розглянув касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, м. Київ (далі –КП УЖГ Дніпровського району міста Києва),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2011

зі справи № 23/94

за позовом акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", м. Київ (далі –АЕК "Київенерго"),

до КП УЖГ Дніпровського району міста Києва

про стягнення 113 689,16 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

АЕК "Київенерго"–Кудаліної І.М.,

КП УЖГ Дніпровського району міста Києва –Дудко О.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

АЕК "Київенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з КП УЖГ Дніпровського району міста Києва 106 532, 33 грн. основного боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, що додатково складає суму 5 200, 71 грн., та 3 % річних у сумі 1 956, 12 грн. у зв’язку з простроченням відповідачем грошового зобов’язання за укладеним сторонами договором постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2001 № 620583 (далі –Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2011 (суддя Кирилюк Т.Ю.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 106 532, 33 грн. основного боргу, 4 121, 03 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 1 956, 12 грн. У прийнятті даного рішення місцевий господарський суд виходив з наявності фактичних даних про прострочення відповідачем заявленої суми боргу, стягнення її з урахуванням 3 % річних, а також з того, що інфляційні втрати підлягають стягненню частково, оскільки позивач, здійснюючи відповідний розрахунок, не врахував період, протягом якого показник індексу інфляції мав від’ємне значення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2011 (колегія суддів у складі: суддя Нєсвєтова Н.М. –головуючий, судді Кондес Л.О., Корсакова Г.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення суми інфляційних втрат та прийнято нове рішення про задоволення позову повністю. Постанову мотивовано тим, що чинне законодавство не обмежує право позивача стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції лише за ті періоди, коли цей індекс інфляції у відсотках до попереднього місяця перевищував 100 %.

КП УЖГ Дніпровського району міста Києва звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду у даній справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції статті 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарські суди у справі встановили фактичні обставини, які свідчать про те, що КП УЖГ Дніпровського району міста Києва не в повному обсязі та з простроченням оплачувало зазначену в вимогагах-дорученнях АЕК "Київенерго" загальну вартість поставленої останнім на межу балансової належності відповідача гарячої води за Договором, внаслідок чого сума основного боргу відповідача складає 106 532, 33 грн. Розмір цієї суми та кількість фактично спожитої теплової енергії відповідачем не заперечується.

За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення основного боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми відповідно до статті 625 ЦК України.

Водночас судовими інстанціями у справі встановлено, що позивач, здійснюючи розрахунок суми інфляційних втрат протягом згаданого періоду прострочення (з 01.11.2009 до 01.03.2011), не враховував значення індексу інфляції, встановлені протягом квітня-липня 2010, оскільки ці показники мали від’ємне значення.

З огляду на наведений зміст частини другої статті 625 ЦК України, згідно з якою розрахунок індексу інфляції здійснюється за весь час прострочення, місцевий господарський суд правильно зазначив, що позивач здійснив невірний розрахунок інфляційних втрат, тому суд першої інстанції перевірив цей розрахунок та прийняв рішення про часткове задоволення позову у відповідній частині. Водночас Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану апеляційним господарським судом обставинам справи в цій частині, такою, що суперечить вимогам згаданої норми.

Отже, постанова апеляційного господарського суду у даній справі підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі.

Керуючись статтями 49, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2011

зі справи № 23/94 скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2011 зі справи № 23/94 залишити в силі.

4. Стягнути з акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва 51 грн. державного мита з касаційної скарги.