Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" (далі за текстом –ТзОВ "Енерго Шлях Буд") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі за текстом –ПАТ "Універсал Банк") про визнання Договору застави майна № Д-547 від 05.10.2006 року таким, що припинив свою дію та про вивільнення майна з-під застави шляхом зобов'язання ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (в особі Івано-Франківської філії) внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про зняття обтяження з рухомого майна. В обґрунтування заявлених вимог позивач, послався на ст. ст. 15, 16, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України; оскільки вважає, що повне виконання ним зобов'язання за Кредитним договором № 10/009-к від 05.10.2006 року (виконання якого було забезпечено Договором застави майна № Д-547 від 05.10.2006 року) є підставою для припинення дії Договору застави. Посилаючись на ст. 28 Закону України "Про заставу", позивач вважає, що Договір застави вважається припиненим у зв'язку з виконанням зобов'язання, що ним забезпечене. Крім того, позивач вказує на п. 4.4. Договору застави, згідно якого право застави припиняється виконанням у повному обсязі зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2011 року справу передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 року у справі № 1/93 (суддя –Мельник В.І.) в позові відмовлено повністю. Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, тим, що станом на дату прийняття рішення господарським судом першої інстанції у позивача наявний борг перед відповідачем, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року у справі № 1/93 (головуючий суддя –Кропивна Л.В., судді: Буравльов С.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу ТзОВ "Енерго Шлях Буд" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 року – без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема, тим, що позивач не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором. Поряд з цим, окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог апеляційний господарський суд виділив невідповідність приписам ст. 16 ЦК України обраного позивачем способу захисту.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами рішеннями у цій справі, ТзОВ "Енерго Шлях Буд" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.08.2011 року касаційну скаргу ТзОВ "Енерго Шлях Буд" повернуто скаржнику з підстав, передбачених п. 2) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Усунувши недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Вищого господарського суду України від 22.08.2011 року, ТзОВ "Енерго Шлях Буд" повторно звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року. В обґрунтування касаційної скарги ТзОВ "Енерго Шлях Буд" посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки ним сплачено всю передбачену Кредитним договором суму боргу. Вважає необґрунтованими висновки господарських судів про наявність заборгованості за користування кредитом та пені за прострочення зобов'язань за цим Кредитним договором.

За Розпорядженням Секретаря судової палати Заріцької А.О. від 17.11.2011 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя – Заріцька А.О., судді: Поліщук В.Ю., Хандурін М.І. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник відповідача проти касаційної скарги заперечив, вважає рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року законними та обґрунтованими, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Позивач та третя особа уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників позивача та третьої особи.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

05.10.2006 року ТзОВ "Енергобуд" (правонаступником якого є ТзОВ "Енерго Шлях Буд") та ВАТ "Банк Універсальний" (правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк") уклали Кредитний договір № 10/009-к (далі за текстом –Кредитний договір), за умов якого, відповідач надав позивачу у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 300 000 грн. 00 коп. з цільовим призначенням –для придбання спецтехніки, згідно договорів купівлі-продажу з процентною ставкою 19% річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 05.10.2006 року сторони спору уклали Договір застави майна № Д-547 (далі за текстом –Договір застави), за умов якого заставленим майном є вантажний автокран 10-20м-С, модель КС45729АМА533702, реєстраційний № НОМЕР_1, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 та самоскид-С, модель МАЗ555102-223, реєстраційний № НОМЕР_3, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2.

Згідно з умовами Договору застави, після припинення забезпеченого заставою зобов’язання –виконання основного зобов’язання за Кредитним договором, тобто після повернення грошових коштів наданих відповідачем позивачу у тимчасове платне користування, процентів за користування кредитом, сплати штрафних санкцій, а також інших передбачених Кредитним договором платежів, відповідач має вивільнити майно з-під застави.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що позивач у своєму позові стверджує про погашення ним суми основного боргу за Кредитним договором. За таких підстав, враховуючи відсутність реагування відповідача на листи позивача та незвільнення з-під застави заставленого майна, позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом, в якому просив господарський суд визнати Договір застави майна № Д-547 від 05.10.2006 року таким, що припинив свою дію та вивільнити з під застави майно: вантажний автокран 10-20м-С, модель КС45729АМА533702, реєстраційний № НОМЕР_1, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 та самоскид-С, модель МАЗ555102-223, реєстраційний № НОМЕР_3, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2, та внести відповідний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Однак, господарським судом першої інстанцій встановлено наявність заборгованості позивача перед відповідачем, що, станом на 29.04.2011 року, складає: 559 грн. 99 грн. –заборгованість по сумі кредиту, 246 грн. 55 коп. – заборгованість по сплаті процентів, 1444 грн. 08 коп. –пеня за прострочення виконання зобов’язання по погашенню Кредитного договору та проценти за його користування.

При цьому, апеляційним господарським судом встановлено сплату позивачем заборгованості за сумою кредиту у розмірі 559 грн. 99 коп.

Таким чином, заборгованість позивача перед відповідачем складається з 246 грн. 55 коп. –заборгованості по сплаті процентів та 1444 грн. 08 коп. –пеня за прострочення виконання зобов’язання по погашенню Кредитного договору та проценти за його користування.

Таким чином, по переконанню колегії суддів касаційної інстанції, наведеним спростовуються твердження скаржника щодо відсутності за ним заборгованості за Кредитним договором. Поряд з цим, матеріали справи містять розрахунок заборгованості ТзОВ "Енерго Шлях Буд" за Кредитним договором (арк. справи 85), що спростовує посилання касаційної скарги на його відсутність.

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що позивач у повному обсязі взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором не виконав, а тому забезпечені Договором застави забов'язання не припинились проведеним належним чином виконанням, як це передбачено ст. 599 ЦК України.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про вивільнення майна з-під застави шляхом зобов'язання ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України внести запис про зняття обтяження з рухомого майна товариства, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у цьому випадку, у разі наявності для цього підстав, обов'язок звернутися до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України із заявою про зняття обтяження на рухоме майно товариства покладається на відповідача.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, такі дії відповідачем мають бути здійснені тільки після повного виконання позивачем зобов'язань за Кредитним договором, до яких входить сплата не тільки суми основної заборгованості, а й заборгованості по сплаті процентів та пені, оскільки Договір застави діє до повного виконання Кредитного договору.

Як вказано вище, тільки після повного виконання сторонами умов Кредитного договору, може бути знято обтяження на рухоме майно, згідно Договору застави. Лише нездійснення таких дій після повного виконання позивачем Кредитного договору або відмова у їх вчиненні можуть свідчити про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що може бути предметом окремого позову.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків господарських судів, які містяться в оскаржуваних судових актах.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2011 року та рішення Господарського суду міста Києва від 29 квітня 2011 року у справі № 1/93 залишити без змін.