У квітні 2004 року Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі за текстом – ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") звернулось до Господарського суду Черкаської області з заявою до Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо" (далі за текстом – ВАТ "Золотоношам'ясо") про порушення справи про банкрутство.

У заяві про порушення справи про банкрутство заявник просив: прийняти заяву до розгляду; порушити справу про банкрутство ВАТ "Золотоношам'ясо"; визнати грошові вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та призначити розпорядника майна арбітражного керуючого Юдицького О.В. Підставою заяви була неможливість виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором на суму 10118520 грн. 87 коп. інакше, як із застосуванням процедури банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 8.04.2011 року (суддя –Шумко В.В.) прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі №10/5026/779/2011; призначено дату та час підготовчого засідання; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.

5.05.2001 року, ВАТ "Золотоношам'ясо" не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 8.04.2011 року, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих.№134), в якій скаржник просив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 8.04.2011 року у справі №10/5026/779/2011 скасувати в частині вирішення питання щодо розпорядника майна, призначити розпорядником майна арбітражного керуючого з урахуванням норм ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Доводи апеляційної скарги, зокрема, обґрунтовувались відсутністю належної мотивації при призначенні місцевим господарським судом кандидатури арбітражного керуючого –розпорядника майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року, місцевим господарським судом зобов'язано ініціюючого кредитора ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" в 10-тиденний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати господарському суду докази публікації повідомлення; зобов'язано боржника, розпорядника майна боржника розглянути заяви кредиторів та надати суду реєстр вимог кредиторів у встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) строк.

23.05.2001 року, ВАТ "Золотоношам'ясо" не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 12.05.2011 року, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих.№140), в якій скаржник просив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі №10/5026/779/2011 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі припинити. При цьому, скаржник посилався на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та невірним застосуванням процесуальних норм.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 року апеляційну скаргу ВАТ "Золотоношам'ясо" (вих.№134) на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 8.04.2011 року було прийнято до провадження та призначено розгляд скарги в судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 6.06.2011 року апеляційну скаргу ВАТ "Золотоношам'ясо" (вих.№140) на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року було прийнято до провадження та об'єднано в одне апеляційне провадження у справі (порушене за апеляційною скаргою ВАТ "Золотоношам'ясо" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 8.04.2011 року).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року (головуючий суддя –Дзюбко П.О., судді: Сотніков С.В.,Сулім В.В.) апеляційні скарги ВАТ "Золотоношам'ясо" на ухвали Господарського суду Черкаської області від 8.04.2011 року та від 12.05.2011 року задоволено частково; ухвали Господарського суду Черкаської області від 8.04.2011 року та від 12.05.2011 року скасовано; провадження у справі №10/5026/779/2011 припинено. постанова господарського суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема тим, що ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (заявник у справі) при зверненні до місцевого господарського суду не дотримався вимог ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з вказаною постановою господарського суду апеляційної інстанції, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року, ухвали Господарського суду Черкаської області від 8.04.2011 року та від 12.05.2011 року залишити без змін. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" вважає, що оскаржувану постанову прийнято апеляційним господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати її повністю, а ухвали місцевого господарського суду залишити в силі.

Разом з тим, з зазначеною вище постановою господарського суду апеляційної інстанції не погодився розпорядник майна боржника-арбітражний керуючий Юдицький О.В., який також звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року, ухвали Господарського суду Черкаської області від 8.04.2011 року та від 12.05.2011 року залишити без змін. Так, розпорядник майна Юдицький О.В., зокрема вважає, що оскаржувану постанову прийнято апеляційним господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати її повністю, а ухвали місцевого господарського суду залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 8.08.2011 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційні скарги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та арбітражного керуючого Юдицького О.В. прийнято до провадження, об'єднано в одне касаційне провадження та призначено їх до розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спор у справі, розгляд касаційних скарг відкладено (за клопотанням представника боржника).

За Розпорядженням Заступника секретаря судової палати Васищака І.М. від 5.09.2011 року розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя –Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.В., Хандурін М.І. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні суду касаційної інстанції арбітражний керуючий Юдицький О.В. та представник ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" подані ними касаційні скарги підтримали, просили скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року, залишити в силі ухвали Господарського суду Черкаської області від 8.04.2011 року та від 12.05.2011 року.

