Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) "Велпак" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить: скасувати постанову головного державного виконавця Гострої Ю.П. від 06.07.2009 р. № 12578663 про стягнення з ТОВ "Велпак" виконавчого збору в сумі 338309,65 грн.; постанову головного державного виконавця Гострої Ю.П. від 13.08.2009 р. № 14431707 про відкриття виконавчого провадження за постановою Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (надалі - ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві) від 06.07.2009 р. № 12578663; постанову головного державного виконавця Шевченко Ю.Г. від 02.03.2011 р. № 16236270 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Велпак" у межах суми 478533,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2011р. у справі № 14/383 (суддя Бондаренко Г.П.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 р. (колегія суддів: Моторний О.А. –головуючий, судді –Кошіль В.В., Шапран В.В.), скаргу ТОВ "Велпак" на дії ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві в частині скасування постанови головного державного виконавця Гострої Ю.П. від 06.07.2009р. № 12578663 та постанови головного державного виконавця Гострої Ю.П. від 13.08.2009р. № 14431707 залишено без розгляду. Скаргу ТОВ "Велпак" на дії ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві в частині скасування постанови головного державного виконавця Шевченко Ю.Г. від 02.03.2011р. за № 16236270 задоволено частково. Постанову головного державного виконавця Шевченко Ю.Г. від 02.03.2011р. за № 16236270 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Велпак" в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 351148,17 грн. скасовано. У задоволенні іншої частини скарги на дії ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, ТОВ "Велпак" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення скасувати, оскільки при їх прийнятті були порушені норми матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скаргу ТОВ "Велпак" задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконанні ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві перебуває зведене провадження № 22408853 щодо боржника - ТОВ "Велпак", до складу якого входять виконавчі провадження, відкриті за окремими виконавчими документами, зокрема, за наказом Господарського суду міста Києва від 01.03.2009р. № 48/55 та наказом Господарського суду міста Києва від 12.11.2009р. № 14/383.

Розглядаючи справу, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, встановивши, що оскаржувані постанови ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 06.07.2009 р. № 12578663 про стягнення з ТОВ "Велпак" виконавчого збору в сумі 338309,65 грн. та від 13.08.2009 р. № 14431707 про відкриття виконавчого провадження за постановою ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 06.07.2009 р. № 12578663 прийняті в межах виконавчого провадження щодо виконання Господарського суду міста Києва від 01.03.2009р. № 48/55, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для розгляду скарги відповідача в цій частині у рамках провадження у справі № 14/383.

При цьому, судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми процесуального права та враховані рекомендації, які викладені в роз'ясненні Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v_365600-02) про те, що судові засідання у розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів повинні проводитись господарськими судами окремо за різними справами.

Доводи касаційної інстанції щодо порушення права ТОВ "Велпак" на оскарження дій органів ДВС, яке закріплено ст. 1212 ГПК України та ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", судом касаційної інстанції визнаються безпідставними, оскільки залишення скарги без розгляду в частині оскарження постанов від 06.07.2009 р. № 12578663 та від 13.08.2009 р. № 14431707 в межах справи № 14/383 не позбавляє сторону права на оскарження дій органів ВДВС щодо виконання рішення у справі № 48/55 у відповідності до ст. 1212 ГПК України в рамках провадження у справі № 48/55.

Щодо скарги ТОВ "Велпак" в частині вимог про визнання недійсним постанови головного державного виконавця Шевченко Ю.Г. від 02.03.2011р. № 16236270 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Велпак" у межах суми 478533,38 грн., колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 02.03.2011 року ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві в ході примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 14/383 від 12.11.2009 р. про стягнення з ТОВ "Велпак" на користь ТОВ "Сервісопторг" 126009,20 грн. боргу, 1260,09 грн. державного мита, 115.92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 13976,91 грн., було винесено постанову про арешт коштів боржника в сумі 478533,38 грн.

Відповідно до частини 8 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваної постанови) стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Згідно з частиною 2 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваної постанови) державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

З огляду на положення наведених норм, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо незаконності дій державної виконавчої служби в частині накладення арешту на грошові кошти боржника на суму 351148,17 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що судами безпідставно не було враховано, що оскаржувану постанову винесено під час дії мораторію, який встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010 р. у справі № 46/474-б та ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2009 р. у справі № 44/284-б, колегією суддів відхиляються, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази стягнення (фактичного виконання) за наказом Господарського суду міста Києва № 14/383 від 12.11.2009 р. під час дії мораторію.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги судом касаційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки стосуються оскарження постанов ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 06.07.2009 р. № 12578663 та від 13.08.2009 р. № 14431707, які, як вже відзначалось, не можуть бути предметом оскарження в межах даної справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ТОВ "Велпак" не спростовують висновків господарських судів, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 30.06.2011р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011р. у справі № 14/383 не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велпак" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011р. у справі № 14/383 –без змін.

за участю представників сторін
від стягувача	не з'явився;