Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Егро" м. Донецьк звернулося до господарського суду з позовом до відповідачів Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м. Київ, Акціонерного комерційного банку "Європейський" м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросоюз" м. Донецьк про визнання договору таким, що припинив свою дію та визнання права власності.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року рішення місцевого господарського суду Харківської області залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Егро" м. Донецьк звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме: визнати іпотечний договір від 26.06.2007р., укладений між відповідачем - 1 та відповідачем - 2, таким, що припинив свою дію; виключити реєстраційні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; виключити з Державного реєстру іпотек реєстраційний запис №5210274 про обтяження іпотекою.

Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник зазначив, що судом дано неправильну оцінку обставинам справи, що унеможливило встановлення фактичних даних, що мають значення для правильного вирішення справи.

12.10.2011р. на адресу Вищого господарського суду надійшов відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого відповідач 1 просить суд залишити рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 26.06.2007 року, на забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредитної лінії №2 від 14.06.2007 року, відповідно до якого АКБ "Форум" надав АКБ "Європейський" кредит у формі мультивалютної кредитної лінії, між АКБ "Форум" та АКБ "Європейський" було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотapiycoм Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. та зареєстрований в реєстрі за №1069.

Відповідно до умов згаданого договору АКБ "Європейський" передав в іпотеку АКБ "Форум" нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, а саме: нежитлові приміщення підвалу №33-37, 1-го поверху №20-36, 38-46, 52, 67; 2-го поверху №1-29; 3-го поверху №1-37 в літ. А-11 загальною площею 2035,4 кв. м; нежитлові приміщення 4-го поверху №1-24 площею 708,4 кв. м, 5-го поверху №1-37 площею 692,1 кв. м в літ. "А-11"загальною площею 1400,5 кв. м; нежитлові приміщення 6-го поверху №1-31 площею 693,6 кв. м, 7-го поверху №1-15 площею 707,8 кв. м, 11-го поверху №1-20 площею 710,1 кв. м. в літ. А-11 та літ. Б-1 загальною площею 82,0 кв. м; нежитлові приміщення підвалу №1-32, 1-го поверху №1-19, 37, 47-51, 53-66, 8-го поверху №1-15, 9-го поверху №1-27, 10-го поверху №1-36, технічного поверху №1-10 в літ "А-11" 4-го поверху №1-24 площею 708,4 кв. м, 5-го поверху №1-37 площею 692,1 кв. м в літ. "А-11"площею 412,0 кв. м, літ. В-1 площею 80,0 кв. м., літ. Г-1 площею 97,6 кв. м.

Господарськими судами обох інстанцій встановлено, що на дату укладення вищезазначеного іпотечного договору право власності на предмет іпотеки було зареєстровано за АКБ "Європейський" в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на підставі укладених з ТОВ "Євросоюз" договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: Договору купівлі-продажу, посвідченого 29.01.2004 року приватним нотаріусом Харківського мicького нотаріального округу ОСОБА_3., зареєстрованого в peєcтpi за №595; Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 16.04.2004р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5., зареєстрованого в реєстрі за №595; Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 26.05.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2., зареєстрованого в реєстрі за №483; Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 14.08.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2., зареєстрованого в реєстрі за №843.

Як вбачається з рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2009 року по справі №29/338-09 за позовом ТОВ "Євросоюз" до АКБ "Європейський" вищезазначені договори купівлі-продажу нерухомого майна було визнано недійсними, а право власності на нежитлові будівлі визнано за ТОВ "Євросоюз" та зобов'язано АКБ "Європейський" повернути нежитлові приміщення ТОВ "Євросоюз".

Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2010 року вказане рішення від 29.06.2009 року скасовано, визнано недійсними договори купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Червоношкільна набережна,24, літ. "А-11", "А-1", "Б-1", "В-1", "Г-1" від 29.01.2004 р., 16.04.2004 р., 14.08.2006 р., 26.05.2006 р., укладені між ТОВ "Євросоюз" та АКІБ "Європейський". Провадження у справі припинено.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.09.2009 р. №23776611 ТОВ "Євросоюз" зареєструвало в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" право власності на нежитлові будівлі.

Крім того, 11 вересня 2009 року між ТОВ "Євросоюз" та ТОВ "Егро" укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4., зареєстрований в реєстрі за №4149, а саме: нерухомого майна у вигляді нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, у вигляді нежитлових будівель: нежитлова будівля літ. А-11 з бетону, цегли загальною площею 10 011,6 кв. м.; нежитлова будівля літ. А-1 з металу загальною площею 8,4 кв. м.; нежитлова будівля літ. Б-1 з цегли загальною площею 68,6 кв. м.; нежитлова будівля з цегли літ. В-1 загальною площею 64,2 кв. м.; нежитлова будівля з цегли літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв. м.

Згідно витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.09.2009р. №23776611, на підставі вищезазначеного рішення господарського суду та актів приймання-передачі нежитлових приміщень підписаних між АКБ "Європейський" та ТОВ "Євросоюз" від 14.08.2009р. на дату укладення договору купівлі-продажу право власності на нежитлові приміщення належало ТОВ "Євросоюз" та в установленому законом порядку було зареєстровано в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

На виконання договору купівлі-продажу нежитлових будівель ТОВ "Євросоюз" 12.09.2009 р. згідно акту приймання-передачі нежитлових будівель, вищезазначені нежитлові будівлі були передані ТОВ "Егро" з подальшою реєстрацією останнім в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" права власності на передані будівлі.

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 21.09.2009 р. №23909387 ТОВ "Егро" зареєстровано право власності на нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Xapків, вул. Червоношкільна набережна, 24, у вигляді нежитлових будівель: нежитлова будівля літ. А-11 з бетону, цегли загальною площею 10 011,6 кв.м.; нежитлова будівля літ. А-1 з металу загальною площею 8,4; нежитлова будівля літ. Б-1 з цегли загальною площею 68,6 кв.м.; нежитлова будівля з літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м.; нежитлова будівля з цегли літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Егро", місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що позивач звернувся до суду із вимогою про встановлення юридичного факту –визнання іпотечного договору припиненим. Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлення юридичних фактів не відноситься до компетенції господарського суду. Також, згідно приписів статті 16 Цивільного кодексу України визнання договору припиненим не відноситься до встановлених законом способів захисту цивільних прав. Відтак, враховуючи відмову в позові в частині визнання договору іпотеки припиненим відсутні правові підстави також і для виключення з Державного реєстру іпотек реєстраційного запису про обтяження іпотекою.

Разом з цим, господарськими судами попередніх інстанцій не було враховано частину четверту статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути противоправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Отже, вищезазначеними нормами права передбачений такий спосіб захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання як припинення правовідносин.

Водночас, суд зазначає, що реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з вищевикладених підстав суди обох інстанцій фактично ухилились від розгляду по суті вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Егро".

За приписами статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно частині 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

Враховуючи межі перегляду в касаційній інстанції, які передбачені ч. 2 статті 111-7 ГПК України, судова колегія приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2011р.та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2011р. підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, ретельно з’ясувати вимоги позивача і заперечення відповідача, всім доказам дати оцінку в їх сукупності і відповідно до вимог закону і обставин справи вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111- 12, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Егро" м. Донецьк - задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2011р. та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2011р. - скасувати.

Справу №5023/1484/11 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.