Представник ВАТ "Золотоношам'ясо" проти задоволення касаційних скарг арбітражного керуючого Юдицького О.В. та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" заперечив, просив залишити касаційні скарги без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року - без змін, оскільки вважає постанову апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарськими судами норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суду першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставинами, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як свідчать матеріали справи господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 8.04.2011 року, за заявою ініціюючого кредитора ПАТ "Дочірній банк "Сбербанку Росії", порушено провадження по справі №10/5026/779/2011 про банкрутство ВАТ "Золотоношам’ясо", призначено дату та час проведення підготовчого засідання, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника –арбітражного керуючого Юдицького О.В. Підставою заяви було неможливість виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором на суму 10118520 грн. 87 коп. інакше, як із застосуванням процедури банкрутства.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Золотоношам’ясо" було оскаржено вказану ухвалу Господарського суду Черкаської від 8.04.2011 року, в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Юдицького О.В. (апеляційна скарга (вих.№134) (арк. справи 73-74)).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 року вказану апеляційну скаргу ВАТ "Золотоношам'ясо" було прийнято до провадження.

Поряд з цим, ВАТ "Золотоношам’ясо" було оскаржено ухвалу Господарського суду Черкаської від 12.05.2011 року (апеляційна скарга (вих.№140) (арк. справи 102-104)) у зв'язку з порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права в підготовчому засіданні.

Зазначена апеляційна скарга ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 6.06.2011 року була прийнята до провадження та об'єднана в одне апеляційне провадження з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської від 8.04.2011 року.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такою позицією Київського апеляційного господарського суду в силу наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 6 та ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження господарського суду апеляційної інстанції, щодо розгляду апеляційних скарг вичерпно визначено у Розділі ХІІ1 ГПК України (1798-12) , який не передбачає такої процесуальної дії апеляційного господарського суду, як об'єднання в одне апеляційне провадження різних як за датою прийняття так і за своєю правовою суттю судових рішень.

Водночас, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Черкаської від 8.04.2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство, в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Юдицького О.В., апеляційний господарський суд припустився процесуальної помилки скасувавши в цілому вказану ухвалу місцевого господарського суду.

Відповідно до абз. 1 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна у справі здійснюється з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, а кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст.1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядником майна є фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

За приписами ч.3 ст. 31 та ч.5 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід також враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Зі змісту ухвали господарського суду першої інстанції вбачається, що місцевий господарський суд, всупереч зазначених норм, не мотивував у чому саме полягають переваги обраного ним кандидата на виконання повноважень розпорядника майном боржника - арбітражного керуючого Юдицького О.В. (перед іншими кандидатами, якщо такі були). При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що місцевим господарським судом не дотримано вимог ст. 86 ГПК України щодо змісту ухвали суду.

Київський апеляційний господарський суд, переглядаючи спірну ухвалу місцевого господарського суду від 8.04.2011 року, на вказані недоліки ухвали місцевого господарського суду уваги не звернув та в порушення приписів ст. 101 ГПК України, пунктів 7) та 8) ст. 105 ГПК України, обмежився констатацією про скасування ухвали Господарського суду Черкаської від 8.04.2011 року.

Водночас, розглядаючи законність прийняття місцевим господарським судом ухвали від 12.05.2011 року у справі №10/5026/779/2011, всупереч приписів ст. 65 ГПК України, при прийнятті апеляційної скарги до розгляду не вчинив необхідних та передбачених процесуальним законодавством дій, спрямованих на дотримання положень ст. 43 та ст. 43 ГПК України, що призвело до передчасних висновків стосовно ухвали Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що аналогічних процесуальних порушень припустився під час прийняття ухвали від 12.05.2011 року у справі №10/5026/779/2011 і Господарський суд Черкаської області.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом, під час прийняття спірної ухвали від 12.05.2011 року не дотримано вимог ч.4 та ч.11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи з наведеного, відповідно до пункту 3) ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, слід наголосити, що касаційна інстанція, згідно імперативних вимог ч.2 ст. 1117 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази та на підставі ч.2 ст. 1115 ГПК України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд.

При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення учасників судового провадження, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались.