумовило необхідність надсилання повідомлення прокурору м. Горлівки, як це передбачають вимоги статті 90 Господарського процесуального кодекс України.

Касаційна інстанція погоджується з висновками апеляційної інстанції про безпідставність висновків місцевого суду про зупинення провадження у справі з огляду на наступне:

Зупинення провадження у справі –це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) передбачає два види зупинення провадження у справі: обов’язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов’яза ний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов’язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Так, згідно ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником. Даний перелік підстав для зупинення є вичерпним.

Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яка, в силу вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, має, зокрема, містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що виходячи зі змісту норм статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог.

До того ж, застосування п. 2 ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови виявлення господарським судом при вирішенні господарського спору у діяльності працівників юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

Однак, в порушення зазначених вимог процесуального законодавства, в ухвалі місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі не зазначено жодних обставин, які мають ознаки дій, що переслідуються в кримінальному порядку або ознак дій будь-яких осіб, що переслідуються в кримінальному порядку, а також не вказано, які дії працівників відповідача містять ознаки злочину та якого саме злочину.

Також, місцевий господарський суд, зазначаючи про необхідність з’ясування обставини, які свідчать про порушення законності, що містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку, не навів обґрунтованого висновку про неможливість розгляду справи до закінчення проведення прокурорської перевірки.

З огляду на викладене, судом першої інстанції не враховано приписи, запроваджені статтями 32, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судом першої інстанції не наведено обставин, що перешкоджали або унеможливлювали розгляд справи по суті заявлених позовних вимог, і які б зумовили зупинення провадження у справі, а перевірка органами прокуратури можлива й без зупинення провадження у справі, за повідомленням господарського суду, яке надсилається до відповідних органів на підставі ч. 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд апеляційної інстанції встановивши відсутність обґрунтування неможливості розгляду спору по суті, дійшов правомірного висновку, що правові підстави для зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України відсутні та законно скасував ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі та передав справу на розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. 2 статті 1115 та статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду.

Касаційна інстанція вважає, що підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу селянського фермерського господарства "Артеміда" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. у справі № 41/78 господарського суду Донецької області –без змін.