У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Брейн Бау-Холдінг міст" (далі за текстом –ТзОВ "Брейн Бау-Холдінг міст") звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-східна будівельна компанія" (далі за текстом –ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія") в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 року у справі № 46/595-б визнано банкрутом ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія"; визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора ТзОВ "Брейн Бау-Холдінг міст" до боржника у сумі 20 000 грн. 00 коп.; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Олефіренка Олександра Івановича (далі за текстом –Олефіренко О.І.), інше.

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (далі за текстом –ТзОВ "Пері Україна") звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії ліквідатора, у якій просило зобов'язати ліквідатора арбітражного керуючого Олефіренка О.І. визнати ТзОВ "Пері Україна" кредитором ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" у справі про банкрутство № 46/595-б, визнавши грошові вимоги у розмірі 1 613 070 грн. 10 коп.; зобов'язати ліквідатора арбітражного керуючого Олефіренка О.І. внести грошові вимоги ТзОВ "Пері Україна" у розмірі 1 613 070 грн. 10 коп. до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство № 46/595-б; відмовити ліквідатору арбітражному керуючому Олефіренку О.І. у затвердженні звіту та ліквідаційного балансу ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" у справі про банкрутство № 46/595-б; зобов'язати ліквідатора арбітражного керуючого Олефіренка О.І. провести збори кредиторів ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія", на якому попередньо розглянути звіт та ліквідаційний баланс ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" у справі про банкрутство № 46/595-б. В обґрунтування поданої скарги ТзОВ "Пері Україна" послалось на відсутність зі сторони ліквідатора будь-якої відповіді на заяву ТзОВ "Пері Україна" про визнання кредитором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2011 року у справі № 46/595-б (суддя –Омельченко Л.В.) відхилено скаргу ТзОВ "Пері Україна" від 20.06.2011 року на дії ліквідатора ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" арбітражного керуючого Олефіренка О.І.; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" та поданий ліквідатором реєстр вимог кредиторів; ліквідовано банкрута –ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія"; дію мораторію припинено; провадження у справі № 46/595-б припинено. Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано тим, що ліквідатором було здійснено усі передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) дії, визнано заборгованість ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" перед кредиторами, які подали заяви про визнання їх вимог (та ТзОВ "Пері Україна" зокрема), та включено вимоги цих осіб до реєстру кредиторів у заявлених ними сумах. Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені в обґрунтування скарги ТзОВ "Пері Україна" обставини спростовуються матеріалами справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року у справі № 46/595-б (головуючий суддя –Сулім В.В., судді: Дзюбко П.О., Сотніков С.В.) апеляційну скаргу ТзОВ "Пері Україна" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2011 року –без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що заявлені ТзОВ "Пері Україна" грошові вимоги до боржника були розглянуті господарським судом першої інстанції по суті і правомірно визнані ліквідатором у повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів. Крім того, апеляційним господарським судом відзначено про ненадання апелянтом належних доказів на підтвердження заявлених у апеляційній скарзі доводів та вимог.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами ухвалою та постановою, ТзОВ "Пері Україна" звернулось з касаційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року, прийняти нове судове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Олефіренку О.І. у затвердженні звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі; усунути арбітражного керуючого Олефіренка О.І. від виконання повноважень ліквідатора ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія", зобов’язати кредиторів провести збори кредиторів, погодити кандидатуру нового ліквідатора ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" та подати її до суду для призначення новим ліквідатором у справі; справу передати до Господарського суду м. Києва для подальшого розгляду в іншому складі суду на стадію ліквідаційної процедури; вирішити питання щодо відновлення в ЄДРПОУ запису щодо юридичної особи ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія". В обґрунтування касаційної скарги ТзОВ "Пері Україна" посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права. Скаржник вважає, що ліквідатором не виконано в повному обсязі покладених на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) повноважень, а поданий звіт є передчасним та не підлягав затвердженню господарським судом. На думку скаржника, ліквідатором не в повній мірі виконано обов'язки по виявленню майна (активів) боржника, а господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не дано зазначеним обставинам належної оцінки у судовому засіданні, яке підсумовувало хід ліквідаційної процедури. За наведених обставин, скаржник вважає, що оскаржувані ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів не можна вважати законними та обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню, а справа –направленню до суду першої інстанції для розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

