Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.07.2011 у справі № 18/1145/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2011, задоволено позовні вимоги Приватного підприємства " Віва Плюс" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВФ КОЛО" (Відповідач) на користь Позивача заборгованість на суму 14 802,40 грн. та судові витрати у розмірі 434,02 грн.

Задовольняючи позовні вимоги Приватного підприємства " Віва Плюс", суди попередніх інстанцій виходили з того, що Відповідачем частково не оплачені виконані Позивачем підрядні роботи, відповідно до статей 525, 526, 629, 837 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Тому, заборгованість за виконані підрядні роботи підлягає стягненню з Відповідача.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2011, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 у справі № 18/1145/11, та припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю спору.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що між сторонами договору підряду узгоджена договірна ціна на суму 143 479, 20 грн., Позивачем виконані роботи на суму 139 802, 40 грн. Тобто, недовиконання робіт складає суму 3 676,80 грн., а умови договору передбачають, що остаточний розрахунок буде здійснено після закінчення Підрядником повного комплексу робіт.

Позивачем не передана Відповідачеві необхідна технічна документація.

Позивачем на порушення статей 526, 628, 629 Цивільного кодексу України (435-15) , статті 193 Господарського кодексу України не виконані в повному обсязі договірні зобов’язання, а тому у Відповідача не настав обов’язок оплатити в повному обсязі грошові кошти за виконані підрядні роботи.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВФ КОЛО" (Замовник) і Приватним підприємством "Віва Плюс" (Підрядник) укладено договір підряду № 34 від 04.02.2010 на виготовлення та монтаж метало пластикових виробів житлового будинку по вулиці Жовтневій, 47а в місті Полтава.

Пунктом 3.1 договору сторони визначили вартість підрядних робіт на суму 143 479,20 грн. Строки виконання робіт передбачені пунктами 4.1, 4.2 договору, а саме: початок виконання робіт з 05.02.2010, закінчення –10.03.2010.

Відповідно до пунктів 8.2, 8.3, 8.8 договору Замовник зобов’язаний надати Підряднику аванс на придбання матеріалів для виконання робіт за договором у розмірі 50%, решта загальної суми за договором виплачується Замовником після закінчення Підрядником виконання повного комплексу робіт, підписання останнього акта виконаних робіт по формі КБ-2в та передачі Замовнику виконавчої документації, гарантійного листа на виконані роботи за договором, кінцевий розрахунок за виконані Підрядником роботи здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання останнього акта про прийняття робіт за договором.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт № 200 за лютий 2010 року, № 12 за березень 2010 року, № 200/3 за квітень 2010 року Підрядником виконані, а Замовником прийняті роботи на загальну суму 139 802, 40 грн.

Останній акт приймання виконаних робіт підписано сторонами 30 квітня 2010 року.

Тобто, до 10.05.2010 Відповідач мав в повному обсязі розрахуватися за виконані Позивачем роботи по договору № 34 від 04.02.2010.

З урахуванням уточнення Позивачем позовних вимог і перерахуванням частково Відповідачем суми 5 000 грн. після пред’явлення позову, заборгованість за виконані підрядні роботи складає 14 802,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідач частково виконав вимоги закону і умови договору, а тому суди обґрунтовано стягнули з Відповідача заборгованість за виконані Позивачем роботи згідно договору № 34 від 04.02.2010.

Доводи Відповідача, викладені в касаційній скарзі, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки за умовами договору (п.8.8) обов’язок Відповідача розрахуватися в повному обсязі за виконані роботи поставлено у залежність від дати підписання останнього акта виконаних робіт.

У разі ненадання Підрядником виконавчої документації, гарантійного листа Замовник за умовами договору вправі витребувати їх від Підрядника.

Разом з тим, умови договору не конкретизують перелік виконавчої документації, яка підлягає передачі Підрядником Замовнику.

Крім того, листом № 71 від 21.04.2011 Відповідач повідомив Позивача про те, що сума боргу 19 802,40 грн. буде погашена протягом II кварталу 2011 року з оплатою суми 6600, 80 грн. у квітні-червні 2011 року.

Безпідставними є доводи скаржника про те, що Позивачем не довиконано роботи по договору на суму 3673,80 грн., оскільки економія Підрядника при виконанні робіт порівняно з узгодженим сторонами кошторисом не є підтвердженням недовиконання робіт.

Матеріали справи таких доказів не містять.

Частина 1 статті 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для зміни чи скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.

постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 у справі № 18/1145/11 залишається без змін, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СВФ КОЛО" - без задоволення.