Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", третя особа Чорноморсько –Балтійське страхове акціонерне товариство "СОФАГ" про стягнення збитків у розмірі 333976,40 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року (суддя Довга О.І.) позовні вимоги задоволені частково.

З Закритого акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії "ІНГО Україна" в особі Львівської філії на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" стягнуто 241184,20 грн. основного боргу, 52743,33 грн. пені, 6977,82 грн. - 3% річних та відповідні судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

За апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Доповідач: Волковицька Н.О.

Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 року (головуючий суддя Р.Марко, судді Т.Бонк, С.Бойко) скасовано з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 року, а рішення господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року залишити в силі.

Скаржник вважає, що апеляційним господарським судом невірно застосовано норми матеріального права, а саме статей 2, 3, 6, 32, 37 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 4 Закону України "Про страхування".

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю –доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарським судом Львівської області позовні вимоги були обґрунтовані невиконанням Відповідачем зобов‘язань, передбачених договором страхування № 132/21 та не відшкодуванням збитків, заподіяних транспортними засобами страхувальника майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 05.08.2008 року на автобані №4 (Німеччина).

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Овертанс"(страхувальник за договором) та ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"в особі його Львівської філії (страховик за договором) 06.02.2008 року було укладено договір страхування № 132/21, за яким страховик взяв на себе зобов‘язання по відшкодуванню збитків, заподіяних транспортними засобами страхувальника життю, здоров‘ю та майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на час перебування їх у країнах –членах міжнародної системи "Зелена карта".

18.02.2008 року між сторонами укладені 2 поліси обов‘язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на умовах міжнародної системи авто страхування "Зелена карта"зі строками дії до 17.02.2009 року: № 5648278 на автомобіль Volvo FH 12, реєстраційний номер 28895 ТА та № 5648281 на напівпричіп Krone, реєстраційний номер 13182 ТН.

05.08.2008 року на автобані № 4 (Німеччина) у напрямку Дрездена –205.00 кілометр об 11 год. 15 хв.,здійснюючи міжнародне вантажне перевезення за маршрутом Німеччина-Україна, водій автомобіля Volvo FH 12 Ткаченко Олексій потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої згорів напівпричіп з вантажем, а також було пошкоджено поверхню проїжджої частини та дорожній знак, відбулось займання схилу узбіччя.

Водій повідомив інспекцію дорожньої поліції м. Йени (Німеччина) про настання дорожньо-транспортної пригоди та вжив усіх запобіжних заходів з метою припинення пожежі та зменшення матеріальних збитків.

Після проведення робіт з пожежогасіння поліцією було викликано підприємство CARCOMPLETE24 GmbH з метою проведення заходів з очистки автобану та забезпечення порядку дорожнього руху. Підприємство CARCOMPLETE24 GmbH виставило рахунки № 2016834 від 07.08.2008 року за послуги по проведенню заходів з очистки автобану і забезпечення порядку дорожнього руху на загальну суму 27 521,15 Євро; № 2016834/1 від 11.08.2008 року за послуги по зберіганню тягача та пошкодженого напівпричепу на загальну суму 850,73 Євро; № 2016834/2 від 11.08.2008 року за послуги по утилізації вантажу після аварії на загальну суму 28 560,00 Євро; № 2016834/3 від 13.08.2008 року за послуги по завантаженню пошкодженого н/причіпу на транспортний засіб Позивача з метою доставки його в Україну на загальну суму 1 413,23 Євро; № 2016834/4 від 11.08.2008 року за послуги по кінцевому розрахунку відповідних робіт пов'язаних з утилізацією вантажу внаслідок ДТП на загальну суму 4 075,19 Євро, які були оплачені позивачем.

Відповідачем було здійснено відшкодування позивачу по рахунку № 2016834/2 від 11.08.2008 року за послуги з утилізації вантажу після аварії на загальну суму 28 560,00 Євро та рахунку № 2016834/4 від 11.08.2008 року за послуги по кінцевому розрахунку відповідних робіт пов'язаних з утилізацією вантажу внаслідок ДТП на загальну суму 4 075,19 Євро у відповідності до договору № 640800337 страхування відповідальності автоперевізника від 27.01.2008 року.

Відшкодування в частині збитку оплаченого позивачем згідно рахунку № 2016834 від 07.08.2008 року за послуги по проведенню заходів з очистки автобану і забезпечення порядку дорожнього руху на загальну суму 200 996,67 грн. (27521,15 Євро) відповідач не здійснив.