За Розпорядженням Секретаря судової палати Заріцької А.О. від 17.11.2011 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя – Заріцька А.О., судді: Поліщук В.Ю., Хандурін М.І. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції арбітражний керуючий Олефіренко О.І. надав відзив на касаційну скаргу, у якому вважає ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Представник ПАТ "АК "Київводоканал" проти касаційної скарги заперечила, вважає ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила залишити їх без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Інші учасники судового провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників судового провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

В силу зі ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом (2343-12) , які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України (1798-12) .

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом (2343-12) , ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону (2343-12) (п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Ліквідатором арбітражним керуючим Олефіренком О.І., відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було вчинено наступні дії:

- направлено повідомлення до Київського міського центру зайнятості, Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва, Печерського відділу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві, Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з метою отримання відомостей про наявність у підприємства заборгованості по сплаті страхових внесків;

- направлено запит до Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві для встановлення наявності у підприємства філій, представництв, частки в інших підприємствах;

- направлено запит керівникові та учасникам ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" за його місцезнаходженням з метою отримання статутної та бухгалтерської документації в порядку ч. 2 ст. 25 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- направлено запити для виявлення активів боржника до Київської регіональної митниці, Інспекції державного технічного нагляду, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Управління державної автомобільної інспекції, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Інститут промислової власності" в особі філії Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг, Інспекції головного державного реєстратора флоту України, Державної авіаційної адміністрації, Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна";

- направлено запит до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва для виявлення податкової заборгованості та отримання відомостей про банківські рахунки;

- направлено запит до банківської установи з метою встановлення наявності коштів на банківському рахунку;

- отримано витяги з державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна;

- направлено запит до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції для виявлення виконавчих проваджень, в яких боржник є стороною.

На запити ліквідатором отримані наступні відповіді:

- від Київської регіональної митниці від 12.03.2011 року (№ 40/2-41/2843) про те, що станом на 11.03.2011 року ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" не перебуває на обліку митних органів України стосовно митного оформлення експортно-імпортних операцій;

- від Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 07.04.2011 року (№ 07-387/9924) щодо відсутності зареєстрованих за банкрутом земельних ділянок на підставі документів, що підтверджують право власності чи користування землею;

- від Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.03.2011 року (№ 13/01/5036) про те, що ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" відсутнє серед власників, які володіють 10 % і більше пакетів акцій емітентів;

- від Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг від 12.03.2011 року (№ 139) щодо відсутності зареєстрованих за боржником на праві власності об’єктів промислової власності;

- від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" від 11.03.2011 року (№ 10641 (И-2011)) щодо відсутності зареєстрованого за боржником на праві власності на нерухомого майна;

- від Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 10.03.2011 року (№ 21-10/1102-1) про те, що ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" не значиться засновником суб’єктів господарської діяльності та про відсутність в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України інформації про філії (інші відокремлені підрозділи);

- від Інспекції головного реєстратора флоту від 28.02.2011 року (№ 2/9.2-629/655) про відсутність зареєстрованих за банкрутом водних транспортних засобів;

- від Державної авіаційної адміністрації від 08-07-2011 року (№ 1.19-06280) про відсутність зареєстрованих за підприємством повітряних суден;

- від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 17.03.2011 року (№ 1541/0/24-112) з відомостями про рахунки ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" в банківських установах та відсутність податкової заборгованості;

- від Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 11.03.2011 року (№ 3290/07) про відсутність у ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" заборгованості перед фондом;

- від Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12.03.2011 року (№ 455-07) про відсутність у банкрута заборгованості перед фондом;

- від ПАТ "АгроКомБанк" від 29.03.2011 року (№ 719/20-5275-01) про відсутність коштів на поточних рахунках ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" та накладених арештів на них;

- від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про закриття рахунків (довідка від 12.04.2011 року за № 040-28/2387).

