третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр", м. Київ (далі –КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр"),

про стягнення 5 389 150,21 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПАТ "Екостандарт" –Гогітідзе В.Ф.,

ТОВ "Україна житло-сервіс" –Костюк Н.П., Турченка Д.Л.,

КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ПАТ "Екостандарт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Україна житло-сервіс" 5 389 150, 21 грн. у зв’язку з простроченням відповідачем грошового зобов’язання за укладеним сторонами договором постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.08.2004 (далі –Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.03.2011 (суддя Удалова О.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 15.06.2011 (колегія суддів у складі: суддя Корсакова Г.В. –головуючий, судді Кондес Л.О., Нєсвєтова Н.М.), у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовано відсутністю заборгованості за Договором.

У касаційній скарзі ПАТ "Екостандарт" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення названими судовими інстанціями норм процесуального права, що виявилося в невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, та у зв’язку з цим невірне застосування норм матеріального права. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених попередніми судами обставин щодо погашення спірної суми боргу.

У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Україна житло-сервіс" просить в задоволенні цієї скарги відмовити.

У судовому засіданні Вищого господарського суду України 20.09.2011 представником ПАТ "Екостандарт" заявлено клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги названого товариства у зв’язку з неявкою у судове засідання представника КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр".

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на те, що: учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) )належним чином завчасно повідомлено про час і місце розгляду скарги; згідно з приписами названого Кодексу участь представників сторін у судовому засіданні касаційної інстанції не є обов’язковою, а матеріали даної справи містять достатній для розгляду касаційної скарги обсяг відомостей і без участі представника КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр".

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарським судами у справі встановлено, що протягом зазначеного позивачем періоду прострочення з 01.03.2010 до 01.12.2010 ПАТ "Екостандарт" поставило за Договором теплову енергію на суму 6 645 633, 97 грн. У прийнятті оскаржуваних судових рішень попередні судові інстанції виходили з того, що твердження позивача про часткову оплату вартості зазначеного товару в сумі 1 256 483, 76 грн. та про наявність у відповідача основного боргу за Договором у сумі 5 389 150, 21 грн. є необґрунтованим, оскільки згідно з поданими КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" фактичним даними поставлену позивачем за Договором протягом названого періоду теплову енергію було повністю оплачено –на рахунок позивача протягом березня-листопада 2010 року перераховано 9 121 691, 22 грн. При цьому попередніми судовими інстанціями взято до уваги, що за відомостями позивача станом на 01.03.2010 заборгованість відповідача за Договором складала 495 205, 70 грн.

З огляду на викладене місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, відтак визначені законом підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 зі справи № 17/51 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Екостандарт"–без задоволення.