ОСОБА_5 (далі-позивач) звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_6. (далі-відповідач 1), ОСОБА_7 (далі-відповідач 2), ОСОБА_8 (далі-відповідач 3), ОСОБА_9 (далі-відповідач 4), ОСОБА_10. (далі-відповідач 5) та товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" (далі-відповідач 6) про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів та статуту.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.06.2011 року у справі № 56/35 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року у справі № 56/35 (судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В., Тищенко О.В. ) рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2011 року у справі № 56/35 скасовано. Прийняте нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ -1" від 25 червня 2009 року, оформлені Протоколом № 1. Визнати недійсною нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1", затверджена рішенням загальних зборів учасників від 25 червня 2009 року (Протокол № 1) та зареєстрована Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією від 02 липня 2009 року, номер запису 10721050006020064. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" на користь ОСОБА_5 170,00 (сто сімдесят) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 85,00 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита за подання апеляційної скарги. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 (далі по тексту ОСОБА_5) до ОСОБА_6. (далі по тексту ОСОБА_6), ОСОБА_7 (далі по тексту ОСОБА_7), ОСОБА_8 (далі по тексту ОСОБА_8), ОСОБА_9 (далі по тексту ОСОБА_9), ОСОБА_10. (далі по тексту ОСОБА_10.) відмовити.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_6. звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 06.12.11р. було оголошено перерву до 13.12.11р. на 12год. 00 хв.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.05.2009 року між позивачем - ОСОБА_5 та відповідачем 2 - ОСОБА_7 був укладений Договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Товариства, відповідно до умов якого з 04.05.2009 року ОСОБА_7 повністю передала позивачу свої корпоративні права (частку у статутному капіталі) у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" в розмірі 25,1% статутного капіталу, а Позивач прийняв та оплатив їх вартість.

Також, 04.05.2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 був укладений Договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Товариства, за умовами якого з 04.05.2009 року відповідач 3 повністю передала позивачу свої корпоративні права (частку у статутному капіталі) у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" в розмірі 24,90 % статутного капіталу, а Позивач прийняв та оплатив їх вартість.

04.05.2009 року між позивачем та відповідачем 4 був укладений Договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Товариства, за умовами якого з 04.05.2009 року відповідач 4 - ОСОБА_9 повністю передав позивачу свої корпоративні права (частку у статутному капіталі) у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" в розмірі 25,68 % статутного капіталу, а Позивач прийняв та оплатив їх вартість.

04.05.2009 року між позивачем та відповідачем 5 був укладений Договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Товариства, відповідно до умов якого з 04.05.2009 року ОСОБА_10. повністю передав позивачу свої корпоративні права (частку у статутному капіталі) у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" в розмірі 24,32 % статутного капіталу, а Позивач прийняв та оплатив їх вартість.

Крім того, суди встановили, що 04.05.2009 року відбулися Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" на яких було прийнято рішення про прийняття ОСОБА_5 до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" та виведення ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10. зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" у в’язку з продажем останніми своїх часток в статутному капіталі в повному обсязі на користь позивача ОСОБА_5.

В подальшому, 25.06.2009 року відбулися Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" за участю ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10., представника ОСОБА_5 ОСОБА_11 та ОСОБА_6 (Протокол № 1 від 25.06.2009), на яких було вирішено: звільнити ОСОБА_8 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1"; призначити ОСОБА_6 на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1"; затвердити передачу ОСОБА_8 і ОСОБА_7 повністю своїх часток у статутному капіталі на користь ОСОБА_6 та передачу ОСОБА_10. і ОСОБА_9 повністю своїх часток у статутному капіталі на користь ОСОБА_5; прийняти ОСОБА_6 і ОСОБА_5 до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1", а ОСОБА_10., ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 –виведено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1"; затвердити розподіл часток учасників в Статутному капіталі (ОСОБА_6 –50 %, ОСОБА_5 - 50 %); прийняти та затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" у новій редакції.

02.07.2009 року Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією було зареєстровано нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1", яка була затверджена рішенням загальних зборів учасників від 25.06.2009р.

Відповідно до вимог ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Цією ж статтею визначена можливість відчуження частки (її частини) учасника третій особі.

Порядок переходу (відступлення) частки учасника у статутному капіталі товариства та внесення змін до установчих документів товариства у зв'язку з виходом засновника зі складу товариства повинні здійснюватись з виконанням вимог, встановлених статтями 145, 147, 148 ЦК України, ст.ст. 53, 58, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

З огляду на приписи ст.ст. 655 та 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути і майнові права.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до укладених позивачем - ОСОБА_5 з ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10. від 04 травня 2009 року договорів купівлі-продажу корпоративних прав Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" та прийнятих 04 травня 2009 року Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" рішень, - ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10. з 04 травня 2009 року втратили корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" і були виведені зі складу його учасників, а тому, не мали жодних правових підстав приймати участь в Загальних зборах учасників Товариства 25.06.2009, та приймати як учасники будь-яких рішень.

Згідно ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10. станом на 25 червня 2009 року не були учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1", останні не мали права приймати участь в Загальних зборах та вирішувати будь-які питання щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1".

Згідно приписів частини 5 статті 98 ЦК України, рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду. Підставами визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів товариства, зокрема, є: порушення вимог закону або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів учасника товариства.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" від 25.06.2009 були прийняті в незаконному складі, тобто з порушенням вимог закону під час проведення загальних зборів товариства, у зв’язку з чим підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача; (пункт 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 №13 (v0013700-08) ) .

Згідно положень пункту 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 №13 (v0013700-08) підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Як зазначив суд попередньої інстанції, редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1", яка була затверджена рішенням загальних зборів учасників від 25.06.2009 року підлягає визнанню недійсною, оскільки права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_5, який на підставі договорів купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) від 04.05.2009 є власником 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1", були порушені у зв’язку з прийняттям оспореної редакції Статуту.

За таких обставин, судова колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" підлягають задоволенню в повному обсязі. Крім цього, враховуючи, що загальні збори учасників є органом товариства, то їх рішення слід розцінювати як рішення самого товариства, а не окремих учасників товариства, тобто відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та статуту є саме господарське товариство.

Таким чином, апеляційний суд зазначив, що рішення місцевого господарського суду було прийняте з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи, у зв’язку з чим воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧИСТЕ-1" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів та статуту підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. слід відмовити.

Проте, колегія суддів не може погодитись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, оскільки останні протирічать нормам процесуального і матеріального права, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема здійснити відчуження часток у статутному (складеному ) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права –це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правочинності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правочинності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.

Крім того, відповідно до ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців" у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першої цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Згідно із ч. 5 ст. 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників(учасників) юридичної особи, у разі укладення договору купівлі –продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, державному реєстратору додатково до переліку документів, визначених ч. 1 ст. 29 зазначеного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців", необхідно подавати оригінал нотаріально посвідченого договору про такий перехід чи передання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції не вірно застосував зазначені норми матеріального права.

Крім того, господарські суди в порушення норм процесуального права не залучили до участі у справі № 56/35 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_15 та ОСОБА_16, оскільки рішення судів стосуються їх прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин справи, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку та господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.