Господарськими судами попередніх інстанцій з матеріалів справи також встановлено, що витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна свідчить про факт відсутності у підприємства-банкрута рухомого та нерухомого майна, яке обтяжене.

Приписами ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатору з дня його призначення надано, зокрема, наступні повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини справи та приписи ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій, що ліквідатором для виявлення майнових активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів були виконані усі належні дії та покладені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) обов’язки.

На виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та постанови Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 року, 25.02.2011 року в газеті "Голос України" № 36 було здійснено публікацію оголошення про визнання ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (том 2, арк. справи 67).

У встановлений чинним законодавством місячний строк ліквідатором звернень від кредиторів з грошовими вимогами до боржника отримано не було.

На запит ліквідатора, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві повідомило про наявність у боржника заборгованості перед фондом в сумі 438 грн. 20 коп.

Також, з отриманих від органу виконання судових рішень відомостей, ліквідатором виявлено, що боржник був учасником виконавчих проваджень по стягненню з нього грошових коштів на користь ТзОВ "Рамірент Україна" у сумі 141628 грн. 22 коп., ТзОВ "Пері Україна" у сумі 1 314 070 грн. 14 коп., ВАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" у сумі 154710 грн. 86 коп. Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що у 2011 році виконавчі провадження про стягнення заборгованості з боржника були закінчені у зв’язку з винесенням постанови про визнання ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" банкрутом.

Крім того, ліквідатором з'ясовано про існування виконавчого провадження про стягнення на користь боржника з ПП "Святославбуд" грошових коштів у сумі 281 376 грн. 22 коп. 30.04.2010 року відділом Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції було винесено постанову про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні ВП № 13885711 про стягнення 281 376 грн. 22 коп. з ПП "Святославбуд" на користь ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" в порядку ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв’язку з тим, що державному виконавцю виявилося неможливим провести виконавчі дій, оскільки боржника та його майна не розшукано.

22.04.2011 року ТзОВ "Пері Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство на суму 1 314 070 грн. 10 коп.

06.06.2011 року ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до господарського суду першої інстанції із заявою про визнання поточних кредиторських вимог на суму 487 грн. 27 коп.

08.07.2011 року від ПрАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" до місцевого господарського суду надійшла заява про визнання кредитором на суму 77 857 грн. 60 коп.

Господарськими судами попередніх інстанцій з наявних у матеріалах справи письмових повідомлень від 21.06.2011 року встановлено, що ліквідатором банкрута було визнано заборгованість ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві у розмірі 438 грн. 20 коп., ПАТ "АК "Київводоканал" у розмірі 487 грн. 27 коп., ПрАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" в розмірі 77 857 грн. 60 коп., ТзОВ "Рамірент Україна" у розмірі 141 527 грн. 56 коп., ТзОВ "Пері Україна" у розмірі 1 314 070 грн. 14 коп.

Відповідно до поданого ліквідатором 20.06.2011 року до Господарського суду міста Києва реєстру вимог кредиторів з уточненнями, грошові вимоги вищевказаних осіб включені до даного реєстру у заявлених ними сумах.

Згідно з даними ліквідаційного балансу підприємства, загальна сума кредиторської заборгованості ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" складається з вказаної ініціюючим кредитором у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство суми (20 000 грн. 00 коп.), а також кредиторських вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві в розмірі 438 грн. 20 коп., ТзОВ "Рамірент Україна" у розмірі 141 527 грн. 56 коп., ТзОВ "Пері Україна" у розмірі 1 314 070 грн. 14 коп., ВАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" у розмірі 77 857 грн. 60 коп., ПАТ "АК "Київводоканал" у розмірі 487 грн. 27 коп., що разом становить 1 554 481 грн. 43 коп.

