ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2011 р.
Справа № 5002-3/2578-2011
( Додатково див. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (rs16927830) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:
Козир Т.П.,
Іванової Л.Б.,
Гольцової Л.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик"
на рішення
та постанову
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2011
Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011
у справі
№ 5002-3/2578-2011 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
до відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
Державний реєстратор Бахчисарайської райдержадміністрації
про
визнання недійсним рішення загальних зборів засновників товариства
за участю представників сторін:
позивача-1: ОСОБА_5., дов.від 07.06.2011 № 2133
позивача-2: не з’явилися
позивача-3: не з’явилися
позивача-4: не з’явилися
відповідача: ОСОБА_6, директор, паспорт
ОСОБА_7., дов.від 22.08.2011 б/н
ОСОБА_1, директор, паспорт
Ібрагімов Р.Н., дов.від 25.11.2011 б/н
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору: не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", оформленого протоколом № 8 від 03.02.2011.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2011 у справі № 5002-3/2578-2011 (суддя Соколова І.О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 у цій справі (колегія суддів у складі: Гонтар В.І. –головуючий суддя, судді Гоголь Ю.М., Видашенко Т.С.) позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03.02.2011, оформлене протоколом загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" № 8 від 03.02.2011; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" на користь ОСОБА_2 85,00 грн. –витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Базарчик" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2011 у цій справі, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує на те, що на момент прийняття спірного рішення загальних зборів позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 а також ОСОБА_8 вже не були учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", а тому не мали права на звернення до суду із вказаним позовом; ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце проведення зборів шляхом надіслання поштового повідомлення на адресу: Україна, АРК, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 34, кв.8, доказів повідомлення останнім Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" про зміну адреси надано не було; спірне рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" приймалося більшістю учасників Товариства, які брали участь у зборах, а решта учасників були вчасно та належним чином повідомлені про проведення загальних зборів учасників відповідача, а тому спірні загальні збори є правомочними.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4. подали до суду касаційної інстанції відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлені обставини справи, судові рішення винесені у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просили їх залишити без змін.
До початку розгляду справи до Вищого господарського суду України надійшла заява про відмову від касаційної скарги. Вказана заява підписана ОСОБА_1 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" згідно протоколу позачергових зборів засновників ТОВ "Базарчик", наказу від 01.11.2011 №1–А/2011. Втім, подана 31.08.2011 до Вищого господарського суду України касаційна скарга була підписана представником ТОВ "Базарчик" ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності від 22.08.2011, б/н, підписаної директором ТОВ "Базарчик" ОСОБА_9 який діяв на підставі Статуту Товариства.
Відповідно до ст. 111-6 ГПК України особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.
Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу. Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача –про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.
Враховуючи те, що такі дії директора ТОВ "Базарчик" ОСОБА_1 щодо відмови від касаційної скарги порушують права та охоронювані законом інтереси скаржника (який подав касаційну скаргу та діяв на підставі довіреності від 22.08.2011 б/н, виданої директором ТОВ "Базарчик" О.Танером), зокрема на вирішення спору у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з необхідністю встановлення повноважень особи, яка підписала заяву про відмову від позову та яка подала касаційну скаргу, повноваження яких можуть бути встановлені при розгляді справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відмову від касаційної скарги не підлягає задоволенню.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивачі - 2, 3, 4 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Базарчик" зареєстроване державним реєстратором Бахчисарайської райдержадміністрації 03.07.2007 на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1 від 27.06.2007.
21.03.2008 відбулися загальні збори ТОВ "Базарчик", на яких було прийнято рішення про внесення змін до Статуту ТОВ "Базарчик", про що державним реєстратором 17.04.2008, був внесений відповідний запис до державного реєстру, згідно протоколу № 4 загальних зборів учасників від 21.03.2008.
Засновниками ТОВ "Базарчик" згідно установчих документів були: ОСОБА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, кожен з яких володіли по 12,5% голосів, з часткою в статутному капіталі по 62500,00 грн.; ОСОБА_2 та ОСОБА_11 які володіли по 25% голосів, з часткою в статутному капіталі по 125 000,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.02.2011 відбулись загальні збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик".
Як вбачається з тексту протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Базарчик" № 8 від 03.02.2011, на зборах були присутні засновники: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2 ОСОБА_11 які володіють 87,5% в статутному капіталі. Засновник ОСОБА_1 не був присутнім на вказаних зборах.
На загальних зборах ТОВ "Базарчик", які відбулися 03.02.2011, були прийняті наступні рішення: про вибори голови та секретаря зборів учасників Товариства; про примусове виключення зі складу засновників товариства Юксель Ісмета (на підставі п. 4.3 Статуту ТОВ "Базарчик", у зв’язку зі створенням з його сторони перешкод в діяльності товариства, що виражене в усуненні від участі в загальних зборах, небажанні брати участь в збільшенні статутного капіталу і повного усунення від участі в ухваленні поточних рішень по питанням діяльності товариства) та виплату Юксель Ісмету належної йому частки статутного капіталу; про вихід засновників ОСОБА_3 ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства; про приведення у відповідність до Статуту розміру статутного капіталу ТОВ "Базарчик"; про внесення змін до Статуту ТОВ "Базарчик" та його затвердження в новій редакції; про призначення відповідального за реєстрацію внесених змін до установчих документів.
08.02.2011 на підставі протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Базарчик" № 8 від 03.02.2011 державним реєстратором Бахчисарайської державної адміністрації була проведена реєстрація змін до статутних документів ТОВ "Базарчик" за № 112310500700853.
Предметом позову у справі є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ"Базарчик", оформленого протоколом № 8 від 03.02.2011.
Обґрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду, позивачі вказують на те, що засновники Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2 не були присутніми на спірних загальних зборах; про проведення загальних зборів вони не були повідомлені, а тому не мали можливості приймати участь в прийнятті рішень загальних зборів засновників ТОВ "Базарчик", оформлених протоколом №8 від 03.02.2011; в порушення пункту 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" та п. 6.10 Статуту у редакції від 21.03.2008, взагалі не реєструвались з зазначенням кількості голосів та не ставили особисті підписи на відомостях про реєстрацію учасників зборів; ОСОБА_1 про проведення загальних зборів ТОВ "Базарчик" належним чином повідомлений не був, у зв'язку чим не міг бути присутнім на вказаних зборах.
Права учасників господарських товариств визначені статтею 10 Закону України "Про господарські товариства". Згідно з пунктом"а" частини 1 названої статті до прав учасників товариства віднесено право брати участь в управлінні справами товариства. Дана норма кореспондується з приписами статті 116 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) (далі – постанова) підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
При цьому, відповідно до пункту 18 цієї Постанови, при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв’язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону "Про господарські товариства").
Пунктом 19 Постанови визначено, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Вирішуючи спір по суті та визнаючи недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Базарчик", оформлене протоколом №8 від 03.02.2011, суди попередніх інстанцій виходили, з того, що позивачі, у визначений законом спосіб про проведення загальних зборів учасників Товариства, які мали відбутися 03.02.2011, повідомлені не були, доводи позивачів щодо неповідомлення їх як учасників Товариства про проведення спірних загальних зборів та відсутність зазначених учасників на загальних зборах Товариства, відповідачем не спростовані належними доказами; протокол загальних зборів засновників ТОВ "Базарчик" № 8 від 03.02.2011 не містить особистих підписів позивачів, при цьому відповідачем не надано належних доказів (реєстр або відомості про реєстрацію учасників, що прибули для участі в зазначених зборах), які б містили підписи позивачів; ОСОБА_1 про проведення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" 03.02.2011 не був повідомлений належним чином, згідно положень діючого законодавства та положень статуту ТОВ "Базарчик", а тому не міг бути присутнім на спірних загальних зборах.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними і такими, що не ґрунтуються на повно встановлених обставинах, які мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно положень частини 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно до п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року № 02-5/422 "Про судове рішення" зазначено, що, у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 3 Роз'яснення).
Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано судом апеляційної інстанції, 21.08.2010 ОСОБА_8 та ОСОБА_3 були подані заяви до державного реєстратора Бахчисарайської райдержадміністрації про добровільний вихід за складу засновників ТОВ "Базарчик"; 25.06.2010 ОСОБА_4 подав до державного реєстратора Бахчисарайської райдержадміністрації заяву про добровільний вихід зі складу засновників Товариства; 03.02.2011 до компетентних органів була подана заява ОСОБА_2 про добровільний вихід зі складу засновників ТОВ "Базарчик". Вказані заяви були зареєстровані в реєстрі приватними нотаріусами, які засвідчили підписи осіб, які підписали заяви.
Судами зазначено, що згідно довідки приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу від 31.05.2011, яка була надана ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 01.10.2010 за реєстровим № 4465, зареєстрована справжність їх підписів на двох примірниках нової редакції Статуту ТОВ "Базарчик".
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судам корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року № 13 (v0013700-08) при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК (435-15) та Закону про господарські товариства (1576-12) учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Судами попередніх інстанцій не досліджено, чи були зазначені особи на час прийняття спірного рішення загальних зборів учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", чи приймалися Товариством відповідні рішення про їх вихід та чи мали ці особи право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним спірного рішення загальних зборів.
Судами попередніх інстанцій зроблено висновок про неналежне повідомлення Юксель Ісмета про проведення спірних загальних зборів ТОВ "Базарчик", з огляду на те, що на копії поштового конверту, яким повідомлявся останній про проведення спірних загальних зборів, зазначено адресу: м. Сімферополь, вул. Куйбишева, б.34, кв.8, тоді як ОСОБА_1 офіційно зареєстрований з 28 липня 2009 року за адресою: м. Євпаторія, вул. Ібраімова, 5/19, про що, як зазначено судами, було відомо ТОВ "Базарчик".
Проте, при вирішенні спору по суті, судами попередніх інстанцій не досліджено чи повідомляв ОСОБА_1 ТОВ "Базарчик" про зміну адреси свого місцезнаходження, з яких джерел ТОВ "Базарчик" було відомо адресу реєстрації Юксель Ісмета.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів, ОСОБА_1 громадянин Туреччини, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешкає в АДРЕСА_1 та не досліджено, чи вносилися відповідні зміни в установчі документи Товариства. Більш того, судам попередніх інстанцій слід звернути увагу на те, що в посвідці на постійне проживання ОСОБА_1 не зазначено повну адресу, за якою зареєстрований останній та оцінити подані сторонами докази.
Судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що протокол загальних зборів від 03.02.2011 № 8 в порушення норм чинного законодавства не містить особистих підписів позивачів.
Втім, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) не містить вимоги щодо підписання протоколу загальних зборів усіма учасниками, які були присутніми на зборах. Протокол підписує лише голова та секретар зборів.
Судам попередніх інстанцій надати правову оцінку позовним вимогам позивачів, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, та з урахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові від 24.10.2008р. № 13 (v0013700-08) .
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2011 у № 5002-3/2578-2011 Господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.
Справу № 5002-3/2578-2011 направити на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.
Головуючий суддя:
судді:
Т. Козир
Л. Іванова
Л. Гольцова