Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

У червні 2011 року Національний комплекс "Експоцентр України" (далі за текстом –НК "Експоцентр України") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа" про стягнення штрафу у розмірі 100 000 грн. 00 коп. В обгрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов Договору № 36-2, оскільки демонтаж та вивіз виставки здійснювався останнім з порушенням передбачених цим Договором строків, що підтверджується відповідними актами від 24.06.2010 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року у справі № 61/309 (суддя –Івченко А.М.) в позові відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що надані позивачем акти фіксують лише факт виїзду автомобілів з території центру і в них відсутня будь-яка інформація про вивезення автомобілями експонатів та сільськогосподарської техніки, що, у відповідності до умов Договору № 36-2, було б підставою для притягнення відповідача до відповідальності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року у справі № 61/309 (головуючий суддя –Майданевич А.Г., судді: Гаврилюк О.М., Мальченко А.О.) апеляційну скаргу НК "Експоцентр України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року –без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема, необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішенням та постановою, НК "Експоцентр України" звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року, справу передати на новий розгляд. В обгрунтування вимог касаційної скарги позивач, зокрема, посилається на неправильне застосування та порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами без достатніх підстав не було взято до уваги докази –Акти від 24.06.2011 року та Лист відповідача від 31.05.2011 року (вих. № 96-02/50-09), і не надано їм належної оцінки, а відтак порушено вимоги законодавства щодо повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2011 року, згідно зі ст. 111 ГПК України, касаційну скаргу НК "Екпоцентр України" прийнято до провадження.

За Розпорядженням Секретаря судової палати від 07.12.2011 року Заріцької А.О., розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя – Заріцька А.О., судді: Поліщук В.Ю., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник позивача касаційну скаргу підтримала за наведених у ній підстав, просила її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року, справу передати на новий розгляд.

Представник відповідача проти касаційної скарги заперечила, вважає рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року законними та обґрунтованими, просила залишити їх без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини справи.

11.05.2010 року НК "Експоцентр України" та Корпорація "Українська універсальна агропромислова біржа" уклали Договір № 36-2 (далі за текстом –Договір), за умов якого сторони зобов’язались виконати комплекс узгоджених заходів, послуг та робіт щодо проведення ХХІІ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку "АГРО-2010" (далі за текстом –виставка), на території позивача (м. Київ, проспект академіка Глушкова, 1).

Пунктом 1.2 цього Договору сторони встановили терміни проведення виставки, які становлять, зокрема:

- монтажні роботи: 13.06. –14.06.2009 (з 9.00 до 20.00 год.);

- підготовчі роботи до відкриття: 15.06.2010 (з 8.00 до 12.00 год.);

- офіційне відкриття виставки: 15.06.2010 о 12.00 год.

- робота виставки: 15.06. –19.06.2010 (з 10.00 до 18.00 год.);

- демонтажні роботи: 20.06.2010 (з 9.00 до 12.00 год.).

Умовами пункту 4.13 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного звільнення виставкових площ, як зазначено у Додатку № 2, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Пунктом 8 Додатку № 2 до Договору сторони погодили, що демонтаж і вивезення експонатів, демонтаж виставкових стендів відповідача та вивезення виставкового обладнання відбувається: у павільйонах та відкритих виставкових майданчиках біля павільйонів –19.06 з 18-00 до 20-00 год., 20.06. –21.06. з 9-00 до 20-00 год.; у відкритих майданчиках інших –19.06. з 18-00 до 20-00 год.

На підтвердження обставин, наведених в обгрунтування заявлених позовних вимог, а саме вивіз учасниками виставки експонентів та сільськогосподарського техніки (з порушенням встановлених умовами Договору строків), позивач надав Акти від 24.06.2010 року, з яких вбачається порушення обумовлених Договором строків вивозу експонатів з території НК "Експоцентр України", оскільки 24.06.2010 року з території позивача виїжджали автомобілі учасників виставки, зокрема ТзОВ "Амако" та ПП ОСОБА_3.

Вважаючи, що за наведених вище обставин відповідачем порушено умови Договору, позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до відповідача про стягнення штрафу за несвоєчасне звільнення виставкових площ.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із недоведеністю позивачем порушення відповідачем Договору та виїзду з території виставки автомобілів саме з експонентами або сільськогосподарською технікою.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з таким висновком господарських судів попередніх інстанцій та вважає його передчасним, з огляду на наступне.

По переконанню колегії суддів касаційної інстанції, при вирішенні спору у цій справі, важливим є встановлення моменту виконання зобов'язання (момент звільнення виставкових площ та його документальне оформлення) сторонами. Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що встановлення (або спростування) факту несвоєчасного звільнення виставкових площ (про який стверджує позивач в обґрунтування заявлених вимог) є обов'язковим для прийняття рішення у цій справі.

Матеріали справи, і укладений сторонами Договір з додатками до нього, зокрема, свідчать про визначення сторонами порядку організації проведення виставки у Додатку № 2 до Договору (Регламент проведення ХХІІ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку "АГРО-2010"). Вказаним Додатком № 2 до Договору сторони погодили порядок оформлення передачі-приймання виставкових та технологічних площ після закінчення роботи виставки, дотримання/порушення якого мало бути досліджено господарськими судами попередніх інстанцій.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що ці обставини мають істотне значення для вирішення спору у цій справі та є підґрунтям для подальших висновків щодо наявності порушення (або його відсутність) відповідачем Договору в частині погоджених сторонами умов звільнення виставкових площ та вирішення питання про можливість застосування відповідних наслідків, проте, залишені поза увагою господарськими судами першої та апеляційної інстанцій.

За наведених підстав, враховуючи порушення місцевим та апеляційним господарськими судами приписів ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та ч. 1 ст. 47 ГПК України, якою визначено, що судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарські суди попередніх інстанцій повинні були з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та мають значення для її розгляду, хоча б сторони та інші учасники судового процесу й не посилалися на відповідні обставини (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" № 01-8/2351 від 20.10.2006 року (v2351600-06) ).

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що ст. ст. 27, 30, 65 ГПК України передбачені процесуальні дії суду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного вирішення спору, не вчинені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи.

Оскільки, в силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду та постанова господарського суду апеляційної інстанції –скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

1. Касаційну скаргу Національного комплексу "Експоцентр України" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 жовтня 2011 року та рішення Господарського суду міста Києва від 8 серпня 2011 року у справі № 61/309 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.