Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,

за участю представника заявника касаційної скарги –ОСОБА_4 дов. б/н від 12 липня 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 березня 2010 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції та ТОВ "Форт", треті особи –ОСОБА_7 та ОСОБА_5, про визнання прилюдних торгів недійсними,

У листопаді 2008 року ЗАТ комерційний банк "Кредит-Дніпро" звернулось до ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції та ТОВ "Форт" з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна –земельної ділянки площею 0,1109 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,1066 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, які були проведені ТОВ "Форт" 9 жовтня 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами порядку проведення прилюдних торгів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна –земельної ділянки площею 0,1109 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1066 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, які були проведені ТОВ "Форт" 9 жовтня 2008 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 березня 2010 року апеляційну скаргу ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції задоволено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2009 року скасовано.

У позові відмовлено.

Змінено позивача у справі з ЗАТ комерційного банку "Кредит-Дніпро" на ПАТ "Банк Кредит Дніпро".

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 березня 2010 року, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2009 року залишити в силі.

Заявник вважає, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору не враховано приписи п. 11 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 11 Закону України "Про судоустрій" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Представники позивача, відповідачів та ОСОБА_7 у судове засідання не з’явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач, відповідач та ОСОБА_7 повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_5, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 вересня 2007 року ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції з метою погашення боргу ОСОБА_5 перед ЗАТ комерційним банком "Кредит-Дніпро" було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5, а саме: земельну ділянку площею 0,1109 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,1066 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Прилюдні торги з реалізації зазначеного майна оспорює ЗАТ комерційний банк "Кредит-Дніпро", посилаючись на порушення вимог закону при організації та проведенні торгів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що, з урахуванням положень п. 11 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, на час проведення спірних прилюдних торгів діяла ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2008 року, якою накладено арешт, зокрема, на земельні ділянки, реалізовані на спірних прилюдних торгах.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що судом не встановлено та не перевірено обставин, що стали підставою звернення з позовом ЗАТ комерційного банку "Кредит-Дніпро".

Під час перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Згідно ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

На підставі договорів на проведення оцінки майна від 20 березня 2008 року та постанов про призначення експерта, які в установленому порядку не оскаржені, експертом ОСОБА_8 здійснено оцінку земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

12 серпня 2008 року за результатами конкурсу було вирішено передати арештоване майно ОСОБА_5 на реалізацію спеціалізованій організації – ТОВ "Форт".

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

20 серпня 2008 року між ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції та ТОВ "Форт" було укладено договори № 42/8-05 та № 43/8-05 про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації вищезазначеного майна.

У засобах масової інформації в серпні та вересні 2008 року було розміщено відповідну інформацію про проведення прилюдних торгів з одночасним повідомленням про це боржника та стягувача.

Прилюдні торги з реалізації арештованого майна –земельної ділянки площею 0,1109 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1066 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, відбулись 9 жовтня 2008 року.

Згідно протоколів про проведення спірних прилюдних торгів № 43/8-05/1 та № 42/8-05/2 від 9 жовтня 2008 року переможцем торгів визнано ОСОБА_7, який на підставі торгів набув право власності на зазначені земельні ділянки.

Копії зазначених протоколів, як встановлено судом апеляційної інстанції, направлено переможцю торгів та представнику відділу державної виконавчої служби, відповідно до вимог "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна".

Після перерахування коштів за придбане майно державним виконавцем 15 жовтня 2008 року складено відповідні акти, які затверджені керівництвом відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції.

Таким чином, повно перевіривши доводи сторін та з’ясувавши всі істотні для справи обставини, апеляційний господарський суд правильно визначив спірні правовідносини сторін, вірно застосував до них норми матеріального та процесуального права, дійшов юридично обґрунтованого висновку про відсутність порушень вимог закону при організації та проведенні спірних прилюдних торгів та підставно відмовив у позові.

У касаційній скарзі заявник також посилається на те, що судом апеляційної інстанції помилково не взято до уваги ту обставину, що на час проведення прилюдних торгів до апеляційного суду Дніпропетровської області оскаржено ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2008 року, якою скасовано арешт, накладений на майно, зокрема, реалізоване на спірних прилюдних торгах.

Наведене, на думку заявника, в силу вимог п. 11 ст. 153 Цивільно-процесуального кодексу України, свідчать про незаконність проведення спірних прилюдних торгів.

Втім, такі доводи заявника не можуть бути прийняті до уваги.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилено, а ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2008 року про скасування арешту майна залишено без змін, тобто, дане питання досліджувалося судом апеляційної інстанції та з’ясовано, що до моменту проведення прилюдних торгів заборону судом першої інстанції було законно скасовано.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження включає в себе ряд заходів, спрямованих на примусове виконання рішень судів, які в силу положень ч. 5 ст. 124 Конституції України, п. 1 ст. 11 "Про судоустрій", в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин, та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України підлягають обов’язковому виконанню на всій території України.

Умови і порядок проведення таких заходів визначено положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Враховуючи наведене, зупинення виконання під час виконавчого провадження регулюється в тому числі і положеннями ст. ст. 37- 38 Закону України "Про виконавче провадження", які носять обов’язковий характер для органів виконавчої служби України.

Проте, зазначені норми закону помилково не були враховані місцевим господарським судом при прийнятті скасованого рішення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції підставно скасував рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції законна та обґрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 березня 2010 року –без зміни.