Судом встановлено, що кореспондентом ЗАТ "АСК "ІНГО Україна" - урегулювальником даної справи на території Німеччини підприємством SCHWARZMEER UND OSTSEE VERSICHERUNGS-AKTIENGESEILSCHAFT SOVAG ( Чорноморсько –Балтійське страхове акціонерне товариство "СОФАГ") визнається лише частина суми - 6 839,04 Євро (від 27.02.2009 року), як збиток, що був заподіяний внаслідок дорожньо-транспортної пригоди третім особам транспортними засобами Страхувальника (Позивача) по полісу обов'язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів на умовах міжнародної системи "Зелена Карта". Решта суми - 21774,06 Євро не підлягає виплаті страхування відповідальності автовласників перед третіми особами згідно із законом Німеччини про обов'язкове страхування у межах системи " Зелена Карта", а являється збитком, що може бути відшкодовано при умові наявності добровільного договору страхування - автокаско, при цьому не посилаючись на будь-які нормативно-правові акти, що є підставою такої відмови.

Згідно банківської виписки від 25.06.2009 року урегулювальником даної справи на території Німеччини Чорноморсько –Балтійським страховим акціонерним товариством "СОФАГ" було здійснено частково страхове відшкодування у розмірі 5747,09 Євро рахунку № 2016834 від 07.08.2008 року. Позивач у свою чергу звернувся до підприємства CARCOMPLETE24 GmbH з метою надання роз'яснення відносно тих затрат у рахунку № 2016834 від 07.08.2008 року, що були віднесені безпосередньо на транспортування пошкодженого н/причіпу Krone, реєстраційний номер 13182ТН з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця стоянки (господарського двору).

Як вбачається з матеріалів справи підприємство CARCOMPLETE24 GmbH 05.10.2009 року надало відповідь, що такі затрати у рахунку № 2016834 від 07.08.2008 року на транспортування пошкодженого н/причіпу Krone, реєстраційний номер 13182ТН з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця стоянки (господарського двору) становили лише 1594,64 Євро.

Для здійснення перекладу з німецької мови на українську рахунку № 2016834 від 07.08.2008 року та листа підприємства CARCOMPLETE24 GmbH від 05.10.2009 року Позивач звернувся до перекладача та оплатив 270,00 грн., згідно рахунку № 332 від 12.11.2009 року та акту виконаних робіт з надання перекладацьких послуг від 12.11.2009 року.

Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій зазначається, що сума збитку становить 241 184,20 грн. (27 521,15 - 5747,09 - 1594,64 = 20 179,42 Євро). Офіційний курс гривні до Євро станом на 19.11.2009 року НБУ встановлено у розмірі 100 Євро = 1195,1989 грн.

За порушення строків оплати відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України позивач просив суд окрім суми основного боргу в розмірі 241184,20 грн. (20179,42 Євро) стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 32801,05 грн. та 3% річних у розмірі 6977,82 грн.

Окрім цього, Позивач просить стягнути пеню у відповідності до п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у розмірі 52743,33 грн. та 270,00 грн. витрат за надання перекладацьких послуг.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання щодо відшкодування збитків, які було завдано внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідач у повному обсязі не виконав.

При цьому, суд встановив, що затрати на транспортування пошкодженого напівпричепу згідно рахунку №2016834 від 07.08.2008 року не стосуються предмета спору.

ТОВ "Овертранс" не здійснювало ремонтних робіт по відновленню пошкодженого транспортного засобу у Німеччині, а своїми силами доставило його в Україну (підтверджується листом ЗАТ "АСК "ІНГО Україна"№ 524 від 27.08.2008 року та Актом огляду № 1 від 27.08.2008 року).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний суд зазначив, що договір страхування № 132/21 від 06.02.2008 року, укладений між позивачем та скаржником забезпечує цивільно-правову відповідальність страхувальника і не містить положень відповідальності страховика перед страхувальником щодо відшкодування шкоди останньому при настанні ДТП.

Відповідно до пункту 32.9 статті 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" пожежа транспортного засобу страхувальника є випадком, коли шкода не відшкодовується.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки метою укладення договору страхування №132/21 від 06.02.2008 року відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) є обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, яке здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно пункту 32.9 статті 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою.

При цьому, згідно пункту 1.12 статті 1 вказаного Закону дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Апеляційний суд не навів будь –яких доказів, що вказана пожежа не є наслідком дорожньо –транспортної пригоди у розумінні Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) та шкода від якої не відшкодовується, висновки господарського суду першої інстанції з цього приводу не спростував, а також в порушення пункту 8 статі 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суд апеляційної інстанції не навів доводів,за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції, в зв’язку з чим постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 6 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 року у справі №5015/302/11 господарського суду Львівської області скасувати.

Рішення господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року у даній справі залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" задовольнити.