Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року у справі № 44/110 позовні вимоги Інституту Агроекології та Біотехнології Української академії аграрних наук (далі Позивач) до Приватного підприємства "Надія-Транс" (далі Відповідач) задоволені в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що у відповідача виникла заборгованість за договором оренди, договір оренди не розірваний.

Не погоджуючись з рішеннями прийнятими у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постановлені у справі рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що позивач у справі не надав акти прийому-передачі орендних послуг та актів звірки взаєморозрахунків як і не надав доказів що такі акти були надіслані відповідачу. В касаційній скарзі також зазначено, що згідно до листа позивача, борг відповідача на початок березня 2010 року перед позивачем склав 55 552,46 грн. В погашення боргу відповідачем, станом на червень 2010 року було перераховано позивачу 75 000 грн. Відповідач ставить під сумнів розрахунок боргу який визначений у акті взаєморозрахунків складеного позивачем.

Відповідач також звертає увагу на те, що договір оренди №583 було достроково розірвано, в зв’язку з підписанням угоди №1 від 18.03.2010 року

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

15.11.2005 року між сторонами у справі укладено договір оренди № 583 (далі Договір) предметом якого є оренда нерухомого майна (приміщення) площею 304 кв.м., яке розташоване за адресою м.Київ вул. Метрологічна, 12. Майно було передано в оренду з метою розміщення авторемонтної майстерні.

Договором передбачено, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою КМУ, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди 01.11.2005 року –3 818 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.1; 3.2 Договору).

Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця (позивач) щоквартально, не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним кварталом (п 3.3 Договору).

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках передбачених чинним законодавством. (п.3.4 Договору).

Договір укладено строком на 5 років, з 01.01.2006 року до 01.01.2011 року включно.

В позовній заяві позивач зазначає, що спірна сума заборгованості утворилася з червня 2010 року по листопад 2010 року і складає 129 174 грн.

До матеріалів справи залучено акт звірки взаєморозрахунків по орендній платі та комунальним послугам, який складений позивачем. В акті, позивачем зазначаються, як оплачені суми відповідачем –88 000 грн. так і нараховані позивачем –146 380,88 грн. та вказано сальдо станом на 01.11.2010 року згідно до якого заборгованість позивача складає 129 174,30 грн. В даному акті зазначений період з січня 2010 року по жовтень 2010 року включно (помісячно).

З акту не можливо зробити висновок про те, що заборгованість відповідача складає 129 174,30 грн., оскільки різниця між нарахованими сумами та оплаченими сумами відповідачем, згідно акту складає 58 380 грн.

Згідно відомостей, які зазначені у акті звірки за період липень –жовтень 2010 року та в листі позивача № 442 від 26.07.2010 року містяться суперечливі дані щодо розміру заборгованості відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи та листування сторін до складу заборгованості по орендній платі включені комунальні послуги.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, яка складова частина ставки орендної плати приходиться на комунальні платежі.

В договорі зазначена ставка орендної плати у розмірі 3 818,71 грн., але враховуючи умови п.3.2 Договору, відсутні відомості щодо визначення ставки орендної плати, яка повинна була корегуватися з урахуванням індексу інфляції за спірний період. Крім того, як вбачається з зазначеного вище акту звірки, помісячна заборгованість відповідача коливається з 23 329 грн. заборгованості за січень 2010 року до 9 677 грн. у жовтні 2010 року.

Відповідно до Угоди № 1 сторони у справі домовилися розірвати Договір достроково за взаємною згодою, у зв’язку з тим, що орендоване приміщення буде використовуватися позивачем для власних потреб. В угоді зазначено, що відповідач повинен провести всі розрахунки по виплаті заборгованості. Відповідач зобов’язаний передати орендодавцю орендоване майно з дня отримання повідомлення та розрахуватися із заборгованістю. Зазначена угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами.

Дана угода підписана сторонами (датована 18.03.2010 року.).

Відповідно до статті 604 ЦК України зобов’язання припиняється за домовленістю сторін.

Судами не надано належної оцінки угоді № 1 від 18.03.2010 року та взаємовідносинам сторін, які виникли між позивачем та відповідачем в зв’язку з підписанням цієї угоди.

Зі змісту ст. 84 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи (ст. 47 ГПК України).

Однак, прийняті у даній справі судові рішення господарських судів обох інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Неповне з’ясування обставин справи призвело до прийняття рішень, які не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При повторному розгляді справи судам необхідно перевірити наявність заборгованості відповідача за спірний період, з урахуванням викладеного вище, дати відповідну оцінку Угоді №1 від 18.03.2010 року та з’ясувати чи було припинено достроково дію Договору оренди №583 від 15 листопада 2005 року.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Надія-Транс" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року та рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року у справі № 44/110 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.