Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

за участю представників:

ФОП ОСОБА_2 – ОСОБА_4;

ПП "Дімбуддрев" – Іванишин І.В., Клим Н.І.;

Фірми "Полімед" у вигляді ТОВ – Манів Д.Р.;

ФОП ОСОБА_3 – не з'явився;

Фізична особа –підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Чернівецької області з позовом та просила суд:

- розірвати договір підряду № 2411/09 від 24.11.2009 р., укладений між нею та відповідачем у справі –ПП "Дімбуддрев";

- стягнути з відповідача 326 442,00 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України;

- стягнути з відповідача 87 976,47 грн. пені та 268 822,75 грн. штрафу за невиконання робіт у встановлений договором строк.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за умовами договору підряду № 2411/09 від 24.11.2009 р. в частині повного та своєчасного виконання передбачених договором робіт (т.1 а.с.6-10).

Відповідач у справі – ПП "Дімбуддрев" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем, в порушення вимог чинного законодавства, не складено проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкта, крім того, відсутній дозвіл на здійснення будівництва. Також, відповідач посилається на укладення між ним та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 договору спільної діяльності від 11.11.2009 р. № 764, відповідно до умов якого, фактичне виконання робіт здійснювалось за участю ФОП ОСОБА_3, обов'язки щодо оплати виконаних робіт покладались на Фірму "Полімед" у вигляді ТОВ (т.1 а.с.104-106).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.05.2011 р. залучено до участі у справі: в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –фізичну особу –підприємця ОСОБА_3; в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Фірму "Полімед" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (т.1 а.с.126).

Третя особа у справі –Фірма "Полімед" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю у письмових поясненнях по справі просить позов задовольнити, зазначаючи при цьому, що договір спільної діяльності № 764 від 11.11.2009 р. укладений без попередньої згоди з позивачем та з Фірмою "Полімед" у вигляді ТОВ (т.1 а.с.144-145).

Третя особа у справі –ФОП ОСОБА_3 у відзиві на позов заявлені позовні вимоги відхиляє, посилаючись на відсутність проектно-кошторисної документації, яка є необхідною для здійснення будівництва (т.1 а.с.166).

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.07.2011 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, в порушення ст. ст. 875, 877 ЦК України, сторонами не досягнуто згоди щодо істотної умови договору підряду, що, зважаючи на положення ч. 2 ст. 180 ГК України, свідчить про те, що договір підряду № 2411/09 від 24.11.2009 р. є неукладеним (т.1 а.с.174-176).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 р. рішення господарського суду Чернівецької області від 04.07.2011 р. скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- погоджена проектно-кошторисна документація не є істотною умовою для договорів підряду;

- позивачем перераховано на рахунок відповідача згідно договору підряду № 2411/09 від 24.11.2009 р. 805 000,00 грн., між тим, роботи виконані лише на суму 451 009,00 грн., отже, різниця складає 353 991,00 грн., оскільки позивач просить повернути йому тільки 326 442,00 грн., то вказана сума підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України;

- договором встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання робіт у вигляді пені та штрафу, вимоги про стягнення яких обгрунтовано заявлені позивачем (т.2 а.с.36-48).

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Дімбуддрев" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції до відносин сторін норм матеріального права (т.2 а.с.58-61).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

24.11.2009 р. між сторонами у справі –ПП Дімбуддрев (підрядником) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 (замовником) укладено договір підряду № 2411/09, згідно умов якого відповідач зобов'язався виконати роботи з будівництва комплексу будівель із дерев'яного брусу на земельній ділянці позивача, розташованій за адресою: пр. Курортний, 36а, зона відпочинку "Коблеве", в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області, а саме двоповерхового будинку загальною площею 229,72 кв.м; двоповерхового будинку загальною площею 90,03 кв.м та будинку-бані загальною площею 59,04 кв.м згідно проектної документації, яка додається до договору та завіряється замовником та підрядником; а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Судами визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Предметом позову у даній справі є розірвання договору підряду виконання відповідачем зобов’язання з повернення невикористаних коштів, а також стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання робіт.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності узгодженої сторонами проектно-кошторисної документації, що є істотною умовою договору підряду.

Між тим, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, визнав такий висновок суду першої інстанції помилковим, а вимоги позивача обгрунтованими .

Однак, такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов без урахування наступного.

Так, в силу ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Майже аналогічні вимоги визначає ст. 638 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Таким чином, з огляду на положення наведених норм матеріального права, погодження сторонами проектно-кошторисної документації є істотною умовою договору будівельного підряду, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Вимоги до проектної документації встановлені у ДБН А 2.2-3-2004 "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", затверджені наказом Держбуду України від 20.01.2004 р. № 8 (va008509-04) .

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що вказані вимоги сторонами не дотримані, а отже, умову щодо погодження проектно-кошторисної документації виконано не було.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (435-15) .

Отже, договір підряду № 2411/09 від 24.11.2009 р. є неукладеним.

Враховуючи встановлення судом першої інстанції вказаних обставин, ним зроблено правильний висновок щодо відмови у задоволенні вимог позивача.

З огляду на наведене, касаційна інстанція вважає, що суд апеляційної інстанції, в порушення норм матеріального та процесуального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції, у зв’язку з чим постанова Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Чернівецької області від 04.07.2011 р. –залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, відповідачу підлягають відшкодуванню за рахунок позивача судові витрати, понесені у зв’язку з оплатою касаційної скарги державним митом, у розмірі 3 416,21 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дімбуддрев" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 р. у справі № 8/5027/374/2011 господарського суду Чернівецької області скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Чернівецької області від 04.07.2011 р.

3. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Дімбуддрев" 3 416,21 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв’язку з оплатою державним митом касаційної скарги.

4. Доручити видати наказ на виконання п. 3 резолютивної частини постанови господарському суду Чернівецької області.