Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Київського апеляційного господарського суду

В судове засідання прибули представники сторін:

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

У квітні 2011 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Бізнес стандарт" про стягнення 23 817,71 грн. неустойки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, всупереч нормам закону та умовам укладеного 11.08.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Акціонерним банком "ТАС-Бізнесбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК") договору оренди № 2085/д після закінчення терміну дії договору не повернув позивачу орендоване за цим договором нежитлове приміщення.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.06.2011 (суддя М.Дідиченко) позовні вимоги задоволено частково, а саме присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області неустойку у розмірі 18 080 грн. 81 коп. за період з 18.04.2010 по 04.02.2011; в інший частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 (колегія суддів: Н.Коршун, В.Куксов,П.Авдеєв) рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2011 змінене шляхом задоволення позовних вимог повністю з посиланням на таке.

11.08.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Акціонерним банком "ТАС-Бізнесбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК") укладений договір оренди №2085/д.

За умовами п. 1.1 договору позивач передав відповідачу вбудоване в цокольний поверх нежитлового будинку нежитлове приміщення загальною площею 18, 90 кв. м. (літера А-5, А прим. № 39), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96, що підтверджується актом прийому-передачі від 25.04.2008, підписаного та скріпленого печатками обох сторін.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.05.2010 у справі №10/565/08, яке залишене в силі постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2010, у позові ВАТ "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про внесення змін до договору оренди від 11.08.2006 № 2085/д відмовлено, зустрічний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ВАТ "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" задоволений частково, зобов'язано повернути нерухоме майно та стягнено неустойку за період з 02.08.2008 по 18.01.2010 в сумі 15 561,01 грн. за договором оренди від 11.08.2006 № 2085/д.

Крім того, зазначеним вище рішенням встановлено, що договір оренди від 11.08.2006 № 2085/д припинив дію з 01.08.2008 та відповідачеві належало повернути приміщення до зазначеного терміну.

Відповідно до акта приймання-передавання державного нерухомого майна, відповідач повернув позивачу орендоване приміщення лише 04.02.2011, на підставі чого позивач за період порушення відповідачем терміну повернення приміщення просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення (з 19.01.2010 по 04.02.2011) в сумі 23 718, 71 грн.

У судовому засіданні суду першої інстанції відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності посилаючись на те, що оскільки відрахування терміну стягнення неустойки за неповернення об'єкту оренди фактично починається з дати припинення договору, строк позовної давності сплив 01.08.2009.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 9.3 договору сторони узгодили, що за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта прийому-передачі, який затверджує фактичне повернення орендованого майна.

Відповідач ігнорував вимоги щодо своєчасного повернення майна, що підтверджується актом приймання-передавання державного нерухомого майна від 04.02.2011.

У зв'язку з вищевикладеним відповідачу донарахована неустойка за період безпідставного користування державним майном з 19.01.2010 по 04.02.2011 у сумі 23 718,71 грн., оскільки, користуючись державним майном за цей період відповідач не сплачував ані орендної плати, ані неустойки, отримував прибуток, хоча знав про необхідність підписання акта приймання передачі.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ПАТ "ТАСКОМБАНК" посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить рішення та постанову скасувати, у позові відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Обчислення терміну стягнення неустойки за неповернення об'єкту оренди фактично починається з дати припинення договору - з 01.08.2008, а позов заявлений у квітні 2011 року.

Зважаючи на заявлення відповідачем вимоги про застосування строків позовної давності та з урахуванням положень ст. 267 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що рішення та постанову слід скасувати, у позові відмовити.

Разом з тим, позивач не позбавлений можливості захистити своє порушене право у іншій передбачений законом спосіб.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК"" задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2011, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 у справі №27/87 скасувати.

Прийняти нове рішення: у позові відмовити.