Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Виконавчий комітет Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус", Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон" з позовом про: визнання недійсними з моменту укладення договорів купівлі продажу земельної ділянки від 19.01.2010р. та від 23.02.2010р.; визнання недійсним з моменту видачі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №039264 від 29.12.2009р. з відповідними відмітками щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу земельної ділянки та про реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку; визнання відсутнім у ТОВ "Діместіон" права власності (право володіння, право користування та право розпорядження) земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2011р. (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011р. (головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Мальченко А.О.), позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К." та Товариство з обмеженою відповідальністю "Діместіон" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги скаржники обґрунтовують порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.11.2011р. касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Вказана ухвала суду направлена учасниками провадження у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

У судове засідання 07.12.2011р. представники відповідачів 1, 2 не з'явилися.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги, викладені в касаційних скаргах. Представники позивача та третіх осіб заперечили проти вимог скаржників.

Ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Скарги розглядаються за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу поштою в установленому законом порядку.

Розглянувши касаційні скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. у справі №44/598 (за позовом ТОВ "ПК "Ярус" до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання договору укладеним), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010р., визнано укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 4909,0 кв.м, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039, для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва, між ТОВ "ПК "Ярус" та Київською міською радою.

Крім того, вказаним рішенням суду зобов’язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити підписання, реєстрацію та видачу в установленому порядку державного акта на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 8000000000:66:099:0039).

29.12.2009р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. у справі №44/598 ТОВ "ПК "Ярус" видано державний акт серії ЯЖ №039264 на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №09-8-00118.

19.01.2010р. між ТОВ "ПК "Ярус" (продавець) та ТОВ "Б.Р.К." (покупець) підписаний договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039, для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі міста Києва. Вказаний договір 19.01.2010р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та занесений до реєстру за №54, про що нотаріусом також зроблено відповідну відмітку на державному акті серії ЯЖ №039264 на право власності на земельну ділянку.

Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку за №09-8-00120, про що 11.02.2010р. зроблено відповідну відмітку на державному акті серії ЯЖ №039264 на право власності на земельну ділянку.

23.02.2010р. між ТОВ "Б.Р.К." (продавець) та ТОВ "Діместіон" (покупець) підписаний договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039, для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва. Даний договір посвідчений 23.02.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та занесений до реєстру за №741, про що нотаріусом зроблено відповідну відмітку на державному акті серії ЯЖ №039264 на право власності на земельну ділянку.

Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку за №09-8-00143, про що 15.06.2010р. зроблено відповідну відмітку на державному акті серії ЯЖ №039264 на право власності на земельну ділянку.

06.12.2010р. постановою Вищого господарського суду України скасовано рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010р. у справі №44/598, якими визнано укладеним між ТОВ "ПК "Ярус" та Київською міською радою договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039, для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва. Прийнято нове рішення у справі №44/598, яким у задоволенні позову відмовлено.

За таких обставин, між Київською міською радою та ТОВ "ПК "Ярус" не виникло жодних правовідносин щодо передачі у власність останньому спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим відповідач 1 незаконно набув право власності на неї.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 658 ЦК України право продажу майна, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить його власникові. Якщо продавець не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у зв'язку з незаконним набуттям права власності на спірну земельну ділянку ТОВ "ПК "Ярус" не мало права її відчужувати ТОВ "Б.Р.К.", а останній в свою чергу не мав право її продажу ТОВ "Діместіон". Відтак, вказана обставина є підставою для визнання недійсними з моменту укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 19.01.2010р. та від 23.02.2010р.

Враховуючи скасування постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2010р. рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. у справі № 44/598 про визнання укладеним договору купівлі-продажу, на підставі якого видано державний акт серії ЯЖ №039264 від 29.12.2009р. на право власності на землю, та недійсність договорів купівлі-продажу від 19.01.2010р. та від 23.02.2010р., на основі яких були вчинені відповідні відмітки щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу земельної ділянки та про реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку, судом першої інстанції правомірно визнано недійсним вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку.

Також, місцевий господарський суд, з урахуванням встановлених ст. 20 Господарським кодексом України способів захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, обґрунтовано визнав відсутнім у ТОВ "Діместіон" права власності (права володіння, права користування та права розпорядження) спірною земельною ділянкою.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв’язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

З огляду на приписи статті 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011р. у справі №26/133 залишити без змін.