Господарськими судами попередніх інстанцій зі звіту ліквідатора встановлено, що у ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" відсутні грошові кошти та майнові активи.

Таким чином, заявлені ТзОВ "Пері Україна" грошові вимоги до боржника були розглянуті судом першої інстанції по суті і правомірно визнані ліквідатором у повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів, а тому господарськими судами першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні скарги ТзОВ "Пері Україна" на дії ліквідатора ТзОВ "Північно-східна будівельна компанія" арбітражного керуючого Олефіренка О.І.

За наведених підстав, колегія суддів касаційної інстанції не приймає посилання касаційної скарги щодо невжиття ліквідатором усіх заходів з метою виявлення майна банкрута. Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що подана ТзОВ "Пері Україна" касаційна скарга за своїм змістом тотожна поданій цим товариством апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2011 року. Апеляційний господарський суд розглянув усі доводи ТзОВ "Пері Україна", про які йдеться і у касаційній скарзі, та за наслідками їх розгляду дійшов правомірних висновків щодо наступного.

Заперечення ТзОВ "Пері Україна" про припинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спростовуються з огляду на таке: - згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, у боржника один засновник-учасник (фізична особа ОСОБА_7П.) з внеском до статутного фонду в розмірі 40 000 грн. 00 коп., тому статутний фонд не можна вважати несформованим; - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не встановлено обов’язку ліквідатора звертатися до правоохоронних органів з метою притягнення посадових осіб банкрута до відповідальності за доведення до банкрутства. Ухвала про порушення провадження у справі та постанова про визнання боржника банкрутом направлялися судом до органів прокуратури, Державної податкової адміністрації у м. Києві, податкового органу за місцезнаходженням боржника, а тому зазначені органи мали достатньо часу для проведення в межах власної компетенції перевірки з питань порушення законності у діяльності боржника та повідомити про це суд; - інформація про банківські рахунки боржника ухвалою про порушення провадження у справі № 46/595-б витребовувалась господарським судом першої інстанції у податкового органу за місцем його знаходження. Крім того, господарський суд першої інстанції зобов’язував вказаний податковий орган надати примірники останньої податкової звітності боржника, актів перевірки дотримання вимог податкового законодавства. 11.02.2011 року через відділ діловодства місцевого господарського суду надійшло письмове повідомлення податкової інспекції від 08.02.2011 року (№ 1329/9/10-209) з відомостями про відкриті банківські рахунки боржника. Крім того, відомості про рахунки, що відкривалися боржником, були отримані ліквідатором в ході ліквідаційної процедури.

Поряд з цим, на думку колегії суддів касаційної інстанції, неотримання ліквідатором відомостей з Державного реєстру правочинів не є обставиною, яка унеможливлює встановлення фактів відсутності у боржника активів для погашення кредиторських вимог, оскільки нотаріальному посвідченню підлягають угоди, щодо яких є обов'язкова вказівка в нормативних актах (нерухоме майно, транспортні засоби, тощо).

Крім того, відповідно до отриманих ліквідатором запитів щодо реєстрації за боржником нерухомості, різних видів транспорту, обтяжень рухомого і нерухомого майна, було встановлено їх (обтяжень) відсутність.

Водночас, твердження скаржника про можливу заборгованість замовника будівництва будинку по вул. Г. Наумова, 66 у м. Києві перед боржником (як підрядником), вірно не прийнято апеляційним господарським судом як належне, оскільки рішення про її стягнення органом Державної виконавчої служби не виконано з об’єктивних та незалежних від ліквідатора причин, а відповідний договір розірвано у судовому порядку.

Частиною 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність майна у банкрута. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута (ч. 2 ст. 32 названого Закону)

За приписами п. 6) ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство у разі затвердження звіту ліквідатора в порядку ст. 32 цього Закону.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Головуючий суддя	А.О. Заріцька
судді:	В.Ю. Поліщук
	М.І. Хандурін