У грудні 2007 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача на його користь дивідендів за період з 1999 р. по перше півріччя 2007 р.

В подальшому змінив свої позовні вимоги та у зв’язку з виходом з ТОВ "Оригінал" просив стягнути на його користь вартість частини майна товариства пропорційну його частці у статутному фонді, у сумі 984 699,50 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2009 р. (суддя Петрик І.Й.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2011 р. ( головуючий –Процик Т.С., судді Дубник О.П., Скрипчук О.С.), позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Оригінал" на користь ОСОБА_3 856 382,50 грн. вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, позивачу згідно ст.7 статуту ТОВ "Оригінал" належала частка у статутному фонді товариства у розмірі 50%, що становило 17 500 грн.

Інші 50% статутного фонду належали 3-ій особі.

27.12.2007 р. позивачем була написана та нотаріально посвідчена заява про вихід з товариства, одержання якої підтверджується листами останнього від 04.01.2008 р. та від 17.01.2008 р.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 11 статуту ТОВ "Оригінал" учасники товариства мають право в установленому порядку вийти з товариства, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Згідно довідки Львівського обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 02.08.2007 р. (а.с.23,т.1) у власності ТОВ "Оригінал" знаходиться нежиле приміщення площею 125,8 м2 за адресою м.Львів, вул.Котика,1, ринкова вартість якого згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 13/10-08 від 26.01.2009 р. становить 1 712 765 грн.

Встановивши, що іншого майна у відповідача немає, статутом відповідача не визначено порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що підлягає виплаті при виході учасника з товариства, до суду першої інстанції ним не було надано даних про вартість чистих активів товариства, що визначена в порядку встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу, суд прийшов до правильного висновку про можливість визначення вартості частини майна, що підлягає виплаті позивачу, виходячи з ринкової вартості цього майна –нежилого приміщення, визначеної судовим експертом.

Слід зазначити, що такий спосіб визначення частки у майні товариства законом, в тому числі ст. ст. 12, 54 Закону України "Про господарські товариства", не заборонений.

Що стосується зобов’язань товариства перед третіми особами, то при визначенні частки мають бути враховані виконані зобов’язання.

Доказів щодо виконання наявних у справі судових рішень відповідачем не було надано.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оригінал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 12 лютого 2009 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23 червня 2011 р. у справі за №5/369 –без змін.