ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2011 р.
Справа № 3/5025/933/11
( Додатково див. рішення господарського суду Хмельницької області (rs16949805) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді
Дерепи В.І.
суддів :
Грека Б.М.,Капацин Н.В. –доповідача у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія"
на постанову
Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2011
у справі
№ 3/5025/933/11
господарського суду
Хмельницької області
за позовом
Дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 ВАТ "Центростальконструкція"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія"
про
стягнення 178 880 грн.
за участю представників від:
позивача
не з"явився
відповідача
не з"явився
В С Т А Н О В И В :
Дочірнє підприємство "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" (Позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія" (Відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги гусеничним краном згідно договору від 02.09.2010р. на суму 178 880 грн.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2011р. у справі № 3/5025/933/11 позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 178 880 грн. боргу та 2 024,80 грн. судових витрат.
В рішенні суду першої інстанції вказується на те, що відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити спожиту послугу, господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у даній справі скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення боргу на суму 26 880 грн., в цій частині позовних вимог відмовлено, відповідно зменшено судові витрати, що підлягають стягненню з Відповідача. В іншій частині рішення залишено без змін.
Скасовуючи частково рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав, що для оплати наданих Позивачем послуг за квітень 2011 року не настав термін, вимога про оплату суми 26 880 грн. Позивачем не направлялася.
Не погоджуючись із вказаним судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2011р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі № 3/5025/933/11 в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України Позивач не обґрунтував свої доводи первинними документами відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи за договором від 02.09.2010р. Дочірнє підприємство "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 (Виконавець) надало послуги Товариству з обмеженою відповідальністю "Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія" (Замовник) шляхом передачі останньому гусеничного крана МКГ-25БР на період з 02.09.2010р. по 31.12.2010р. Додатковою угодою від 01.01.2011р. сторони продовжили термін дії договору до 31.03.2011р.
Відповідно до розділу 2 договору вартість наданих послуг складає 160 грн. за одну машино-годину, Замовник проводить оплату згідно змінних рапортів, де вказується фактичний час роботи і Замовник зобов'язується оплачувати вартість послуг по цьому договору попередньо до 10 числа поточного місяця.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з вересня 2010 року по березень 2011р. Відповідач користувався краном Позивача і мав сплатити загальну суму 176 320 грн., що підтверджується підписаними Відповідачем та скріпленими його печаткою рапортами.
Відповідачем оплачена сума 24 320 грн.
Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про стягнення з Відповідача на корить Позивача заборгованості за надані послуги на суму 152 000 грн.
Крім того, Позивачем пред"явлено до стягнення, а судом першої інстанції стягнуто з Відповідача суму 26 880 грн. за користування краном в квітні 2011 року, тобто після закінчення терміну дії договору від 02.09.2010р.
Судом апеляційної інстанції скасовано рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з Відповідача суми 26 880 грн. з огляду на те, що Позивачем не надсилалася вимога про оплату цієї суми.
Згідно з частиною 1 статті 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
До матеріалів справи додано змінний рапорт за квітень 2011 року, який скріплений підписом та печаткою Відповідача і містить вказівку про необхідність оплати суми 26 880 грн. за використання Відповідачем крана при виконанні монтажних робіт протягом 168 годин.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Нормами статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Тобто, Позивачем підтверджено надання у користування Відповідача техніки у квітні 2011 року, Відповідач підтвердив необхідність оплати наданих Позивачем послуг, а тому апеляційний господарський суд необґрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду в частині стягнення суми 26 880 грн.
Стаття 3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства відносить, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Наявність договірних відносин у квітні 2011 року сторони підтвердили своїми діями шляхом підписання змінного рапорту, а тому в силу частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України Відповідач зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, визначеному у змінному рапорті.
Не заслуговують на увагу доводи Відповідача, викладені в касаційній скарзі про те, що позовні вимоги не обґрунтовані первинними документами у відповідності до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність, оскільки частина 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Пунктом 2.2 договору від 02.09.2010р. сторони визначилися, що Замовник проводить оплату згідно змінних рапортів, де вказується фактичний час роботи. Форма цих рапортів договором не передбачена та договір не містить вказівки, що рапорти мають відповідати вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Крім того, доводи Відповідача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі № 3/5025/933/11 в частині відмови Позивачеві в позові на суму 26 880 грн. підлягає скасуванню, рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2011р. по даній справі залишається без змін.
Касаційна скарга ТОВ "Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія" залишається без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі № 3/5025/933/11 в частині відмови в позові на суму 26 880 грн. скасувати. В іншій частині постанову залишити без змін.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2011р. у справі № 3/5025/933/11 залишити без змін.
Головуючий - суддя
Судді
В.І. Дерепа
Б.М. Грек
Н.В. Капацин